Рішення № 140248472, 30.09.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/734/26

Єдиний унікальний номер 741/402/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 59902,09 грн та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 січня 2025 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» кредитний договір № 8718065, підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону. Відповідно до умов кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

24 грудня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24122025/3, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2025 до договору факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 42474,79 грн, з яких: 14761,27 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17713,52 грн сума заборгованості за відсотками; 10000 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 8718065 в сумі 42474,79 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

19 квітня 2025 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір кредитної лінії № 71444697, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

26 січня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26/01/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 26 січня 2026 року до договору факторингу № 26/01/26 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 17427,30 грн, з яких: 6000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 270 грн сума заборгованості за відсотками, 10257,30 грн сума заборгованості за пенею, 900 грн комісія за надання кредиту.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 71444697 у сумі 17427,30 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2026 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 26 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року задоволено заяву відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи до 30 вересня 2026 року.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Король В.А. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судових засідань сповіщався належним чином. 30 вересня 2026 року подав до суду заяву, у якій просив судове засідання з розгляду справи провести за його відсутності, указав, що він визнає укладення ним кредитних договорів, про які йдеться в позові, та частково визнає позовні вимоги в частині тіла кредитів, однак просив суд переглянути законність нарахування відсотків, також відповідач не визнав позовні вимоги в частині стягнення пені, мотивуючи свою позицію уведеним на території України воєнним станом.

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 30 вересня 2026 року ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 223 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, судом установлено, що 30.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus», укладено договір № 8718065 про надання споживчого кредиту, згідно з яким товариство надало споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. п. 1.1, 1.2 договору) (а. с. 7-16).

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20000 грн. Тип кредиту кредит.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

У п. п. 1.5, 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору визначено тип процентної ставки фіксована; стандартну процентну ставку, яка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; знижену процентну ставку, яка становить 0,73 % в день та застосовується, якщо споживач до 01.03.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Відповідно до п. 1.7 кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00 % в день.

Відповідно до п. 1.9 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95 % річних.

Відповідно до п. 1.10 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 90380 грн.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 кредитного договору).

Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку вказаного у п. 1.4 цього договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

У р. 10 кредитного договору «Реквізити та підписи» сторін зазначено ПІБ споживача ОСОБА_1 , вказано його паспортні дані, місце проживання, контактні номери мобільного телефону, адресу електронної пошти та ін. особисті дані (а. с. 16).

Указаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2 30.01.2025 о 13:38:18. Таким же чином ОСОБА_1 підписано додаток № 1 до договору споживчого кредиту № 8718065 від 30.01.2025, яким є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 16 зворот-17). Також відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором YX6622 30.01.2025 підписав паспорт споживчого кредиту (а. с. 19-20), що містить основні умови кредитування, аналогічні умовам, указаним у кредитному договорі.

Підписавши кредитний договір з додатками відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

В інформаційному листі ТОВ «Пейтек» від 31 грудня 2025 року № 20251231-1.1 зазначено, що ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Пейтек» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 04072024-3 від 04.07.2024 року (чинний з 04.07.2024). Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти від ТОВ «Авентус Україна» на суму 20000 грн, сайт торгівця https://creditplus.ua, дата і час створення 30.01.2025 13:39:02, дата і час прийняття в роботу 30.01.2025 13:39:05, дата і час виконання 30.01.2025 13:39:06, електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 8718065 від 2025-01-30 (а. с. 21).

Дата, час, сума зарахування, номер особистого платіжного засобу, указаних у вказаному листі ТОВ «Пейтек», співпадають із датою, часом укладення кредитного договору та сумою кредитних коштів, визначених вказаним кредитним договором.

Указаний доказ у сукупності із кредитним договором повністю підтверджують виконання первісним кредитором своїх зобов`язань перед відповідачем з надання кредитних коштів в сумі 20000 грн.

24.12.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24122025/3 (а. с. 26-27), за яким ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Авентус Україна» відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань, за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги та сума грошових вимог вказані у реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору факторингу ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» складено акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 24 грудня 2025 року за договором факторингу № 24122025/3 від 24 грудня 2025 року, яким підтверджено, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 5820, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від Боржників, і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. 28).

Оплата за відступлення права грошової вимоги за договором факторингу № 24122025/3 від 24 грудня 2025 року підтверджується платіжною інструкцією АТ «ПУМБ» № 221 від 26 грудня 2025 року (а. с. 29).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 2422025/3 від 24 грудня 2025 року (а. с. 30) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8718065 у сумі 42474,79 грн, з яких: 14761,27 грн - сума заборгованості за основою сумою боргу; 17713,52 грн - сума заборгованості за відсотками, 10000 грн заборгованість за пенею,штрафами.

Згідно з наданою позивачем карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) за кредитним договором № 8718065 від 30.01.2025, здійсненим первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна», станом на 23 грудня 2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 42474,79 грн, з яких: 14761,27 грн сума заборгованості за основою сумою боргу; 17713,52 грн сума боргу по відсотках, 10000 грн заборгованість за пенею, штрафами (а. с. 22-25).

Крім цього, 19.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою ІКС товариства було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71444697 (а. с. 36-42), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п. 2.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору сума кредиту 6000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.2 кредитного договору строк кредитування/строк договору 30 днів.

Відповідно до п. 2.2.3 кредитного договору процентна/день 0,150% (фіксована).

Відповідно до п. 2.2.4 комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 900 грн).

Відповідно до п. 2.2.4 кредитного договору дата надання кредиту: 19.04.2025. Дата повернення кредиту: 18.05.2025. Денна процентна ставка 0,650%, орієнтовна загальна вартість кредиту 7170 грн, пеня 4% в день.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно з п. п. 5.5., 5.6. договору цей договір укладається сторонами дистанційно в електронній формі, з використанням ІКС, у результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

У розділі 12 кредитного договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» міститься ПІБ позичальника ОСОБА_1 , його дата народження, РНОКПП, паспортні дані, адреса, телефон, адреса електронної пошти, а також номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 (а. с. 42 зворот).

Указаний кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 21682 (а. с. 42 зворот).

Таким же чином за допомогою одноразового ідентифікатора 21682 ОСОБА_1 підписано додаток № 1 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71444697 від 19.04.2025, яким є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 43), а також за допомогою одноразового ідентифікатора 82657 паспорт споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) стандартизованої форми, який містить основні умови кредитування, аналогічні умовам, вказаним у кредитному договорі (а. с. 44-45).

Підписавши кредитний договір з додатками відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Окрім того, 17.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 15170824 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71444697 від 19.04.2025 (а. с. 46), відповідно до п. 1 якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до кредитодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, яка утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 14370 грн на 180 днів. У п. 3 додаткової угоди визначено графік платежів, за яким позичальник зобов`язався сплачувати вказану суму заборгованості.

Указана додаткова угода до кредитного договору разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 47 зворот-48) підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 22538.

Також 09.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 15741053 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71444697 від 19.04.2025 (а. с. 46), відповідно до п. 1 якої у зв`язку з виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до кредитодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, яка утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 19170 грн на 300 днів. У п. 3 додаткової угоди визначено графік платежів, за яким позичальник зобов`язався сплачувати вказану суму заборгованості.

Указана додаткова угода до кредитного договору разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 50 зворот-51) підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 25166.

26 січня 2026 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу № 26/01/26 (а. с. 53-54).

За цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, відображаються у відповідному реєстрі боржників, складеному за формою згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору факторингу).

Відповідно до п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно реєстру боржників в електронному виді за формою, наведеною в додатку № 5 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 3).

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників і вказуються в таких реєстрах боржників.

Пунктом 10.14 договору передбачено, що до договору додаються наступні додатки, що складають його невід`ємну частину:

- додаток №1 форма реєстру боржників;

- додаток № 2 форма акту приймання-передачі реєстру боржників;

-додаток № 3 форма акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді;

- додаток № 4 форма акту прийому-передачі документації;

- додаток № 5 форма надання інформації з реєстру боржників в електронному вигляді.

На виконання умов договору факторингу 26 січня 2026 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено акт прийому-передачі реєстру боржників № 2 від 26 січня 2026 року за договором факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 5090, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а. с. 55).

З витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026 убачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 71444697 від 19.04.2025 на загальну суму 17427,30 грн, з яких:

- 6000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 270 грн сума заборгованості за відсотками;

- 10257,30 грн сума заборгованості за пенею;

- 900 грн комісія за надання кредиту (а. с. 57).

Оплата за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу 26/01/26 від 26.01.2026 підтверджується копією платіжної інструкції АТ «Таскомбанк» від 30.01.2026 № 23757 (а. с. 56).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 71444697 від 19.04.2025, здійсненим первісним кредитором, станом на 26.01.2026 заборгованість за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 17427,30 грн, з яких: 6000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 270 грн сума заборгованості за відсотками; 10257,30 грн пеня, 900 грн комісія. Нарахування відсотків здійснено за період з 19.04.2025 по 18.05.2025, тобто в межах строку кредитування. Нарахування пені здійснено за період з 19.05.2025 по 07.07.2025. При цьому, з розрахунку вбачається, що відповідач здійснював оплату за кредитом, а саме 10.09.2025 ним сплачено 1742,70 грн, які зараховано на погашення пені (а. с. 58-60).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно з приписами ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За положеннями частини першої статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Судом установлено, що ОСОБА_1 укладено:

- 30.01.2025 із ТОВ «Авентус Україна» договір № 8718065 про надання споживчого кредиту на суму 20000 грн;

- 19.04.2025 із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71444697 на суму 6000 грн.

У вказаних кредитних договорах сторонами погоджено всі їх істотні умови щодо сум і строків кредитування, сплати відсотків за користування грошовими коштами, розміри і тип процентної ставки, розмір комісії.

Крім того, при укладенні кредитних договорів відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки.

Також відповідач у своїй заяві від 30 вересня 2026 року визнав, що укладав вказані кредитні договори.

Тобто зазначені кредитні договори є дійсними, належних і допустимих документальних доказів на спростування факту укладення цих договорів відповідачем суду не надано, у судовому порядку відповідачем вказані договори не оскаржувались.

Ураховуючи викладені обставини, суд уважає, що договори укладені в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, та у сторін відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із указаних договорів.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами. ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за цими договорами, зокрема договори факторингу, акти прийому-передачі реєстрів боржників за договорами факторингу, платіжні інструкції на підтвердження оплати за відступлення права грошової вимоги, витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8718065 про надання споживчого кредиту від 30.01.2025 та договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71444697 від 19.04.2025.

Також позивачем доведено факт перерахуваня та отримання відповідачем кредитних коштів за вказаними кредитними договорами.

Виконання зобов`язання з надання кредитних коштів у розмірі 20000 грн ТОВ «Авентус Україна» підтверджується інформаційним листом ТОВ «Пейтек» від 31 грудня 2025 року № 20251231-1.1 про успішне перерахування коштів від ТОВ «Авентус Україна» на суму 20000 грн, сайт торгівця https://creditplus.ua, дата і час створення 30.01.2025 13:39:02, дата і час прийняття в роботу 30.01.2025 13:39:05, дата і час виконання 30.01.2025 13:39:06, електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 8718065 від 2025-01-30 (а. с. 21).

Виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язань з надання відповідачеві кредитних коштів у сумі 6000 грн підтверджується квитанцією АТ «Таскомбанк» номер транзакції: 3b9b245a-3a7c-4c69-a392-c2950c75e4bb, якою підтверджено оплату 19.04.2025 о 15:25:47 через платіжну систему Visa на номер платіжної картки НОМЕР_3 суми в розмірі 6000 грн, сайт, на якому здійснено платіж: www.mycredit.ua (а. с. 52).

Крім того, факт отримання кредитним коштів у розмірі 20000 грн та 6000 грн не заперечувався і самим відповідачем.

Також судом із виписок за кредитними договорами, здійснених первісними кредиторами, установлено, що ОСОБА_1 частково погашав заборгованості за обома кредитними договорами, тобто вчиняв конклюдентні дії, які свідчать про визнання ним боргу за кредитами.

Часткова сплата боржником боргу відноситься до дій, що свідчать про визнання боргу. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2024 року при розгляді справи № 758/4213/21, і така практика є усталеною.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Тому суд уважає доведеними обставини отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними кредитними договорами, а також те, що взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, у передбачені в договорах строки грошові кошти (кредити) не повернув, нараховані відсотки, комісію не сплатив, у зв`язку з чим у нього виникли заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Жодних доказів на спростування фактів отримання кредитних коштів, користування наданими кредитними коштами відповідач суду не надав, як і не надав доказів належного виконання кредитних зобов`язань на користь первісних кредиторів або ж позивача.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості за кредитним договором № 8718065 від 30.01.2025, яка підлягає стягненню з відповідача, та правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд виходить з того, що позивач, крім заборгованості за основною сумою боргу в сумі 14761,27 грн, просив стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 17713,52 грн.

Суд, дослідивши розрахунок заборгованості, наданий позивачем, установив, що нарахування відсотків за кредитним договором відбувалося в межах строку кредитування, за процентною ставкою, визначеною кредитним договором 1% в день від суми кредиту. Тому суд уважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір основного боргу та процентів за кредитним договором № 8718065 від 30.01.2025 є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості за кредитним договором № 71444697 від 19.04.2025, яка підлягає стягненню з відповідача, та правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками та комісією за надання кредиту, суд виходить з того, що позивач, крім заборгованості за основною сумою боргу в сумі 6000 грн, просив стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 270 грн та комісію за надання кредиту в сумі 900 грн.

Суд, дослідивши розрахунок заборгованості, наданий позивачем, установив, що нарахування відсотків за кредитним договором відбувалося в межах строку кредитування та відповідно до процентної ставки, визначеної кредитним договором 0,15% в день від суми кредиту. Крім того, п. 2.2.4 кредитного договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 900 грн, установлення якої не суперечить нормам Закону України «Про споживче кредитування», а тому її нарахування є правомірним.

Вирішуючи вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею в розмірі 10000 грн за кредитним договором № 8718065 від 30.01.2025 та за пенею в розмірі 10257,30 грн за кредитним договором № 71444697 від 19.04.2025, суд зважає на таке.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, оскільки Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення цього рішення.

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті (ст. 3 Закону).

Згідно з п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній до 24 грудня 2023 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній з 24 грудня 2023 року) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Датою набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є 24 грудня 2023 року. Відповідно, 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23 січня 2024 року.

У цій справі кредитні договори між ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 30 січня 2025 року та 19 квітня 2025 року, відповідно. Отже, оскільки кредитні договори укладено після 23 січня 2024 року, тобто пізніше 30-го дня з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до боржника не застосовуються положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Системний аналіз приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить про те, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування неустойки (пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Отже, нарахування штрафних санкцій у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні з 24 січня 2024 року регулюються винятково ЦК України, а тому в даному випадку підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки на час розгляду справи в Україні введено та продовжує діяти воєнний стан, то в силу дії п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України пеня з відповідача за прострочення сплати грошових зобов`язань у сумі 10000 грн та 10257,30 грн стягненню не підлягає.

Крім того, суд уважає, що сплачені добровільно відповідачем 10 вересня 2025 року кошти в сумі 1742,70 грн на погашення кредиту за кредитним договором № 71444697 від 19.04.2025, зараховані первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у рахунок погашення пені неправомірно. А тому їх потрібно зарахувати в рахунок сплати заборгованості за процентами, комісією за надання кредиту та тілом кредиту по вказаному кредитному договору та визначити остаточний розмір заборгованості за цим кредитним договором у розмірі 5427,30 грн, який є заборгованістю за тілом кредиту.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 8718065 від 30.01.2025 у розмірі 32474,79 грн, яка складається із 14761,27 грн заборгованості за основною сумою боргу, 17713,52 грн заборгованості за відсотками, а також заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71444697 від 19.04.2025 у розмірі 5427,30 грн, яка складається із 5427,30 грн заборгованості за основною сумою боргу, а всього 37902,09 грн.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2105,63 грн грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 63,27 %).

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 639, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись ст. ст. 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольними частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість:

- за договором № 8718065 від 30.01.2025 у розмірі 32474,79 грн, яка складається із: 14761,27 грн заборгованості за основною сумою боргу, 17713,52 грн заборгованості за відсотками;

- за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71444697 від 19.04.2025 у розмірі 5427,30 грн, яка складається із 5427,30 грн заборгованості за основною сумою боргу,

а всього стягнути заборгованостей на суму 37902 (тридцять сім тисяч дев`ятсот дві) грн 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2105 (дві тисячі сто п`ять) грн 63 коп. у рахунок повернення коштів по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА