Рішення № 140246486, 01.10.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1315/26

Провадження № 2/692/1023/26

01.10.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Коломиці Золотоніського району Черкаської області померла його тітка ОСОБА_2 , яка проживала в одному селі з батьками позивача та перебувала з ними у дружніх стосунках, інших родичів не мала та до позивача ставилась як до рідного сина. 07.06.2022 позивача було мобілізовано до ЗСУ, де він проходить військову службу до цього часу. Вказує, що після мобілізації у помешканні тітки не був. Позивач, перебуваючи на військовій службі, отримав частину відпустки з 20.07.2026 по 05.08.2026 та прибувши у відпустку поїхав до своїх батьків у с. Коломиці, де дізнався, що тітка захоронена на місцевому кладовищі, а її будинок пустує. Позивач відвідав будинок ОСОБА_2 та переглядаючи сімейний архів виявив заповіт від 15.06.2021, відповідно до якого ОСОБА_2 заповіла своє майно позивачу. До спадкового майна належить житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,43га біля будинку. Позивач 28.07.2026 звернувся до приватного нотаріуса Бірюка О.В. з питання оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , який повідомив позивача, що ним пропущено строк для прийняття спадщини та рекомендував позивачу звернутись до суду з заявою про визнання додаткового стоку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач причиною пропуску строку для прийняття спадщини вказує те, що будучи мобілізованим у зв`язку з повномасштабною агресією рф проти України з 07.06.2022 перебував на військовій службі та не був обізнаним про заповіт. Тому просить визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Драбівського районного суду від 19.08.2026 справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.09.2026.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Фай В.Г. не прибули, від представника надійшло клопотання, у якому той просив розглянути справу без його та позивача участі, позовні вимоги підтримав повністю, проти прийняття рішення в підготовчому судовому засіданні заперечень не мав, просив судові витрати залишити за позивачем.

У підготовче судове засідання представник відповідача Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області не прибув, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, де позовні вимоги визнав повністю та просив задовольнити, також просив залишити судові витрати за позивачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем Шрамківською сільською радою Золотоніського району Черкаської області пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому може бути прийнято судом.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 18.08.2023, виданого виконавчим комітетом Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років у с. Коломиці, Золотоніського району Черкаської області.

Згідно копії заповіту від 15.06.2021, посвідченого старостою сіл Кантакузівка, Коломиці Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Ткаченком В.П., зареєстрованим в реєстрі за № 3-12, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зробила заповітне розпорядження на випадок смерті, за яким все своє майно заповіла племіннику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Згідно копії паспорта серія НОМЕР_4 , він виданий 06.12.1995 Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 02.07.2004.

Згідно копії картки фізичної особи платника податків від 05.12.2003, ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Згідно копії військового квитка серія НОМЕР_5 , виданого 10.08.1995 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 07.06.2022 призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_6 .

Згідно довідки військової частини НОМЕР_6 від 17.07.2026 № 20, капітан ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_6 .

Згідно копії відпускного квитка № 312 від 17.07.2026 в/ч НОМЕР_6 , капітан ОСОБА_1 звільнений у частину щорічної відпустки у АДРЕСА_2 , терміном на 17 діб з 20.07.2026 по 05.08.2026.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 525879 від 17.04.2006, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,4105га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Коломиці, Драбівський район, Черкаська область, кадастровий номер 7120685200:01:001:0054.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86566357 від 03.09.2026 за вказаними параметрами ОСОБА_2 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа після її смерті не заводилась. Своїм спадкоємцем на належне майно ОСОБА_2 у заповіті від 15.06.2021 визначила ОСОБА_1 , з яким разом не була зареєстрована та який протягом шестимісячного терміну з дня смерті ОСОБА_2 спадщину не прийняв, до нотаріальної контори або в орган місцевого самоврядування з відповідною заявою не звернувся. Підставами пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказав необізнаність про наявність заповіту та призов на військову службу по мобілізації з 07.06.2022, яку проходить на даний час.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України. При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення нею позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

Згідно ч. 1,2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження№ 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20) та інших.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17,від 26 липня 2021 року по справі № 405/7058/19.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Також позивач причиною пропуску строку для прийняття спадщини вказав перебування на військовій службі у зв`язку з мобілізацією через збройну агресію рф до України. Факт збройної агресії російської федерації до держави України, введення через це військового стану та оголошення загальної мобілізації є загальновідомим фактом та відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Суд приймає до уваги вказану обставину як таку, що є поважною, з урахуванням обставин справи.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

У постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 89 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач не є спадкоємцем за законом першої черги, пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відновлення права на прийняття спадщини позивачем не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а також відсутність заперечень з боку відповідача та визнання ним позову у повному обсязі, що є самостійною підставою задоволення позову, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Суд вважає, що достатнім для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у даному випадку є строк два місяці з моменту вступу рішення у законну силу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України враховуючи клопотання сторони позивача суд залишає судовий збір за позивачем.

Керуючись ст.ст. 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2026 року.