Рішення № 140240616, 01.10.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1115/26

2-а/532/5/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Тесленко Т. В.

за участю секретаря

судового засідання Климченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Титаренко Сергій Олександрович, до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, представник відповідача Паламар Дмитро Олексійович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

Встановив:

30 квітня 2026 року до Кобеляцького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Також подане клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Позивач вказував, що адміністративне стягнення застосоване безпідставно та не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123-3 КУпАП є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, тому прохав визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7055104 від 19.04.2026 в частині накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 1 ст. 123-3 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення в цій частині закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

04.05.2026 ухвалою судді було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання на 28 травня 2026 року, яке в подальшому було відкладено на 10.07.2026 за клопотаннями сторін.

18.05.2026 від відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області надійшов відзив, в якому представник Паламар Д. О. позов не визнав, прохав відмовити в задоволенні заявлених вимог.

10.07.2026 в підготовчому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, наполягав на їх задоволенні, представник відповідача позов не визнав, посилаючись на підстави, що зазначені у відзиві на позов, прохав відмовити в задоволенні заявлених вимог. Сторони не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2026.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Сторона позивача надала додаткові пояснення у справі, в яких розгляд справи прохали проводити за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позицію, висловлену у відзиві на позов.

Суд, розглянувши, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В матеріалах справи є відомості про те, що старшим інспектором відділення поліції № 2 (місто Кобеляки) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області капітаном поліції Матюхом Артуром Ігоровичем винесена постанова серії ЕНА № 7055104 щодо ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3, ч. 1 ст. 126 Кодексу України.

Постанова оскаржується в частині притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 19 квітня 2026 року о 22 год. 03 хв. в місті Кобеляки по вулиці Дніпровській керував автомобілем mersedesbenz vito 110 CDI НОМЕР_1 , на якому був перевернутий державний номерний знак та не освітлювався, чим порушено 2.9. в. ПДР України.

Цією ж постановою ОСОБА_1 піддано штрафу за порушення ч. 1 ст. 121-3 КУпАП в сумі 1190 грн.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, прийнята з порушенням засад справедливого розгляду, необґрунтована, тому є протиправною і підлягає скасуванню з таких підстав.

Того дня перед виїздом ОСОБА_1 ретельно перевірив справність свого автомобіля, чим виконав п. 2.3. а) ПДР України, лампа освітлення заднього номеру на час її перевірки працювала справно, також номерний знак знаходився на автомобілі у правильному положенні. Але після зупинки автомобіля під його керуванням працівниками поліції в місті Кобеляки по вулиці Дніпровській виявили несправність, в тому що номерний знак не освітлювався, про що ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що перед виїздом номерний знак у нього підсвічувався та виявив готовність негайно виправити цю несправність, також повідомив поліцейським про те, що автомобіль, яким він керував, під час виїзду був повністю справним. Також позивач зауважив, що під час складання оскаржуваної постанови номерний знак перебував в чистому вигляді. Таким чином некоректна робота указаної лампи освітлення виникла не з його вини як водія, а під час руху автомобіля, також ним не вчинялися умисні дії, спрямовані на приховування номерного знаку автомобіля, що вказує про відсутність складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Окрім того, позивач наголошує, що вказане порушення не спричинило до настання будь-яких негативних наслідків для безпеки дорожнього руху, не призвело до порушення прав інших його учасників, а отже є малозначним, що також виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності. А натомість працівники поліції умисно написали в постанові, що номерний знак був перевернутим.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Крім того, прошу врахувати, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. Законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

За таких обставин позивач вважає, що в оскарженій постанові відсутні будь-які посилання на докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а тому наголошує на тому, що подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121-3 КУпАП та винність є недоведеною.

Тому прохав суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7055104 від 19.04.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

У відзиві на позов зазначається, що 19.04.2026 приблизно о 22:03 год. в м. Кобеляки по вул. Дніпровська позивач керував транспортним засобом Mercedes Vito д.н.з. НОМЕР_1 , на якому не освітлювався задній номерний знак, а також не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.9 «в», п. 2.4 «а» ПДР.

Пунктом 2.9 «в» ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно з п. 2.4 «а» ПДР України на вимогу поліцейського водій зобов`язаний пред`явити для перевірки документи, передбачені п. 2.1 ПДР, зокрема посвідчення водія відповідної категорії.

Порушені ОСОБА_1 вищезазначені пункти ПДР під час розгляду справи жодного разу не заперечувалися.

З відеодоказів, наданих ГУНП в Полтавській області не вбачається жодних дій позивача спрямованих на усунення несправності підсвітки номерного знаку на місці зупинки.

Обов`язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія.

Вина у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 121-3 КУпАП, може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності, а адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП накладається, серед іншого, саме за керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.

Позивач жодним чином не намагався усунути несправність на місці зупинки, а навпаки просив «виписати йому щось поменше замість штрафу 1190 грн», що підтверджується 02:35 хв. відеозапису export- ndpd2.

На 02:50 хв. відеозапису export-ndpd2 зафіксовано факт роз`яснення позивачу його прав та обов`язків.

На 00:18 хв. відеозапису export-e017x зафіксовано, що до працівника поліції підійшов ймовірно власник транспортного засобу Mercedes Vito д.н.з. НОМЕР_1 та повідомляє працівникам поліції: «Щас я права його привезу, номерний знак лампочка згоріла. Попередження виписуйте».

Таким чином, факт порушення позивачем вимог п. 2.9 «в» та п. 2.4 «а» ПДР України підтверджується як матеріалами відеофіксації, так і поясненнями іншої особи, та фактично не заперечується самим позивачем.

За таких обставин поліцейським Матюхом А.І. було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Об`єднано за ст. 36 КУпАП.

Будь-яких доводів або заперечень щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП позовна заява не містить.

Обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП є встановленими, підтвердженими належними та допустимими доказами, не спростованими позивачем та фактично не оспорюються останнім.

З огляду на викладене, правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП не є предметом спору у цій справі, а тому відповідно не потребує додаткового доказування та правової оцінки судом у межах заявлених позовних вимог.

Взявши до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

Тому сторона відповідача прохала відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

У додаткових поясненнях позивач прохав врахувати, що 19.04.2026 зранку перед виїздом він ретельно перевірив справність свого автомобіля, лампа освітлення заднього номеру на час перевірки працювала справно, номерний знак знаходився у правильному положенні. Близько 22 год. повертаючись до свого домоволодіння ОСОБА_3 в місті Кобеляки по вулиці Дніпровській був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що у автомобілі не освітлюється номерний знак. На що позивач відповів, що від міста зупинки до його домоволодіння відстань менша ніж 100 метрів, некоректна робота указаної лампи виникла під час руху не з його вини, і вказане порушення будучи вдома він відразу відремонтує. Окрім цього, позивач зазначив, що жодні умисні дії спрямовані на приховування номерного знаку ним не вчинялися, оскільки номерний знак також добре освічувався від інших задніх габаритних вогнів. Вказане порушення не спричинило настання будь-яких негативних наслідків, для безпеки дорожнього руху, не призвело до порушення прав інших його учасників, а отже є малозначним. За таких обставин проха суд визнати складену постанову серії ЕНА № 7055104 від 19.04.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП протиправною та скасувати її, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд, взявши до уваги всі доводи сторін дійшов до такого.

За ч. 1 ст. 121-3 КУпАП Керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.3 «а» ПДР, водій зобов`язаний перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу перед виїздом. Якщо перед стартом лампи світилися, водій виконав вимогу закону.

Під час руху водій фізично перебуває всередині салону автомобіля і зобов`язаний безперервно стежити за дорожньою обстановкою попереду. Він не має технічної можливості бачити, що лампи підсвічування заднього номера перегоріли безпосередньо в дорозі.

Якщо лампа перегоріла під час руху, це є технічною несправністю, яка виникла в дорозі. У такому разі, згідно з п. 31.5 ПДР, водій повинен вжити заходів для її усунення, а якщо це неможливо рухатися найкоротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.

Позивач зазначив, що від міста зупинки до його домоволодіння відстань менша ніж 100 метрів, некоректна робота указаної лампи виникла під час руху не з його вини, і вказане порушення, будучи вдома, він відразу відремонтує, однак інспектор не зреагував та виніс постанову про накладення штрафу в цій частині.

Суд вважає, що перегорання лампочки в дорозі є випадковістю (подією), а не є протиправною дією чи бездіяльністю водія, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123-1 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова в частині притягнення позивача за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч .3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови і достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Потрібно визнати постанову серії ЕНА № 7055104 від 19.04.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП протиправною та скасувати її, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 242-246, 286 КАС України, ст.ст. 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, суд,

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Титаренко Сергій Олександрович, до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, представник відповідача Паламар Дмитро Олексійович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати постанову серії ЕНА № 7055104 від 19.04.2026 в частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП протиправною та скасувати її, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів через відповідний суд в порядку ст. 295 КАС України.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 286 КАС України.

01.10.2026 складено повне судове рішення.

Суддя