Рішення № 140241219, 24.09.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1589/26

Провадження по справі № 2/538/1184/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання Андріяки О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лохвицького районного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Глобинської окружної прокуратури в інтересах Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа Національний природний парк «Нижньосульський» про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, -

в с т а н о в и в:

Керівник Глобинської окружної прокуратури Ребрик Юлія Анатоліївна в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа Національний природний парк «Нижньосульський» про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду.

В обґрунтування позову, що ОСОБА_1 05.10.2024 о 13 год 05 хв на території НПП «Нижньосульський», в районі с. Горошине Кременчуцького району Полтавської області, урочище «Драчки» здійснював вилов риби риболовною вудкою з берега на річці Сула та виловив рибу виду плітка в кількості 5 штук розміром меншим, ніж дозволено чинним законодавством (не менше 18 см), а саме, 12 см кожна. Розмір шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, становить 21808 грн 25 коп. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 3.8 та Додатку 1 Режиму використання водних біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території національного природного парку «Нижньосульський», затвердженого наказом Міністерством захисту довкілля України № 823 від 12.12.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 91 КУпАП порушення інших вимог режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 11.11.2024 у справі № 547/1092/24, яка набрала законної сили 21.11.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн без конфіскації засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів. Відповідно до довідки, наданої НПП «Нижньосульський» від 09.10.2024 № 643/2024, виданої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575, збитки заподіяні порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» громадянином ОСОБА_1 , становлять 21808 грн 25 коп за незаконно добуті природні ресурси, а саме: плітка 5 штуки. Розмір завданої шкоди незаконним видобутком природних ресурсів підтверджується розрахунком збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» від 05.10.2024, складеним інспектором з державної охорони природно заповідного фонду НПП «Нижньосульський». Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 21808 грн 25 коп. Оскільки вказану шкоду ОСОБА_1 добровільно не відшкодовано, наявні підстави для її стягнення в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Катріченко А.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав.

Оболонська сільська рада явку представника в судове засідання не забезпечило, про час, дату, та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи по справі Національний природний парк «Нижньосульський» в судове засідання не з`явився, про час, дату, та місце слухання справи повідомлений належним чином, представник надіслав заяву про розгляд справи без їх участі, відповідно до якої позовні вимоги підтримують та просять позов задовольни.

Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.10.2024 о 13 год 05 хв на території НПП «Нижньосульський», в районі с. Горошине Кременчуцького району Полтавської області, урочище «Драчки» здійснював вилов риби риболовною вудкою з берега на річці Сула та виловив рибу виду плітка в кількості 5 штук розміром меншим, ніж дозволено чинним законодавством (не менше 18 см), а саме, 12 см кожна. Розмір шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, становить 21808 грн 25 коп.

Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 3.8 та Додатку 1 Режиму використання водних біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території національного природного парку «Нижньосульський», затвердженого наказом Міністерством захисту довкілля України № 823 від 12.12.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 91 КУпАП порушення інших вимог режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 11.11.2024 у справі № 547/1092/24, яка набрала законної сили 21.11.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн без конфіскації засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.

Відповідно до довідки, наданої НПП «Нижньосульський» від 09.10.2024 № 643/2024, виданої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575, збитки заподіяні порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» громадянином ОСОБА_1 , становлять 21808 грн 25 коп за незаконно добуті природні ресурси, а саме: плітка 5 штуки.

Розмір завданої шкоди незаконним видобутком природних ресурсів підтверджується розрахунком збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» від 05.10.2024, складеним інспектором з державної охорони природно заповідного фонду НПП «Нижньосульський». Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 21808 грн 25 коп. О

Вказану шкоду ОСОБА_1 добровільно не відшкодував.

Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до пункту 2 підпункту 2 Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил.

Згідно зі ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

В силу ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. При цьому, поведінка може проявлятися як в активній, так і пасивній формах.

У спірних деліктних правовідносинах відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Так, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (ст. 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати державі заподіяну ним внаслідок порушення природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» шкоду в розмірі 21808 грн 25 коп.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц вказано, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача. Законодавець в деліктних зобов`язаннях закріпив презумпцію вини заподіювача шкоди і доведення відсутності вини у спричиненні шкоди поклав на відповідача в справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №925/119/18 та від 22.07.2019 у справі №909/374/18.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду.

Вина відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, підтверджується постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 11.11.2024, яка набрала законної сили.

Наведене свідчить про наявність протиправної поведінки, вини відповідача, факту заподіяння шкоди тваринному світу та причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та його діями.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Глобинською окружною прокуратурою листом від 06.07.2026 повідомлено Оболонську сільську раду щодо завдання ОСОБА_1 шкоди довкіллю та необхідності вжиття заходів до її відшкодування.

Листом від 07.07.2026 Оболонська сільська рада повідомила про відсутність можливості самостійно звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах НПП «Нижньосульський».

Крім того, на виконання п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Глобинською окружною прокуратурою повідомлено Оболонську сільську раду про звернення в її інтересах до суду з даною позовною заявою.

Отже, прокурором виконано приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом направлення повідомлення позивачу про намір звернутися до суду в його інтересах із зазначеним позовом та здійснення представництва прокуратурою інтересів держави.

У зв`язку з викладеним вбачаються правові підстави для пред`явлення прокурором позову до суду на захист інтересів держави, в межах його компетенції, відповідно до ст.131-1 Конституції України.

Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 11.11.2024 у справі № 547/1092/24, яка набрала законної сили, відповідча визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства, оскільки факт адміністративного правопорушення встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили та є чинним, а обставини, встановлені цим рішенням, стосуються відповідача, то вони не підлягають доказуванню.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, так як вони підтверджуються зібраними по справі та дослідженими судом письмовими доказами, про які судом зазначено вище. Доказів, які б спростовували висновки суду, відповідачем не надано.

Отже, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, позивачу підлягає повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що позов задоволено, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 50 відсотків понесених ним документально підтверджених судових витрат на сплату судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу, що становить 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Глобинської окружної прокуратури в інтересах Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа Національний природний парк «Нижньосульський» про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави в особі Оболонської сільської ради (р/р НОМЕР_1 (фонд охорони навколишнього природного середовища Оболонської сільської ради, отримувач отримувач: ГУК у Полт.обл/ТГ с.Оболонь/24062100, банк отримувача: казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності)), шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, в сумі 21808 грн 25 коп.

Повернути Полтавській обласній прокуратурі (36000, м. вул. 1100 річчя Полтави, 7, UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, р/р № код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800, сплачений нею при поданні позову судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. вул. 1100 річчя Полтави, 7, UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, р/р № код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.А. Бондарь