Ухвала суду № 140243057, 29.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6458/26

Провадження № 2-з/202/69/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

за участю:

прокурора Мельниченка В.С.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову у цивільній справі № 202/6458/26 за позовом керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у КНП «Міська клінічна лікарня № 6» ДМР у загальному розмірі 37 401,60 грн, з яких за рахунок НСЗУ 33 373,89 грн, за рахунок місцевого бюджету 4 027,71 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження.

25.09.2026 через підсистему «Електронний суд» керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області подав заяву про забезпечення позову.

У вказаній заяві прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як у національній, так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог (37 401,60 грн).

В обґрунтування заяви прокурор посилається на те, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати на лікування потерпілого та має можливість у будь-який момент розпорядитися власними коштами, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову. Водночас у заяві зазначено про «відсутність офіційних даних про наявність у ОСОБА_1 достатнього майна чи грошових коштів для покриття суми позову».

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною першою статті 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зміст «інших відомостей, потрібних для забезпечення позову» (п. 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України) визначається видом заходу, про застосування якого просить заявник. У разі заявлення вимоги про накладення арешту на грошові кошти відповідача такими відомостями є, зокрема, відомості про наявність у відповідача рахунків у банківських або інших фінансово-кредитних установах (найменування таких установ, номери рахунків або інші дані, що дозволяють їх ідентифікувати), а також документи, що підтверджують зазначені обставини. Саме ці відомості визначають об`єкт заходу забезпечення позову, без чого суд позбавлений можливості перевірити, що арешт буде накладено на грошові кошти, які належать відповідачеві, та оцінити співмірність заходу із заявленими вимогами, як того вимагає частина третя статті 150 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, на яку посилається і сам заявник, виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, відомості про наявність у відповідача майна (грошових коштів на рахунках), щодо якого заявник просить вжити захід забезпечення, є необхідною передумовою для вирішення заяви по суті.

Проте заява керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області таких відомостей не містить. У ній не зазначено жодної банківської чи іншої фінансово-кредитної установи, в якій відповідачу відкрито рахунки, та жодного рахунку відповідача. До заяви додано лише наказ про призначення на адміністративну посаду та документ про сплату судового збору; документів або відомостей про наявність у відповідача рахунків суду не надано. Більше того, заявник сам зазначає про відсутність офіційних даних щодо наявності у відповідача грошових коштів.

Суд зауважує, що в цьому випадку йдеться не про стандарт доказування загрози невиконання рішення суду (зокрема не про доведення права відповідача розпорядитися своїми коштами, на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, на яку посилається заявник), а про невідповідність заяви вимогам щодо її змісту: заявник не навів відомостей про сам об`єкт заходу забезпечення, про застосування якого просить.

При цьому суд враховує, що заявник не позбавлений можливості отримати такі відомості, а в разі неможливості самостійно їх надати заявити клопотання про витребування відповідних доказів у порядку статті 84 ЦПК України із зазначенням заходів, вжитих для їх самостійного отримання. Такого клопотання заява не містить.

За таких обставин заява про забезпечення позову не відповідає вимогам п. 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України, оскільки суду не надано документів або відомостей про наявність у відповідача рахунків, на кошти на яких заявник просить накласти арешт.

Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику, що не позбавляє його права після усунення зазначених недоліків повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-151, 153, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову у цивільній справі № 202/6458/26 за позовом керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала складена та підписана суддею 01.10.2026.

Суддя Анастасія МИХАЛЬЧЕНКО