Рішення № 140241742, 30.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3543/25

Номер провадження2/173/717/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01.11.2021 між сторонами був укладений договір про надання послуг з вивезення побутових відходів за контейнерною схемою (квартири) № Ж302021 та на ім`я ОСОБА_1 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно Договору виконавець зобов`язався згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Свої зобов`язання за Договором КП «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області» виконало належним чином та в повному обсязі, а саме, починаючи з листопада 2021 року по грудень 2025 року надавало відповідачу послуги належної якості, однак свої зобов`язання в частині оплати за договором ОСОБА_1 виконувала неналежним чином, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.12.2025 р. складає 3634,00 грн у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання заявник, керуючись ст.625 ЦК України, нарахував боржнику втрати від інфляції за весь період прострочення у розмірі 808,76 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 239,14 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 листопада 2021 року між Комунальним підприємством «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з вивезення побутових відходів за контейнерною схемою (квартири) № Ж302021 та був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується копією договору.

Згідно п.1.1. Договору виконавець зобов`язався згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради від 20.11.2020 р. №268 тариф на вивезення твердих відходів становив 15,50 грн на одну людину в місяць. Сума щомісячного платежу за цим договором складає: кількість мешканців в квартирі - 4 х 15,50 грн = 62,00 грн (п.6.1. Договору).

Згідно пунктів 6.2., 6.3. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж протягом останнього дня місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що у разі зміни вартості послуги її виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це споживача із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань.

Згідно п.п.9.1., 9.2. Договір укладається строком на один рік. Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Згідно з наданим суду розрахунком боргу, вартість послуги підвищувалася та на чотирьох осіб складала: з жовтня 2022 року 84 грн, з квітня 2024 року 120 грн. Також з розрахунку вбачається, що за весь період розрахунку боргу з листопада 2021 року по листопад 2025 року ОСОБА_1 здійснила оплату на користь позивача за послуги з вивезення побутових відходів на суму 120,00 грн у липні 2025 року.

Свої зобов`язання в частині оплати по Договору ОСОБА_1 виконувала неналежним чином, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.12.2025 р. складає 3634,00 грн, що підтверджується Довідкою № 618 від 17.12.2025 та розрахунком боргу.

Згідно наданого суду розрахунку заборгованості, у зв`язку з простроченням ОСОБА_1 грошового зобов`язання позивач, керуючись ст.625 ЦК України, нарахував відповідачеві втрати від інфляції за весь період прострочення у розмірі 808,76 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 239,14 грн.

Правовідносини між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про управління відходами» та Правилами надання послуги з управління побутовими відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року № 835.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені договором.

Статтею 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов`язані укладати договори про надання послуги з управління побутовими відходами та вносити в установленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами.

Частиною 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами, що є договором приєднання. Типовий договір приєднання затверджений Постановою КМУ № 835.

Відповідно до Правил надання послуги з управління побутовими відходами, обсяг надання послуг розраховується на підставі рішень органів місцевого самоврядування про затвердження норм надання послуг з управління побутовими відходами (на одну особу за місяць) та кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. За відсутності офіційних відомостей про зміну кількості проживаючих осіб, нарахування здійснюється відповідно до кількості зареєстрованих громадян.

Відповідно до ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами законодавства споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору та встановлених тарифів..

Відповідно до частини першої статті 1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Крім того, обов`язком сплатити за надані й спожиті послуги випливає також із положень ч. 1 ст. 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-110 цс12 та є обов`язковим для всіх судів України.

Враховуючи, що КП «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» відповідно до укладеного договору надало відповідачу послуги з вивезення побутових відходів, однак відповідач належним чином не сплачувала кошти за надані послуги, у зв`язку з чим виникла заборгованість, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене вище, правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем є грошовим зобов`язанням, так як відповідач має зобов`язання перед позивачем оплатити надані послуги з вивезення побутових відходів, а позивач має право вимагати від відповідача відповідної оплати за надані послуги, а тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено із 05:30 години 24.02.2022 воєнний стан, який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, строк якого було продовжено з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб відповідно до Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025, затвердженого Законом України від 21.10.2025 № 4643-IX.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 року "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Між тим, постановою КМУ від 29.12.2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» скасовано мораторій на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг населенню. Відповідно до вищезазначеної постанови, такий мораторій зберігається лише для територій, де ведуться бойові дії згідно з переліком Мінреінтеграції.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, вимоги про стягнення на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, оскільки з наданого суду розрахунку необхідно виключити нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, оскільки, враховуючи, що територія Верхньодніпровської міської територіальної громади не включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з 30.12.2023 року право виконавця комунальних послуг на застосування положень ст. 625 ЦК України було відновлено.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 179,67 грн 3% річних та 600,87 грн інфляційні втрати, нараховані за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року та з січня 2024 року по листопад 2025 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2855,08 грн (4414,54 ? 3028 / 4681,90).

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» (Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Мостова, 36 ЄДРПОУ 43831540) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми у розмірі 4414 (чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2855 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 08 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв