Ухвала суду № 140245433, 30.09.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/2198/26

Номер провадження: 1-кп/343/152/26

У Х В А Л А

про продовження строку дії обов`язків

30 вересня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з прокурором матеріали кримінального провадження № 1-кп/343/152/26, справа № 343/2198/26, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом із обвинувальним актом прокурор подав клопотання про продоження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в якому просив продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 , а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та експертами у даному кримінальному провадженні; здати до органів Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

17 квітня 2026 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 18 квітня 2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Того ж дня, 18.04.2026 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15.06.2026, визначено заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 грн, та в разі внесення застави покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

21 квітня 2026 року за ОСОБА_3 внесено заставу в сумі 266240,00 грн та цього ж дня його звільнено з-під варти, роз`яснено покладені судом обов`язки і у такий спосіб застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

12 червня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк дії покладених на ОСОБА_3 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків продовжено на 60 днів - до 10.08.2026.

04 серпня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк дії покладених на ОСОБА_3 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків продовжено на 60 днів - до 03.10.2026.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Усвідомлюючи можливість застосування до нього суворого покарання в разі доведення винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, він може переховуватись від суду з метою уникнення покарання. Окрім цього, після дорожньо-транспортної пригоди свідок виявила останнього на пасажирському сидінні автомобіля, за час розслідування обвинувачений тричі відмовився від дачі показань щодо фактичних обставин, що дає підстави вважати про вжиття ним заходів, направлених на спотворення доказів стосовно фактичних обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності. Вагомим аргументом також є досягнення ним 11.05.2026 60-річного віку, у зв`язку з чим він підлягає зняттю з військового обліку та має реальну можливість безперешкодно виїхати за межі України та ухилитися від кримінальної відповідальності. Він також може умисно симулювати свій хворобливий стан та вживати заходів до підробки відповідних медичних документів, не з`являтися на виклики до суду, затягувати судовий розгляд, а, отже, у такий спосіб також перешкоджати кримінальному провадженню. Після відкриття всіх матеріалів кримінального провадження обвинуваченний може незаконно впливати на свідків та експертів з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин, чи відмови потерпілих від заявлення цивільних позовів.

Прокурор, який бере участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, підтримав, просив його задоволити.

Потерпіла ОСОБА_10 у підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву про його проведення без її участі. Її представник - адвокат ОСОБА_25 в судове засідання не з`явився, як і не вийшов на відеоконференцію, хоча його клопотання з даного приводу було задоволено, причин неявки не повідомив.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , представник потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання прокурора, просили його задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явилися.

Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні частково заперечив щодо клопотання прокурора, вказавши про відсутність обов`язку на стадії судового розгляду з`являтись до прокурора. Також вважає такою, що суперечать вимогам КПК України, заборону щодо спілкування зі свідками, потерпілими, експертами, оскільки така заборона обмежує його конституційне право на спілкування з останніми в межах процесу, а саме в судовому засіданні. Крім того, він має право на будь-якій стадії врегулювати спір, відшкодувати шкоду потерпілим, з приводу чого ним вживаються заходи після скасування відповідної заборони слідчим суддею відповідно до ухвали від 04.08.2026, а прокурор повинен сприяти цьому, а не перешкоджати. Вважає таку позицію сторони обвинувачення, як і окремі дії органу досудового розслідування, упередженим ставленням до нього.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 в підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, вказав на неможливість продовження обов`язків, яких не існує, як і на продовження обов`язку щодо явки до прокурора на стадії судового розгляду. Також вважає недоцільним продовження обов`язку щодо здачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки такий вже зданий.

Захисник ОСОБА_26 в підготовче судове засідання не з`явився, повідомив про перебування на стаціонарному лікуванні.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та додані до нього документи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно із ухвалою від 18.04.2026, слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Одночасно визначив заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,00 грн, та у разі її внесення визначив для підозрюваного певні обов`язки.

21 квітня 2026 року за ОСОБА_3 внесено заставу в сумі 266240,00 грн та цього ж дня його звільнено з-під варти, а відтак від вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави. Вказаний запобіжний захід діє протягом всього судового провадження, якщо його не буде змінено чи скасовано рішенням суду. При цьому, обмежений строк дії мають лише додаткові обов`язки, які покладаються на обвинуваченого при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 5 ст. 194 КПК України).

Згідно із ухвалами від 12.06.2026 та від 04.08.2026, слідчі судді продовжували строк дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на 60 днів відповідно до 10.08.2026, а надалі до 03.10.2026.

Матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, поступили в Долинський районний суд Івано-Франківської області 24 вересня 2026 року.

Згідно із ухвалою від 24.09.2026, суд призначив у кримінальному провадженні підготовче судове засідання.

Прокурор вказує не та, що на даний час є ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, а тому просить продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

У свою чергу ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, щодо обґрунтованої підозри обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, то суд зазначає, що усталена практика ЄСПЛ вказує на те, що існування такої передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Тобто обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

З урахуванням указаного, суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 скерований до суду, повідомлена останньому підозра вочевидь є обґрунтованою.

У клопотанні прокурор також зазначає про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості того, що особа перешкоджатиме досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду чи створить загрозу суспільству.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза розумним сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому, ризик як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Прокурор, розкриваючи наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, посилається на тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині та на його можливість у зв`язку з досягненням 60-тирічного віку виїхати за межі країни.

Суд погоджується, що у разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованому йому злочині, останній може понести реальне покарання у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім того, зважаючи на вік обвинуваченого, він не обмежений у праві виїзду на межі України у разі зняття такої заборони судом чи закінчення строку дії покладених на нього обов`язків, що свідчить про реальну можливість вчинити вказані дії задля переховування від суду.

Підставним є й існування ризику незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання. А відтак ризик впливу на потерпілих, свідків, експертів існує не лише на стадії досудового слідства, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень та їх дослідження.

Окрім цього, під час вирішення клопотання прокурора суд зважає на можливість обвинуваченого вживати заходи на спотворення доказів стосовно фактичних обставин, що у свою чергу перешкоджатиме кримінальному провадженню, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, стороною захисту не доведено.

Водночас суд уважає за необхідне продовжити строк дії саме тих обов`язків, які вже були покладені на обвинуваченого без їх розширення чи зміни, у тому числі в частині покладання обов`язку утримання від спілкування з потерпілими, який не був визначений за ухвалою від 04.08.2026. Крім того суд зазначає, що за вказаного обвинувачений буде мати реальну процесуальну можливість вжити заходів для відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди потерпілим, що є неможливим у разі заборони комунікації з ними.

Разом із тим, суд не вбачає підстав для продовження дії обов`язку обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до прокурора, оскільки після направлення обвинувального акта до суду стадія досудового розслідування завершилась, у зв`язку з чим вказаний обов`язок втратив процесуальну доцільність, актуальним ж на стадії судового розгляду залишився обов`язок обвинуваченого прибувати саме за кожною вимогою суду.

Щодо продовження строку дії обов`язку утримуватися від спілкування із зазначеними у клопотанні свідками та експертами, то суд уважає за необхідне зазначити, що така заборона не обмежує право обвинуваченого спілкуватись з такими у процесуальному полі, в межах судового засідання, в тому числі задавати питання під час їх допиту судом.

Щодо твердження обвинуваченого з приводу безпідставності продовження строку дії обов`язку по здачі паспорта, оскільки такий він вже здав, то суд зазначає, що здача документа до компетентних органів у межах застосованого запобіжного заходу не виключає можливості теоретичної та технічної можливості виготовлення інших (нових) документів, що дозволяють перетин державного кордону, тому дію вказаного обов`язку також слід продовжити.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що щодо обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді застави, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , підлягає задоволенню, а строк дії обов`язків продовженню до 30 листопада 2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 110, 372, 532, 534 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора про продоження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, перебачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- утриматися від спілкування з свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;

- здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали до 30 листопада 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її оголошення, інші учасники провадження мають право отримати її копію в суді.

Копію ухвали передати для виконання в частині зберігання паспорта (чи інших документів) громадянина України для виїзду за кордон до Долинського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1