Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 635/6561/26
Провадження № 2/635/6769/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.
секретар судового засідання Загайко Г.Я.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»,
представник позивача Столітній Михайло Миколайович,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 118917,63 гривень, яка складається з:
- суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) 29999,95 гривень;
- суми заборгованості за процентами, які були нараховані первісним кредитором, у розмірі 66117,68 гривень та за процентами, нарахованими позивачем за 80 календарних днів у розмірі 22800,00 гривень, а всього 88917,68 гривень.
Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23 травня 2025 року між TOB «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 5558033 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
За умовами вказаного договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Умовами договору встановлено, що сума кредиту становить 30000,00 гривень, строк кредитування 360 днів: з 23 травня 2025 року по 18 травня 2026 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів.
Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 30000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 .
27 лютого 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» був укладений договір факторингу № 27/02/2026, за умовами якого до «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року у розмірі 111117,63 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 29999,95 гривень, заборгованість за процентами 66117,68 гривень, штрафні санкції 15000,00 гривень.
Враховуючи норми чинного законодавства щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції у розмірі 15000,00 гривень.
Крім того, у межах строку кредитного договору № 5558033, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» у період з 28 лютого 2026 року по 18 травня 2026 року (80 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 22800,00 гривень.
Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», ані на рахунки первісного кредитора.
Отже, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 5558033 від 23 травня 2025 року у загальному розмірі 118917,63 гривень, яка складається з тіла кредиту 29999,95 гривень, нарахованих первісним кредитором процентів 66117,68 гривень, нарахованих позивачем процентів за 80 календарних днів 22800,00 гривень.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Рух справи
Ухвалою суду від 02 липня 2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» - адвоката Столітнього М.М. про витребування доказів.
24 серпня 2026 року на виконання ухвали суду АТ «Креді Агріколь Банк» надало до суду інформацію.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» - адвокат Столітній М.М. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
23 травня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 5558033 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Положеннями пункту 1.1. договору встановлено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами товариства, зокрема шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході в особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
За змістом пункту 1.2. договору товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 30000,00 гривень.
Відповідно до пункту 1.3. договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору.
Згідно з пунктом 1.4. комісія за надання кредиту становить 3000,00 гривень. Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:
Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору.
Знижена процентна ставка становить 0,8075% за кожен день користування кредитом та застосовується якщо клієнт до 01.06.2025 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до пункту 2.1. договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 2.2. договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору.
Положеннями пункту 4.4. договору передбачено, що у разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачено графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.
За змістом пункту 5.4.1. договору, клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити комісію і проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Вимогами пункту 9.7.1. договору встановлено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів) в Особистий кабінет/мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання.
Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 62375.
Крім того, 23 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 62375 підписала таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, в якій сторони погодили графік та розмір погашення заборгованості.
Також 23 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 76684 підписала паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідач ознайомилася з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року виконало у повному обсязі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек Україна» про успішність перерахування коштів на платіжну картку, вказану відповідачем у кредитному договорі, від ТОВ «Лінеура Україна»: 23.05.2025 16:05:06 на суму 30000,00 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» - cbc39b0b-0dbd-4fed-ba51-463d4b350065, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» 55580331748005446, ID 032005266447, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5558033 від 2025-05-23.
Відповідно до інформацією, наданої АТ «Креді Агріколь Банк» на виконання ухвали суду від 07 серпня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 23 травня 2025 року через інтернет ресурс MoneySend було зараховано грошові кошти у розмірі 30000,00 гривень.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 27 лютого 2026 року становить 111117,63 гривень, з яких:
- 29999,95 гривень заборгованість за тілом кредиту;
- 66117,68 гривень заборгованість за відсотками;
- штрафні санкції у розмірі 15000,00 гривень.
27 лютого 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) був укладений договір факторингу № 27/02/2026 за умовами якого (пункт 1.1.) фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобовязань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників.
З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року слідує, що до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5558033 у розмірі 111117,63 гривень.
Також ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» за договором № 5558033 від 23 травня 2025 року нараховані відповідачу проценти за 80 календарних днів, за стандартною процентною ставкою 0,95% у сумі 22800,00 гривень, з розрахунку: 29999,95 гривень х 0,95% = 285,00 гривень х 80 календарних днів = 22800,00 гривень.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір № 5558033 підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 62375.
Судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 23 травня 2025 року було укладено кредитний договір № 5558033 у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Факт переказу кредитних коштів від ТОВ «Лінеура Україна» на обумовлений кредитним договором картковий рахунок відповідача у розмірі 30000,00 гривень підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек Україна» про успішність перерахування коштів на платіжну картку, вказану відповідачем у кредитному договорі, від ТОВ «Лінеура Україна»: 23.05.2025 16:05:06 на суму 30000,00 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» - cbc39b0b-0dbd-4fed-ba51-463d4b350065, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» 55580331748005446, ID 032005266447, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5558033 від 2025-05-23, а також інформацією, наданою АТ «Креді Агріколь Банк» на виконання ухвали суду від 07 серпня 2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 23 травня 2025 року через інтернет ресурс MoneySend було зараховано грошові кошти у розмірі 30000,00 гривень.
Крім того, відповідач жодним чином не спростував факт надходження коштів на його банківський кредитний рахунок.
Отже, ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року.
У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Як слідує зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором та не здійснював повну оплату на погашення заборгованості, чим порушив умови кредитного договору.
Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року від ТОВ «Лінеура Україна» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал».
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд висновує про те, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань належним чином не виконала, чим порушила умови кредитного договору щодо погашення заборгованості, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів матеріали справи не містять, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року за сумою кредиту у розмірі 29999,95 гривень.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Відповідно до умов кредитного договору № 5558033 від 23 травня 2025 року, відповідач отримав кредит у розмірі 30000,00 гривень у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , строк кредитування 360 днів, тобто з 23 травня 2025 року по 17 травня 2026 року включно; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів; стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору, знижена процентна ставка становить 0,8075% за кожен день користування кредитом та застосовується якщо клієнт до 01.06.2025 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Лінеура Україна» заборгованість відповідача по відсотках за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року, нарахована за зниженою (0,8075%) та стандартною (0,95%) процентною ставкою за період з 23 травня 2025 року по 27 лютого 2026 року (281 день) становить 66117,68 гривень, що відповідає умовам договору та чинному законодавству.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість відповідача по відсотках за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року за період з 28 лютого 2026 року по 18 травня 2026 року по (80 день) становить 22800,00 гривень, та нарахована за стандартною процентною ставкою 0,95% у сумі 22800,00 гривень, з розрахунку: 29999,95 гривень х 0,95% = 285,00 гривень х 80 календарних днів = 22800,00 гривень.
Враховуючи, що строк кредитування, визначений кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року становить 360 днів, тобто з 23 травня 2025 року по 17 травня 2026 року, тому позивачем нараховано відсотки за користування кредитом за 18 травня 2026 року поза межами строку кредитування.
Отже, позивачем проценти за користування кредитом повинні були нараховуватись у відповідності до умов договору за період з 28 лютого 2026 року по 17 травня 2026 року за стандартною процентною ставкою 0,95%, з розрахунку: 29999,95 гривень х 0,95% = 285,00 гривень х 79 календарних днів = 22515,00 гривень.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору щодо погашення заборгованості, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення процентів за користування кредитними коштами матеріали справи не містять, тому з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами у розмірі 88632,68 гривень (66117,68 гривень + 22515,00 гривень).
Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги
Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеному між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» та адвокатом Столітнім М.М., предметом договору є надання юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1.).
Дослідивши надані представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» - адвокатом Столітнім М.М. докази на обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд висновує таке.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).
У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частинах 4-6 статті 137ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Як слідує з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22 червня 2026 року згідно з договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, клієнт прийняв виконані роботи: зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства - 440,00 гривень; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 840,00 гривень; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства - 440,00 гривень; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом - 840,00 гривень; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів - 840,00 гривень; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; складання, оформлення та направлення адвокатських запитів - 840,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області - 1640,00 гривень; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) - 840,00 гривень; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові витребування доказів, тощо заяви пояснення, (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо - 1640,00 гривень; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 - 1640,00 гривень.
Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 10000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.
Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності сторін. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.
Крім того, матеріали справи містять складені та подані до суду представником позивача, окрім позовної заяви, клопотання про витребування доказів, доказів складення представником позивача будь-яких інших письмових документів: відзиву на позов, письмових пояснень, письмового консультативного висновку тощо матеріали справи не містять.
Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 10000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.
Витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.
Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності.
Разом з тим суд виснував про часткове задоволення позивачем позовних вимог на суму 118632,63 гривень, що становить 99,76% від ціни позову.
За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 4988,00 гривень (5000,00 х 99,76%).
Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору
Згідно з платіжною інструкцією № 7542 від 21 червня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 118917,63 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 118632,63 гривень, що становить 99,76% від ціни позову.
За наведених обставин та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2656,01 гривень (2662,40 х 99,76%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 5558033 від 23 травня 2025 року у розмірі 118632 (сто вісімнадцять тисяч шістсот тридцять дві) гривні 63 (шістдесят три) копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29999 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок, заборгованість за процентами у розмірі 88632 (вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дві) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2656 (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) гривень 01 (одна) копійка та витрати на правничу допомогу в сумі 4988 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок № 27, приміщення 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Бобко
Судове рішення № 140250156, Харківський районний суд Харківської області було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 635/6561/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: