Ухвала суду № 140247657, 30.09.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/291/26

Провадження №2/157/361/26

УХВАЛА

30 вересня 2026 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Дем`яник К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитних договорах,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 73925-05/2025 від 31 травня 2025 року у розмірі 22 627 гривень та за кредитним договором № 451805559 від 12 травня 2024 року у розмірі 16 807 гривень 50 копійок, всього за договорами заборгованість у розмірі 39 434 гривні 50 копійок, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 20 лютого 2026 року позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача Миколаєнко М.В. у судове засідання не з`явилася, подала заяву, з якої вбачається, що вона просить справу розглянути у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, з якої вбачається, що він просить зупинити провадження у справі до припинення виконання ним (відповідачем) бойових (службових) завдань, оскільки є поліцейським БПОП, має статус учасника бойових дій та брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у цивільній справі № 754/947/22, провадження № 14-74цс25 вказано, що зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан» Велика Палата Верховного Суду зазначає таке. Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов`язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.

Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII (Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») та Закон № 1932-ХІІ (Закон України «Про оборону України»), хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

З копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 12 липня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

З копії повідомлення заступника начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області Ковальчука В. № 126841-2026 від 22 вересня 2026 року вбачається, що старший сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський взводу № 2 роти № 2 (забезпечення мобільності безпілотних груп) батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у Волинській області, на виконання наказу ГУНП у Волинській області від 07.07.2026 № 523 о/с дск, із 07.07.2026 до особливого розпорядження відряджений до 21 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України у підпорядкування командира ЗБП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виконання бойових (спеціальних) завдань у частині несення служби на блокпостах, контрольних постах, бойових позиціях, у межах операційних зон угрупувань військ (сил оборони держави) в контрольних прикордонних районах, організації взаємодії Національної поліції України з Державною прикордонною службою України із забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму, посилення охорони державного кордону України, захисті державного суверенітету України та її територіальної цілісності, відсічі збройної агресії проти України, тому прибути на судове засідання, у зв`язку із несенням служби, не має можливості.

Відповідно до правового висновку, наведеного Великою Палатою Верховного Суду у вищезазначеній постанові, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем служби з виконання бойових (спеціальних) завдань в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі належить зупинити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Керуючись ст. ст. 240, 251, 253, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Провадження у цивільній справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитних договорах. - зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Головуючий: О.В. Антонюк