Ухвала суду № 140246908, 01.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/9567/26-к

1-кс-15571/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025000000002019 від 10.07.2025,

УСТАНОВИВ:

1.Короткий виклад вимог та доводів поданої скарги

До суду у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України надійшла вказана вище скарга про зобов`язання слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України повернути ОСОБА_3 чи його представнику майно, вилучене 10.12.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільні телефони, ноутбук, планшети, картонні блокноти, довіреності, договори, видаткові накладні, установчі документи та копію паспорта ОСОБА_4 .

В обґрунтування скарги вказано, що 10.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2025 у справі № 757/57873/25-к було проведено обшук за мсцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено речі та документи, у відповідності до опису речей та документів, які належать ОСОБА_3 .

Арешт на майно не накладався, а тому воно має бути негайно повернуто власнику.

2.Позиції сторін

В прохальній частині скарги ОСОБА_3 просив розгляд справи проводити без його участі.

Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 надав заперечення, в який просив розгляд скарги ОСОБА_3 проводити без його участі.

Крім того, слідчий заперечував проти задоволення вимог скарги ОСОБА_3 , оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2025 у справі № 757/57873/25-к було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення комп`ютерної техніки (ноутбуків, електронно-обчислювальних машин, моноблоків, бездротових жорстких дисків), мобільних телефонів, сім-карт та документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «КМ ВАГОНРЕМ» (код ЄДРПОУ 44677602) та ТОВ «ФРІ РЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 45519712), документів, в яких містяться відомості про експлуатацію та обслуговування вагонів/напіввагонів, їх складових частин. Відтак, майно, на поверненні якого наполягає ОСОБА_3 не є тимчасово вилученим.

Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

3.Обставини, встановлені слідчим суддею

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12025000000002019 від 10.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

10.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2025 у справі № 757/57873/25-к було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Додатком до протоколу обшуку підтверджено, що 10.12.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено, мобільні телефони, ноутбук, планшети, картонні блокноти, довіреності, договори, видаткові накладні, установчі документи та копію паспорта ОСОБА_4 .

4.Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 1, 2 ст. 168 КПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

5.Мотиви слідчого судді

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

З матеріалів скарги встановлено, що відповідно до протоколу обшуку від 10.12.2025 та додатку до нього, майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2025 у справі № 757/57873/25-к,на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.

Отже, тимчасово вилученим майном вважаються лише речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Відтак, вилучене майно не є тимчасово вилученим майном, а тому до його повернення не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час дослідження даної скарги за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_3 обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що в даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_3 та, відповідно, існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя доходить висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 100, 169-170, 234, 236, 303, 305-307, 309 КПК України слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6