Рішення № 140251441, 01.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 жовтня 2026 р. Справа № 120/15507/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в листопаді 2025 року він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснило ГУ ПФУ у Вінницькій області. Однак рішенням №262940020351 від 24.09.2025 йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

У встановлений строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії та поданих документів усі періоди його трудової діяльності зараховано до страхового стажу, однак пільговий стаж за Списком № 2 відсутній.

Відповідач вказав, що окремі періоди роботи позивача на посадах муляра, майстра, виконавця робіт та виконроба не можуть бути зараховані до пільгового стажу, оскільки трудова книжка не містить необхідних відомостей про роботу у складі відповідних бригад, зайнятість повний робочий день у пільгових умовах, проведення атестації робочих місць та інші дані, необхідні для підтвердження пільгового характеру роботи.

Також відповідач зазначив, що обов`язок щодо подання належних документів для підтвердження пільгового стажу покладено на заявника, тоді як орган Пенсійного фонду здійснює перевірку наданих документів та не наділений повноваженнями самостійно підтверджувати пільговий стаж.

За таких обставин, на думку відповідача, позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

04.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №262940020351 від 24.09.2025 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У спірному рішенні зазначено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1987, вбачається, що позивач працював, зокрема, в ТОВ «Архібуд» з 13.04.2005 по 01.01.2007 на посаді «муляра», з 02.01.2007 по 31.07.2007 на посаді «майстра».

Однак, відповідно Списків професій, посад, які діяли у період роботи заявника, затверджені постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають працівники зайняті на посадах «муляри, зайняті в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад», «виконавці робіт» та «майстри будівельних та монтажних робіт» (які передбаченні Списком № 2 розділу ХХVІІ "Будівництво" підрозділ 27а, 27б постанови КМУ № 36 від 16.01.2003).

Згідно вищевказаної трудової книжки відсутні відомості стосовно перебування на посаді муляра в складі спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад та щодо перебування на посаді майстра будівельних та монтажних робіт, тому врахувати дані періоди роботи до пільгового стажу заявника згідно записів трудової книжки підстав немає.

Також згідно вищевказаної трудової книжки вбачається робота, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 01.08.2007 по 03.11.2008 на посаді «виконроба» в ТОВ «Архібуд», з 12.07.2010 по 18.04.2014 в ТОВ «К.А.Н.Строй», з 05.05.2014 по 17.03.2015 в ТОВ «КАНБУД», з 12.05.2015 по 02.02.2016 в ПП «УКРБАЛТБУД» та з 04.02.2016 по 02.08.2016 в ТОВ «КАНБУД» на посаді «виконавець робіт», однак записи трудової книжки не містять дані про зайнятість протягом повного робочого дня в пільгових умовах за періоди роботи заявника, також відсутня інформація про проведення атестації робочих місць та її результати, крім того, з записів трудової книжки неможливо визначити фактичну тривалість відпрацьованого часу в пільгових умовах, так як записи трудової книжки не містять інформації про наявність відпусток за власний рахунок, залучення до легкої праці, простоїв, тому врахувати дані періоди роботи до пільгового стажу заявника згідно записів трудової книжки підстав немає.

Не погоджуючись таким рішенням пенсійного органу, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закон № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статі 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Отже, стаття 114 Закону № 1058-IV передбачає право громадян на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому частина друга статті 114 Закону № 1058-IVвизначає умови для набуття такої пенсії працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць за умови досягнення певного пенсійного віку.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі ? Порядок № 383), встановлено таке:

- при визначенні права на пенсію застосовуються Списки, чинні в період роботи особи;

- до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями;

- умови праці підтверджуються документами за час роботи до 21.08.1992, а після цієї дати ? результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі ? Порядок № 442), атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне й якісне її проведення покладається на керівників підприємств, установ та організацій.

Згідно з пунктами 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі ? Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка. Якщо в ній відсутні відомості, що визначають право на пільгову пенсію, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Механізм подання й оформлення документів для призначення пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі ? Порядок № 22-1). Відповідно до пункту 4.2 цього Порядку заяву та документи за принципом екстериторіальності розглядає структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, визначений програмним забезпеченням незалежно від місця проживання заявника.

Як свідчать матеріали справи, заяву позивача розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке й ухвалило оскаржуване рішення. Тому воно є належним відповідачем у цій справі.

Верховний Суд у постанові від 20.09.2023 у справі № 620/2611/20 виснував, що необхідними умовами права на пільгове пенсійне забезпечення є: перебування особи на посаді або виконання робіт, що передбачені Списком № 2; документальне підтвердження зайнятості за відповідною професією за результатами атестації умов праці.

Суд ураховує й подальшу практику Верховного Суду, відповідно до якої недоліки в оформленні документів та неналежне виконання роботодавцем своїх обов`язків не можуть позбавляти працівника права на соціальний захист.

Водночас суд звертає увагу, що спірні правовідносини вже були предметом судового розгляду у справі №120/15878/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №120/15878/24, яке набрало законної сили 14.08.2025, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV, з урахуванням висновків суду.

Як вбачається із мотивувальної частини зазначеного судового рішення, судом було встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивач у спірні періоди працював, зокрема, на посадах муляра, майстра, виконроба та виконавця робіт. Суд також навів положення відповідних Списків №2, якими передбачені зазначені професії та посади, та дійшов висновку, що відповідач при первинному розгляді заяви не надав належної оцінки періодам роботи позивача на посадах муляра та виконроба, не обґрунтував підстав їх неврахування до пільгового стажу та не зазначив, які саме документи необхідно надати для підтвердження належності цих періодів до пільгового стажу.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

У рішенні від 14.07.2025 суд констатував, що посади «муляр», «майстер» і «виконроб» передбачені відповідними Списками № 2.

При цьому суд у тій справі не вирішував питання про зарахування конкретних періодів до пільгового стажу. Тому твердження позивача про те, що цим рішенням «вже визначено» його пільговий стаж, суд розглядає як таке, що охоплює лише встановлені вказаним рішенням обставини. Йдеться про належність посад до Списків та про необґрунтованість першої відмови.

Водночас обов`язковими для відповідача є висновки суду про необхідність дати належну оцінку кожному періоду роботи та конкретно вказати, яких документів бракує.

Так, повторно розглянувши заяву позивача, відповідач ухвалив рішення від 24.09.2025 № 262940020351, яким знову відмовив у призначенні пенсії з тих самих підстав, що й раніше. відповідач послався на те, що записи трудової книжки не містять:

- відомостей про роботу муляра в складі спеціалізованих ланок мулярів комплексних бригад;

- відомостей про роботу майстра будівельних та монтажних робіт;

- даних про зайнятість повний робочий день у пільгових умовах;

- інформації про атестацію робочих місць;

- даних про відпустки без збереження заробітної плати, залучення до легкої праці та простої.

Суд вважає такі висновки відповідача необґрунтованими з таких підстав.

По-перше, у рішенні відповідач сам зазначає, що з трудової книжки позивача «вбачається робота, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Це стосується періодів:

з 01.08.2007 по 03.11.2008 на посаді виконроба в ТОВ «Архібуд»;

з 12.07.2010 по 18.04.2014 в ТОВ «К.А.Н.Строй»;

з 05.05.2014 по 17.03.2015 в ТОВ «КАНБУД»;

з 12.05.2015 по 02.02.2016 у ПП «УКРБАЛТБУД»;

з 04.02.2016 по 24.06.2016 в ТОВ «КАНБУД» на посаді виконавця робіт.

Тобто відповідач не заперечує, що ці посади передбачені Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Однак, ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило у зарахуванні цих періодів не через невідповідність посад Списку, а через відсутність у трудовій книжці відомостей, які в ній за змістом Інструкції про порядок ведення трудових книжок і не повинні зазначатися. Це стосується повної зайнятості, атестації, відпусток без збереження заробітної плати та простоїв.

По-друге, суд зазначає, що трудова книжка не є документом, який за встановленою формою має містити відомості про результати атестації чи тривалість фактично відпрацьованого часу. Відсутність таких відомостей не може бути підставою для виключення відповідних періодів зі стажу. Записи про прийняття на посаду, а також відсутність записів про роботу на умовах неповного робочого часу вказують на роботу повний робочий день, доки не доведено протилежного. Обов`язок доводити протилежне, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, лежить на відповідачі як суб`єкті владних повноважень.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 3 Порядку № 383 і Порядку № 442 відповідальність за проведення атестації робочих місць несе роботодавець. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації власником підприємства не може бути підставою для відмови працівникові в призначенні пенсії на пільгових умовах. Контрольну функцію у цих відносинах виконує держава в особі відповідних органів, а не працівник. Суд не вбачає підстав відступати від цього висновку.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що останній не наділений повноваженнями підтверджувати стаж і лише перевіряє подані документи, то суд такі оцінює критично адже орган Пенсійного фонду, який розглядає заяву, зобов`язаний вичерпно дослідити всі обставини, що мають значення для призначення пенсії. Зокрема, він має:

- використати наявні в Пенсійному фонді відомості персоніфікованого обліку, який є обов`язковим з 01.07.2000;

- у разі сумнівів перевірити їх запитами до роботодавців та інших органів;

- письмово повідомити особу, яких саме документів бракує.

Саме на ці недоліки першої відмови вказував суд у справі № 120/15878/24, проте відповідач їх не усунув. Він вдруге відмовив з тих самих підстав, не зазначивши, яких документів бракує, і не перевіривши відомості, що перебувають у його розпорядженні. Це свідчить про формальне, без урахування висновків суду, виконання судового рішення та порушення вимог статті 19 Конституції України й частини другої статті 2 КАС України.

У постановах від 06.03.2018 у справах № 127/9055/17 та № 754/14898/15-а Верховний Суд виснував, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть слугувати підставою для неврахування стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості на відповідних роботах. Сумніви відповідача можуть бути підставою для перевірки, але не для позбавлення особи права на пенсійне забезпечення.

З огляду на це суд доходить висновку, що періоди роботи позивача на посадах виконроба та виконавця робіт, перелічені вище, підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2. Їх сумарна тривалість становить понад 7 років.

Щодо періодів роботи муляром (з 01.02.2001 по 01.01.2007) та майстром (з 02.01.2007 по 31.07.2007) суд дійшов таких висновків.

Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, пов`язує право на пільгове пенсійне забезпечення муляра не з самою назвою професії, а з роботою в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад. Позивач не надав суду доказів, що в ці періоди він працював саме у такому складі, наприклад: наказів про організацію бригад чи ланок; уточнюючих довідок підприємств за формою додатка № 5 до Порядку № 637; інших первинних документів.

Тривалість роботи на посаді майстра (6 місяців) також не підтверджена доказами про фактичне виконання робіт, що передбачені Списком, зокрема на посаді майстра будівельних і монтажних робіт.

У цих частинах позивач не довів обставин, на які посилається, а тому зараховувати ці періоди до пільгового стажу суд підстав не вбачає. Суд зауважує, що позивач не позбавлений права за наявності відповідних документів звернутися до відповідача з окремою заявою про зарахування цих періодів.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині призначення позивачу пенсії, то суд зазначає наступне.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 55 років ІНФОРМАЦІЯ_2 . Страховий стаж позивача відповідач не оспорював і зарахував до нього всі періоди роботи. Стаж роботи за Списком № 2, зарахований судом, становить понад 7 років, тобто не менше половини від необхідних 12 років 6 місяців.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV чоловікам, які мають не менше половини необхідного пільгового стажу, пенсійний вік зменшується на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Для зарахованих суд періодів це становить зменшення на 2 роки, тобто до 53 років, тоді як на момент звернення позивач досяг уже 55 років. Тому в нього виникло право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за нею, але не раніше дня виникнення права. Заява позивача подана 04.11.2024, коли право вже виникло. Отже, пенсію слід призначити саме з цієї дати.

Рішення відповідача про відмову суперечить вимогам законодавства та висновкам суду у справі № 120/15878/24, а відтак підлягає скасуванню.

Також, оскільки відповідач повторно не виконав висновків суду щодо оцінки спірних періодів і всі обставини, що мають значення для призначення пенсії, встановлені, ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області саме призначити позивачу пенсію з 04.11.2024 з урахуванням висновків суду щодо періодів, зарахованих до пільгового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.09.2025 № 262940020351 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.11.2024, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи:

з 01.08.2007 по 03.11.2008 на посаді виконроба в ТОВ «Архібуд»;

з 12.07.2010 по 18.04.2014 в ТОВ «К.А.Н.Строй»;

з 05.05.2014 по 17.03.2015 в ТОВ «КАНБУД»;

з 12.05.2015 по 02.02.2016 у ПП «УКРБАЛТБУД»;

з 04.02.2016 по 24.06.2016 в ТОВ «КАНБУД» на посаді виконавця робіт.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна