Ухвала суду № 140241090, 24.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 932/1911/26

Провадження 2-с/932/168/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Цитульський В.І., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2026 року судом було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.02.2023 по 31.12.2025 у розмірі 11290,22 грн. та судового збору у розмірі 266,24 грн.

20 серпня 2026 року від боржника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про скасування зазначеного судового наказу.

В обґрунтування своєї заяви боржник посилається на те, що вона не погоджується з пред`явленими вимогами стягувача та нарахованою сумою, вказуючи на наявність спору про право щодо розміру вказаної заборгованості.

Дослідивши заяву боржника про скасування судового наказу та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Вимоги до форми та змісту заяви про скасування судового наказу, а також перелік документів, що мають бути до неї додані, визначені статтею 170 ЦПК України.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу обов`язково додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів, доданих боржником ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу, заявницею не долучено квитанції або іншого документа, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у встановленому законом розмірі. Також боржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що вона належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Оскільки подана боржником заява не відповідає імперативним вимогам пункту 1 частини 5 статті 170 ЦПК України (відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору), суд приходить до висновку, що зазначена заява про скасування судового наказу підлягає поверненню ОСОБА_1 без розгляду.

При цьому суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою заявою після усунення вказаних недоліків (шляхом долучення квитанції про сплату судового збору), з дотриманням строків, передбачених частиною 1 статті 170 ЦПК України, або з одночасним поданням клопотання про поновлення пропущеного строку на подання такої заяви.

Керуючись ст. 170, 171, 260, 261 ЦПК України.

У Х В А Л И В:

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що повернення заяви про скасування судового наказу не позбавляє її права повторного звернення до суду з такою самою заявою після усунення зазначених недоліків (сплати судового збору та долучення відповідної квитанції) або з одночасним поданням клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.І. Цитульський