Ухвала суду № 140242340, 30.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/4129/19

провадження 2-во/201/177/2026

УХВАЛА

30 вересня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Антонюк О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 21 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом Фонду державного майна України і ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт» і приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Зайченко Ірина Анатоліївна про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення і витребування з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України і ОСОБА_1 09 квітня 2019 року звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення і витребування з чужого незаконного володіння, позовні вимоги не змінювалися, але уточнювалися і доповнювалися.

28 вересня 2026 року заявник повторно звернувся до суду із заявою про виправлення помилки у рішенні суду.

Учасники справи, у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. В зв`язку з чим суд вважає можливим розглядати це питання за їх відсутності.

Розгляд питання про виправлення описки вирішується без повідомлення сторін, відтак на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки або арифметичні помилки.

Правила вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

У постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 990/222/23 (провадження № 11-155заі23) Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Суд може виправити лише ті описки, яких він сам припустився. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер та ускладнюють виконання рішення суду.

Зі змісту рішення не вбачається, що судом допущено описку в тексті судового рішення в розумінні статті 269 ЦПК України.

При цьому суд звертає увагу, що заява, подана 28.09.2026 року є аналогічною до попередньої заяви від 03.09.2026 року, жодні інші аргументи у неї не викладені, а також беручи до уваги, що заявнику відомо про постановлену за результатами розгляду заяви ухвалу, суд доходить переконання, що повторне подання заяви про виправлення описки, яка вже розглянута судом і постановлена відповідна ухвала, яка набрала законної сили є зловживанням процесуальними правами позивачем.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У ч. 3 ст. 44 ЦПК України визначено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 269, 353 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 21 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом Фонду державного майна України і ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт» і приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Зайченко Ірина Анатоліївна про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення і витребування з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 30 вересня 2026 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк