Ухвала суду № 140244486, 25.09.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/3218/26

Провадження № 1-кс/188/1060/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року с-ще Петропавлівка

Слідчий суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

кримінальне провадження №12026041530000145

підозрюваний:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився: с. Коврай, Чорнобаївського району, Черкаської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водій транспортного відділення танкової роти військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України

за участю:

прокурор ОСОБА_4

слідчий ОСОБА_5

підозрюваний ОСОБА_3

захисник ОСОБА_6

в режимі відео конференції

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 .

В обґрунтування зазначено, 25 вересня 2026 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні

кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного злочину

підтверджується наступними доказами:

- Протоколом вилучення та огляду від 10.07.2026 в ході якого вилучено мобільний телефон який належить ОСОБА_7 , де під час проведеного огляду в месенджері Вайбер виявлено переписку між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , за період часу з 02.07 но 09.07.2026.

- Протоколом вилучення та огляду мобільного телефону ОСОБА_3 від 10.07.2026 та проведено огляд мобільного телефону ОСОБА_3 , де в месенджері Вайбер виявлено що переписку з ОСОБА_7 видалено.

- Протоколом допиту від 14.07.2026 під час якого допитано малолітню потерпілу ОСОБА_7 в умовах центру захисту дитини (за моделлю Барнахус) та висновком з центру захисту дитини (за моделлю Барнахус) за результатами допиту ОСОБА_7

- Протоколом допиту від 13.07.2026 свідка - малолітньої ОСОБА_8 (подруга малолітньої ОСОБА_7 ) за участю психолога та законного представника, яка повідомила про обставини знайомства її подруги ОСОБА_7 з військовослужбовцем- це мало місце на місцевій водоймі, на початку липня 2026 року, ініціатором знайомства була саме ОСОБА_9 , свідку відомо що вони спілкувались ніяких інших подробиць свідку не відомо .

- Протоколом допиту свідка 11.07.2026 - військовослужбовця ОСОБА_10 , яка повідомила про вказане кримінальне правопорушення до поліції, а саме про підозрілу поведінку військовослужбовця який декілька днів поспіль спілкується з малолітньою дівчиною та 09.07.2026 року пішов з нею до чоловічого туалету.

- Протоколом впізнання особи по фото від 11.07.2026 року зі свідком ОСОБА_10 , яка вказала на ОСОБА_3 як на особу яка пішла до туалету з дівчинкою 09.07.2026 року.

- Протоколом допиту свідка військовослужбовця ОСОБА_11 від 11.07.2026, який повідомив що на прохання ОСОБА_10 09.07.2026 перший підійшов до приміщення туалету звідки йому назустріч вибігла дівчинка якій за її словами 13 років та де в цей час

також перебував дорослий чоловік- військовослужбовець, який поправляв свої штани, ніяких дій між ними свідок не бачив.

- Протоколом допиту свідка військовослужбовця ОСОБА_12 від 17.07.2026, який повідомив про обставини знайомства малолітньої ОСОБА_9 та його підлеглого ОСОБА_13 , це мало місце на місцевій водоймі напочатку липня 2026 року, ініціатором знайомства була саме дівчинка, відомо що вони спілкувались, чи зустрічались не відомо, теми їхнього

спілкування йому не відомі.

- Висновком семантико- текстуальної експертизи призначену з метою дослідження змісту переписки яку виявлено у месенджері Вайбер

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Крім того, з обставин кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, який на підставі статутів Збройних сил України, взявши на себе зобов`язання сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції і законів України, порушив ці обов`язки.

Також не можна лишити поза увагою той факт, що підозрюваний ОСОБА_3 як військовослужбовець, який тривалий час знаходився в районі ведення бойових дій, значно краще ніж пересічний громадянин України володіє інформацією, щодо місць проходу на територію, яка тимчасово непідкоптрольна органам державної влади України, і може використовувати вказану інформацію для переховування на вказаній території.

У зв`язку з викладеним, виникає необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених н.н. 1,3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, наявність ризику спробі переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що відносно підозрюваного ОСОБА_3 мається обґрунтована підозра у вчинені тяжкого злочину, за який передбачена міра покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Отже, ризик, передбачений п.І ч.І ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що

підозрюваний ОСОБА_3 раніше не судимий, тому після повідомлення про підозру

у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду.

При цьому, ризик ухилення від суду значно підвищений внаслідок дії воєнного стану на території України, активних бойових дій на території України, наявності значної території, що не контролюється державною владою.

Наявність ризиків, передбачених п.3 та п.4 ч.1ст.177 КПК України, а сааме незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_3 , у зв`язку з вчиненням умисного тяжкого кримінального правопорушення, може чинити незаконний вплив на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженій, оскільки останньому відомі анкетні дані та місця проживання зазначених осіб. Отже, у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3 та суворості покарання, яке загрожує йому у випадку доведення вини, з метою уникнення встановленої законом відповідальності є досить високим ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами впливу, з мстою відмови або зміни в подальшому ними свідчень. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

ОСОБА_3 у випадку можливості вільного пересування, може перешкоджати явці до суду потерпілої та свідків, може незаконно впливати на потерпілу та свідків будь-яким чином, з метою зміни свідчень або відмовитись від них у цьому кримінальному провадженні, для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності.

Прокурор вважає, що підозрюваний ОСОБА_3 , розуміючи, що йому за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення загрожує міра покарання пов`язана з реальним позбавленням волі, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від правоохоронних органів, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто ризики передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України у даному випадку є обґрунтованим.

Застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, у тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Неможливість застосування інших запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

В судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали, вважають можливим встановити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідча зазначила, що батьки потерпілої не наполягали на обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник просить клопотання задовольнити частково, вважає можливим застосувати до підозрюваного домашнього арешту.

Підозрюваний пояснив, що спілкувався з матір`ю потерпілої, йому соромно, він розуміє, що вчинив злочин, щиро розкаюється, на виклики слідчої і працівників поліції з`являвся на встановлений час, погодився з позицією захисника.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання і додані докази, вважаю, що клопотання слідчої підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до матеріалів справи відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 10.07.2026 року.

На даний час не існує ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже процесуальна поведінка підозрюваного свідчить про бажання підозрюваного встановити істину у кримінальному провадженні , а саме самостійне з`явлення до органу досудового розслідування, бажання приймати участь у слідчих діях, щире каяття у вчиненому.

З 10.07.2026 року проводилось ряд слідчих дій, допитані свідки, потерпіла та законний представни к потерпілої, фактів психологічного чи фізичного тиску з боку підозрюваного до зазначених осіб відсутні.

Таким чином з 10.07.2026 року до 29.09.2026 року підозрюваним жодних дій, які б свідчили чи були приводом для тиску на інших осіб не вчинялось, таким чином ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України не існує.

Довіра постає в контексті індивідуалізації, що полягає в ідеї

виокремлення індивіда як соціального суб`єкта, як повнолітнього громадянина держави, носія прав та моральних цінностей, що чесно ставиться до праці і виконання громадських обов`язків, має авторитет у колективі та позитивно характеризується за місцем служби і реально спроможний забезпечити належну поведінку та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Віповідно до службової характеристики, підозрюваний періодично, з 2022 року по теперішній час приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

ОСОБА_3 вимогливий до себе, здатний підкоряти особисті інтереси інтересам служби, критично оцінювати свою діяльність. Відповідально ставиться до виконання службових обов`язків, в роботі дотримується законності, особисто дисциплінований.

В судовому засіданні встановлено, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, щодня спілкується з батьками, одружений.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України то його існування ґрунтується на можливості перешкоджати досудовому розслідуванні іншим чином.

Враховуючи обґрунтовану підозру вагомість вивчених наданих доказів, тяжкість передбаченого кримінальним законом покарання , з метою запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, що є достатнім і має запобігти доведеному під час розгляду ризику.

У ході розгляду клопотання встановлено наявність ризику , передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому вважаю необхідним відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на

визначений ними час у зв`язку з реалізацією завдань кримінального

провадження зокрема для проведення процесуальних дій;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця проходження служби та зміни дислокації військового підрозділу за місцем несення служби;

- заборонити ОСОБА_3 спілкування зі свідками, потерпілою, законним представником потерпілої та експертами у цьому кримінальному провадженні

Керуючись ст.ст. 176-179, 194 ч.5, 196, ст.395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково .

Обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, з 25.09.2026 року до 25.11.2026 року.

Відповідно до ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на

визначений ними час у зв`язку з реалізацією завдань кримінального

провадження зокрема для проведення процесуальних дій;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця проходження служби та зміни дислокації військового підрозділу за місцем несення служби;

- заборонити ОСОБА_3 спілкування зі свідками, потерпілою, законним представником потерпілої та експертами у цьому кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала щодо дії обов`язків встановлених при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду або через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1