Ухвала суду № 140243959, 29.09.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/9991/23

№ 2/183/1463/26

У Х В А Л А

29 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Самарівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів спілкування з дитиною,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Самарівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів спілкування з дитиною.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у спілкуванні з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити способи їй спілкування з дитиною - онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи в судове зсідання не з`явилися.

З ініціативи суду поставлене питання про залишення позову без розгляду з підстав неодноразової неявки позивача та представника позивача в судові засідання, у зв`язку з чим, приходить до нижченаведеного.

Позивач ОСОБА_4 та його представник адвокат Іванов неодноразово викликалися в судові засідання, про місце, дату, час судових засідань належним чином повідомлені, але 25.02.2026 р.; 27.04.2027 р.; 14.07.2026 р.; 29.09.2026 р. в судові засідання не з`явилися.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак норми частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).

Враховуючи те, що позивач та представник позивача належним чином повідомлені про місце, дату, час судових засідань, повторно не з`явилися в судове засідання, від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, їх нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов повинен бути залишеним без розгляду.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Самарівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу спілкування з дитиною - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 29 вересня 2026 року

Суддя Д.І. Городецький