Рішення № 140240107, 01.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

01.10.2026 Єдиний унікальний № 371/1470/25

ЄУН 371/1470/25

Провадження № 2-др/371/17/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Геліч Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, заяву представника позивача Притули Людмили Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання неправомірними та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення № 263 від 29.05.2025, визнання неправомірними та скасування акта розрахунку не облікового (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (для побутових споживачів) від 29.05.2025 та рахунку на оплату № 263 від 25.06.2025 за проведення експертизи разом з демонтажем побутового лічильника газу з вини абонента, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання неправомірними та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення № 263 від 29.05.2025, визнання неправомірними та скасування акта розрахунку не облікового (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (для побутових споживачів) від 29.05.2025 та рахунку на оплату № 263 від 25.06.2025 за проведення експертизи разом з демонтажем побутового лічильника газу з вини абонента.

До Миронівського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача Питули Л.О. про ухвалення додаткового рішення, у якій остання просила вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

Посилається на те, що судом при ухваленні рішення від 30 червня 2026 року представник позивача просив суд, що позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подано до суду документальне підтвердження вказаних витрат на правничу допомогу.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.

Від представника відповідача адвоката Мордатенка К.Л. надійшли додаткові пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить відмовити у задоволенні заяви про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тому що у справі відсутні докази укладання Договору про надання правової (правничої) допомоги №09/2025 від 2025. Просив судове засідання провести без участі представника відповідача. Крім того в додаткових поясненнях вказав, що сума правничої допомоги у 10000,00 грн. є неспівмірною від задоволених вимог, які складають 60244,88грн. (57407,28грн. скасування акту-розрахунку, 2837,60грн. скасування експертизи), тобто 16,60% від задоволеної суми. Середній відсоток гонорару за виграну справу (так званий «гонорар успіху») в Україні становить від 5% до 15% від суми позову або майна. Тому відповідною була б сума 9000грн. (15% від виграної справи). У справі є Додаткова угода №1 від 24.07.25, Додаткова угода №2 від 24.07.2025, проте відсутній сам Договір про надання правової (правничої) допомоги №09/2025 від 2025.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвали рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи та заяву, суд дійшов таких висновків.

Згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання неправомірними та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення № 263 від 29.05.2025, визнання неправомірними та скасування акта розрахунку не облікового (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (для побутових споживачів) від 29.05.2025 та рахунку на оплату № 263 від 25.06.2025 за проведення експертизи разом з демонтажем побутового лічильника газу з вини абонента.

Під час ухвалення рішення судом не вирішувалось питання судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, які поніс позивач, у зв`язку з тим, що представник позивача просив у судовому засіданні, що позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подано до суду документальне підтвердження вказаних витрат на правничу допомогу.

Так, представником позивача 06 липня 2026 року до Миронівського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача Притулою Л.О. про ухвалення додаткового рішення у якій просила вирішити розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, а саме у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача на підтвердження надання їй правничої допомоги на суму 10 000,00 грн., акт виконаний робіт від 04 липня 2026 року №1 в сумі 10 000,00 грн.

Згідно з позицією Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд з урахуванням складності справи, обсягу наданих позивачу послуг дійшов висновку, про часткове стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, оскільки це не відповідає критерію розумності, виходячи з конкретних обставин справи, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.

Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 9 000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність постановлення додаткового рішення у справі про задоволення поданої заяви частково.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь позивача ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», ЄДРПОУ: 44907200, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати у справі: за надання професійної правничої допомоги у розмірі сумі 9 000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень).

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ