Ухвала суду № 140240880, 27.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 205/5897/26

(2/199/7559/26)

УХВАЛА

27.07.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра Корнєєва В.В.,отримавши з канцелярії суду цивільну справу за позовом Приватного підприємства « Віктор і К» до Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Котлоенергопроект» про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

З Новокодацького районного суду м.Дніпра за підсудністю до Амур-Нижньодінпровського районного суду м.Дніпра надійшла цивільна справа за позовом Приватного підприємства « Віктор і К» до Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Котлоенергопроект» про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками.

У пункті 14 Порядку № 337 зазначено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).За змістом пункту 15 Порядку № 337 до складу спеціальної комісії входять посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема, з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною).Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 805/1930/18-а (провадження № 11-1327апп18) за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до Головного управління Державної служби з охорони праці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування актів форми Н-1 та форми Н-5 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження в адміністративній справі з тих підстав, що оскаржувані акти не є актами індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, позивач має на меті вирішення спору приватного характеру щодо встановлення певного юридичного факту, який не пов`язаний із вимогою вирішити публічно-правовий спір.

У постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 805/3980/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування актів зроблено висновок про те, що оспорювані акти форми Н-1 та форми Н-5 складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною роботодавцем, до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. Зазначена комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670 (провадження № 11-833апп18) за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву про скасування актів про розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що склала відповідні акти за формами Н-5 та Н-1, які не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. За суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/24781/16-ц (провадження № 14-467цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 826/4176/18 (провадження № 11-1302апп18), від 27 березня 2019 року у справі № 640/14775/16-ц (провадження № 14-657цс18), від 27 травня 2020 року у справі № 580/1780/19 (провадження № 11-83апп20) зроблено висновки про те, що справи про оскарження актів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельним наслідком розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 Цивільного кодексу України) або виникають із трудових правовідносин, а також пов`язаний з відшкодуванням моральної чи майнової шкоди, спричиненої спадкоємцям особи, що померла, при виконанні трудових обов`язків.

Нещасний випадок, за наслідками якого складено Акт за формою Н-1/П, затверджений 25.02.2026 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, стався не під час проходження потерпілою особою публічної служби, а тому даний спір підсудний саме місцевому загальному суду в порядку ЦПК України. Аналогічну правову позицію також займає Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 932/578/22.

Таким чином спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Позовну заяву подано з дотриманням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України. Підстави для залишення заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України).

Відповідно до ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд вважає за необхідне залучити до розгляді в справі ОСОБА_1 , з яким 05.04.2025 року стався нещасний випадок в зв`язку із чим було складено акт за формою Н-1/П, який оскаржується позивачем.

Враховуючи положення ст.ст. 19, 274 ЦПК України, суд вважає, що справа повинна бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 187, 258 261, 274 - 279 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом Приватного підприємства « Віктор і К» до Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Котлоенергопроект» про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку, зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд цивільної справи провести за правилами загального позовного провадження та призначити дану справу до підготовчого судового засідання на 21.09.2026 року на 15-00 годину.

Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , якому надіслати копію позову з додатками.

В строк до 21.09.2026 року відповідач має право надіслати: суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу копію відзиву та доданих до нього документів. Копія відзиву та доданих до нього документів, відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, повинна бути надіслана(надана) позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. В строк до 21.09.2026 року третя особа має право подати свої письмові пояснення із дотриманням вимог ст.178 ЦПК України.

В судове засідання викликати сторони по справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: inbox@an.dp.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя В.В. Корнєєва