Постанова № 140245315, 30.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1677/26

30 вересня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О. О., за участю: прокурора Поповича П. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, депутата Дзвиняцької сільської ради, жительки АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до рішення Дзвиняцької сільської ради №1-1/2020 від 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано депутатом Дзвиняцької сільської ради восьмого демократичного скликання.

Будучи депутатом сільської ради, ОСОБА_1 відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, та суб`єктом декларування.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 була зобов`язана щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Таким чином, щорічну декларацію за 2023 рік ОСОБА_1 повинна була подати не пізніше 31 березня 2024 року.

Однак ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин у встановлений законом строк щорічну декларацію за 2023 рік не подала, а фактично подала її 16 березня 2025 року.

Таким чином, ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, фактичних обставин несвоєчасного подання декларації не заперечувала та на наявність поважних причин, які перешкоджали своєчасному виконанню нею обов`язку щодо подання декларації, не посилалася.

Прокурор Попович П. В. у судовому засіданні вважав вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною та просив накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП. Щодо дотримання строків накладення адміністративного стягнення прокурор зазначив, що передбачений частиною четвертою статті 38 КУпАП шестимісячний строк не закінчився, та на підтвердження своєї позиції надав суду рапорт старшого оперуповноваженого 8-го відділу Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області ДСР НПУ Михайлюка В. П. від 03 вересня 2026 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушенням, пов`язаним з корупцією, є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено, зокрема, адміністративну відповідальність.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено обов`язок осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, щорічно до 1 квітня подавати декларацію за минулий рік.

Отже, останнім днем своєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік було 31 березня 2024 року.

З відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що відповідну щорічну декларацію за 2023 рік ОСОБА_1 подала 16 березня 2025 року, тобто після закінчення визначеного законом строку.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При вирішенні питання щодо моменту вчинення правопорушення суд ураховує правову природу діяння, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, диспозиція якої встановлює відповідальність саме за несвоєчасне подання декларації.

Виконання суб`єктом декларування відповідного обов`язку після закінчення встановленого законом строку не усуває факту його порушення та не звільняє особу від адміністративної відповідальності.

Так, неподання щорічної декларації у встановлений законом строк не звільняє суб`єкта декларування від подальшого виконання цього обов`язку та продовжується до часу подання відповідної декларації. Суд також звертає увагу, що диспозиція частини першої статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність саме за несвоєчасне подання декларації.

Матеріали справи не містять доказів існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі ОСОБА_1 обставин, які перешкоджали їй своєчасно подати декларацію. У судовому засіданні на наявність таких обставин вона не посилалася та свою вину визнала.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення

Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З наданого прокурором у судовому засіданні рапорту старшого оперуповноваженого 8-го відділу Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області ДСР НПУ Михайлюка В. П. від 03 вересня 2026 року вбачається, що в ході моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, було виявлено факт несвоєчасного подання декларації депутатом Дзвиняцької сільської ради ОСОБА_1 , у зв`язку з чим порушено питання про збір доказів відповідно до статті 251 КУпАП.

Наведений рапорт датований 03 вересня 2026 року та документально фіксує виявлення уповноваженою посадовою особою під час здійснення моніторингу відомостей Реєстру факту, який став підставою для подальшого збору доказів та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому матеріали, досліджені судом, не містять відомостей, які б свідчили про виявлення уповноваженим органом цього правопорушення в іншу, більш ранню дату.

Суд також ураховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні фактичних обставин несвоєчасного подання декларації не заперечувала, свою вину визнала та заперечень щодо наведених прокурором обставин не висловила.

За таких обставин підстав вважати, що на час розгляду справи 30 вересня 2026 року закінчився встановлений частиною четвертою статті 38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, судом не встановлено.

Не закінчився також передбачений цією нормою граничний дворічний строк, якщо виходити з моменту фактичного несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації - 16 березня 2025 року.

Отже, передбачених пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення суд не встановив.

Щодо неточностей у протоколі

Судом також установлено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення допущено окремі неточності у зазначенні дат.

Так, на першій сторінці протоколу зазначено дату його складення 14 вересня 2025 року, тоді як зі змісту матеріалів справи, зокрема власноручного запису ОСОБА_1 про отримання другого примірника протоколу 14 вересня 2026 року, вбачається, що протокол фактично складено 14 вересня 2026 року.

Крім того, при викладенні суті адміністративного правопорушення в одному з абзаців протоколу зазначено, що граничною датою подання щорічної декларації за 2025 рік є 31 березня 2024 року, хоча зі змісту протоколу в цілому та доданих до нього матеріалів однозначно вбачається, що предметом провадження є несвоєчасне подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік, граничним строком подання якої було 31 березня 2024 року.

Зазначені неточності мають характер очевидних технічних описок, не змінюють суті сформульованого щодо ОСОБА_1 обвинувачення, не створюють невизначеності щодо звітного періоду декларації, фактичної дати її подання та обставин правопорушення і не перешкодили особі зрозуміти, у вчиненні якого саме правопорушення вона обвинувачується та реалізувати своє право на захист.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини, її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №498; рішенням Дзвиняцької сільської ради №1-1/2020 від 17 листопада 2020 року, яким підтверджується набуття ОСОБА_1 повноважень депутата сільської ради; відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо подання нею щорічної декларації; рапортом старшого оперуповноваженого 8-го відділу Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області ДСР НПУ Михайлюка В. П. від 03 вересня 2026 року; іншими матеріалами, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначені докази узгоджуються між собою, є належними, допустимими та в сукупності достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за частиною першою статті 172-6 КУпАП як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння, яке знайшло прояв у повному визнанні нею вини та незапереченні фактичних обставин правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , визнання нею вини, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП, а саме 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році становить 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, Закону України «Про запобігання корупції», керуючись статтями 23, 33, 38, 40-1, 172-6, 251, 252, 283-285, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф підлягає сплаті на рахунок: отримувач - ГУК в Ів.-Фр. обл./ТГ Ст.Богор./21081100; код отримувача за ЄДРПОУ - 37951998; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок - UA938999980313050106000009556; код класифікації доходів бюджету - 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету - «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 та надіслати прокурору.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк при примусовому виконанні постанови стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700 грн, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя