Рішення № 140245820, 30.09.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1141/26

Номер провадження 2/350/930/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,

з участю:

представника позивачки ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

суд, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

Позивачка ОСОБА_1 14.07.2026 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.07.2015, від якого мають двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка зазначала, що відповідач матеріально не забезпечує сім`ю, оскільки не працює, а тому з 2021 року вона була змушена виїжджати на роботу до Республіки Польща; через негативну поведінку відповідача сімейні стосунки між сторонами перебували на межі розриву, а шлюб слід розірвати. На думку позивачки, відповідач добровільно відмовився від утримання та виховання дітей, хоча має таку можливість, оскільки отримує пенсію (державну соціальну допомогу) по інвалідності та соціальну допомогу по догляду за родичем, особою з інвалідністю ІІ групи. З огляду на це позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву, поданому 24.09.2026, просив позов задовольнити частково в частині стягнення аліментів. Свою позицію обґрунтував тим, що він не працює, оскільки є особою з інвалідністю ІІІ групи, за станом здоров`я не може працювати фізично та фактично проживає за рахунок державної соціальної допомоги по інвалідності в розмірі 2 595 грн щомісячно; має хронічні захворювання, періодично перебуває на амбулаторному та стаціонарному лікуванні й витрачає кошти на придбання ліків. Крім того, він здійснює постійний сторонній догляд за своїм дядьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, на утримання якого виплачується соціальна допомога в розмірі 3 209 грн щомісячно. Будь-яких інших доходів, за його твердженням, він не має, тому не може сплачувати аліменти в розмірі 1/3 від середньомісячної заробітної плати по області. Причиною розпаду сім`ї відповідач вважає поведінку самої позивачки, яка, за його твердженням, упродовж останнього року зраджувала йому з іншим чоловіком і виїжджала до Польщі, у той час як він самостійно займався утриманням і вихованням спільних дітей. Відповідач зазначив, що не відмовляється від участі в утриманні дітей у міру своїх фінансових можливостей, і просив встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1 800 грн щомісячно на кожну дитину з дня звернення до суду та до досягнення дітьми повноліття.

У заяві від 25.09.2026 позивачка зазначила, що підтримує позов частково, та просила ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі по 2 200 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 6 831,20 грн.

У судове засідання позивачка не прибула, однак її представник у судовому засіданні підтримав позов частково та просив ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між позивачкою та відповідачем, стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі по 2 200 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 6 831,20 грн.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали частково посилаючись на позицію, яка викладена у відзиві на позовну заяву.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15.07.2026 ухвали суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін на 25.09.2026.

24.09.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

25.09.2026 до суду від позивачки надійшла заява, у якій вона зазначила, що підтримує позов частково, та просила ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі по 2 200 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 6 831,20 грн.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Згідно з копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 07.07.2026 Рожнятівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, сторони зареєстрували шлюб 27.07.2015 у виконавчому комітеті Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, про що складено актовий запис № 3 . Прізвище обох з подружжя після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ; дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_9 .

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 18.01.2017, серії НОМЕР_3 від 11.09.2018.

Зі змісту листа Служби у справах дітей Перегінської селищної ради від 19.08.2026 № 140/02-01, наданого на звернення відповідача від 15.07.2026, вбачається, що у зв`язку з конфліктною ситуацією в сім`ї позивачка разом з дітьми змінила місце проживання; з нею проведено профілактично-роз`яснювальну бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків; станом на день складання листа діти перебувають у КНП «Івано-Франківський обласний дитячий санаторій «Ясень» імені митрополита Андрея Шептицького»; ситуацію в сім`ї службою взято до відома.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працює, є особою з інвалідністю ІІІ групи; згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.08.2026 № 1246 йому призначено та виплачується державна соціальна допомога особам з інвалідністю загального захворювання в розмірі 2 595 грн щомісячно.

Стан здоров`я відповідача підтверджується медичними документами за 20172026 роки, зокрема виписками з медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня», висновком лікаря-ревматолога КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 10.09.2025, витягом з медичної карти стаціонарного хворого КНП «Калуська центральна районна лікарня» від 27.05.2025, випискою КНП «Калуська міська лікарня» № 1904/75. Згідно з цими документами відповідач страждає на ускладнений полісегментарний остеохондроз поперекового відділу хребта з випинанням міжхребцевих дисків, з вираженим больовим та м`язово-тонічним синдромом, радикулоішемією зліва, парезом лівої стопи, хронічним двобічним сакроїлеїтом.

Доводи відповідача про те, що причиною розпаду сім`ї стала неналежна поведінка позивачки, жодними доказами не підтверджені. Доказів того, що позивачка має дохід, який би достатньо забезпечував дітей, або що діти перебувають на утриманні відповідача, матеріали справи не містять.

Між сторонами виник спір щодо розірвання шлюбу та щодо розміру аліментів, які відповідач має сплачувати на утримання дітей, що проживають разом з матір`ю.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, враховуючи таке.

Щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Згідно зі ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, як і примушування до їх збереження, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, що підтверджується її заявою від 25.09.2026. Відповідач у відзиві заперечень щодо розірвання шлюбу не навів, а сам вказує на те, що сімейні стосунки між сторонами розпалися. З листа Служби у справах дітей вбачається, що через конфліктну ситуацію в сім`ї позивачка разом з дітьми змінила місце проживання, тобто сторони спільного господарства не ведуть і подружніх стосунків не підтримують. Обставини, через які сім`я розпалася, та вина кожного з подружжя для вирішення питання про розірвання шлюбу значення не мають, а доводи відповідача про поведінку позивачки належними доказами не підтверджені. За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки та інтересам малолітніх дітей, а тому шлюб слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище. Вимоги про повернення дошлюбного прізвища ( ОСОБА_9 ) позивачка не заявляла, діти сторін носять прізвище ОСОБА_8 , тому суд залишає позивачці прізвище ОСОБА_8 . Відповідно до ч. 1 ст. 114 СК України в разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду.

Щодо місця проживання дітей.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків. Спору щодо місця проживання дітей між сторонами немає: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 фактично проживають з матір`ю, відповідач у відзиві просить стягувати аліменти саме на користь позивачки й про проживання дітей з ним не заявляє. Реєстрація місця проживання ОСОБА_11 за адресою відповідача сама по собі не доводить її фактичного проживання з батьком. З огляду на малолітній вік дітей, їх сталі зв`язки з матір`ю та найкраще забезпечення інтересів дітей (ст. 3 Конвенції про права дитини), суд вважає за необхідне залишити дітей проживати з матір`ю.

Щодо стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та чинної для України з 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно зі ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, має особистий характер і не залежить від того, чи проживають батьки разом. Той із батьків, з ким проживає дитина, також зобов`язаний її утримувати, однак це не звільняє від обов`язку утримувати дитину того з батьків, хто проживає окремо.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Позивачка обрала спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, відповідач проти такого способу не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу. Аналогічні роз`яснення щодо обставин, які суд має враховувати, містяться в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512 грн.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує, що діти проживають з матір`ю, яка здійснює їх повсякденний догляд і виховання та несе пов`язані з цим витрати, а відповідач, який проживає окремо, має брати участь в утриманні дітей у грошовій формі. Обидві дитини потребують забезпечення харчуванням, одягом, медичним доглядом, засобами для навчання та розвитку.

Водночас суд бере до уваги матеріальне становище і стан здоров`я відповідача. Він не працює, є особою з інвалідністю ІІІ групи, має ряд хронічних захворювань, перебуває на лікуванні та несе витрати на ліки, що підтверджено медичними документами та касовими чеками. Разом з тим наявність інвалідності ІІІ групи сама по собі не позбавляє відповідача обов`язку утримувати дітей і не свідчить про неможливість отримувати доходи, а відповідач є особою працездатного віку.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та співмірності, враховуючи інтереси дітей, вік дітей, рівність обов`язку обох батьків щодо їх утримання, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі по 2 100 грн щомісячно на кожну дитину. Цей розмір перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів, установлений ч. 2 ст. 182 СК України, є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей і, на думку суду, не є надмірним тягарем для відповідача. Сторони не позбавлені права звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни матеріального становища чи інших істотних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов пред`явлено 14.07.2026, тому стягнення аліментів слід розпочати з цієї дати та проводити до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

V. Розподіл судових витрат:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за позовами про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

Позовна вимога про розірвання шлюбу задоволена в повному обсязі, позивачка сплатила за її подання судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 13.07.2026, тому цю суму слід стягнути з відповідача на її користь. Судовий збір за вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1 331,20 грн, від сплати якого позивачку звільнено, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката входять до складу витрат на правову допомогу; їх розмір визначається з урахуванням складності справи, обсягу та часу, витраченого адвокатом на виконання робіт, співмірності зі складністю справи та ціною позову, а також значенням справи для сторони. Позивачка просила стягнути судові витрати в загальному розмірі 6 831,20 грн, з яких, за вирахуванням судового збору, 5 500 грн становлять витрати на правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано квитанцію адвоката Мельника Б.М. від 13.07.2026 № 012 на суму 1 500 грн та квитанцію адвоката Мельника Б.М. від 13.07.2026 № 015 на суму 4 000 грн. З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часткового задоволення позову в частині розміру аліментів, а також матеріального становища відповідача, суд, керуючись критеріями розумності та співмірності, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу в розмірі 2 750 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 24, 55, 56, 105, 110, 112, 113, 114, 150, 160, 180182, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей задоволити частково.

Шлюб, зареєстрований 27.07.2015 у виконавчому комітеті Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області за актовим записом № 3, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити « ОСОБА_8 ».

Малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати з матір`ю ОСОБА_1 .

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до Рожнятівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 100 (дві тисячі сто) гривень щомісячно на кожну дитину.

Стягнення аліментів розпочати з 14 липня 2026 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1 331 гривня 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , судові витрати: судовий збір у розмірі 1 331 гривня 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 750 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя А.М. Бейко