Ухвала суду № 140239832, 01.10.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/11919/26

Провадження №2-з/367/198/2026

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши подану адвокатом Півнем К.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява адвоката Півня К.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій останній просив:

зупинити продаж (проведення електронних торгів з реалізації) на електронному майданчику державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код за ЄДРПОУ 39958500) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , номер лоту: 605896; посилання на оголошення: https://setam.net.ua/auction/600448;

заборонити приватному виконавцю Говорову Павлу Володимировичу, в рамках виконавчого провадження № 77367148 здійснювати продаж (проведення електронних торгів з реалізації) на електронних майданчиках, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи вказану заяву представник заявника посилався на те, що 20 серпня 2021 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено попередній договір про укладення попередній договір № 9.

Відповідно до п.1.1. договору, передбачено, що сторони зобов`язуються в майбутньому, після кінцевого розрахунку між сторонам, в строк до не пізніше 20 лютого 2022 року, оформити основним договір купівлі-продажу житлового будинку на земельній ділянці, кадастровий номер: 3120900000:01:073:3002, проектною площею 77 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно до п. 2.1. договору, передбачено, що за домовленістю сторін загальна сума основного договору не повинна перевищувати 1 536 300 (один мільйон п`ятсот тридцять шість тисяч триста) гривень, що є сквівалентом 56900 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот) доларів США на день укладення даного договору.

Відповідно до п.2.2 договору, в підтвердження наміру придбати об`єкт та з метою забезпечення оформлення договору купівлі-продажу (Основного договору) земельної ділянки та подальшого введення в експлуатацію житлового будинку, покупець передав, а продавець прийняв до підписання цього договору грошові кошти у сумі 1215000 (один мільйон двісті п`ятнадцять тисяч) гривень, що є еквівалентом 45000 (сорок п`ять тисяч) доларів США. До 20 лютого 2022 року покупець зобов`язується передати продавцю 321 300 (триста двадцять одну тисячу триста) гривень, що є еквівалентом 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) доларів США. Відповідно до п. 3.1. Договору, об`єкт: житловий будинок, проектною площею 77 м, який буде збудований до 31.10.2021 року на земельній ділянці кадастровий номер - 3210900000:01:073:3002, до вищевказаного строку (в подальшому-Об`єкт), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість Об`єкта на день укладання договору становить 1 536 300 (один мільйон п`ятсот тридцять шість тисяч триста) гривень, що є еквівалентом 56 900 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот) доларів США. За домовленістю сторін ціна об`єкта не перевищувати 1 536 300 (один мільйон п`ятсот тридцять шість тисяч триста) гривень, що є еквівалентом 56900 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот) доларів США, на розрахункові дні.

Вказував, що позивач по справі, взяті договором свої зобов`язання, вказані в договорі повністю виконала, повністю розрахувалася із відповідачем, фактом їх виконання - є підписання даного договору та акт приймання-передачі коштів (додаток № 1 до попереднього договору від 20 серпня 2021 року). Відповідач по справі, після повного розрахунку та тримання забезпечувального платежу за договором, взяв на себе зобов`язання вчинити всі необхідні дії та оформити належним чином документи, що вимагаються чинним законодавством для нотаріального посвідчення цього договору та подальшої реєстрації права власності на позивача. Проте, згодом у відповідача почалися судові процеси, зокрема й стосовно вище вказаного об`єкта, що призвело до накладення арешту, на Об`кт Договору.

Стверджував, що протягом всього часу від моменту необхідності укладення основного договору купівлі-продажу житлового будинки і до цього часу позивач проживав та проживає в даному житловому будинку, провів всі необхідні ремонтні роботи та використовує житловий будинок за його цільовим призначенням. Відповідач по справі, не відмовляється від того факту, що нею було отримано грошові кошти за купівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв дії стосовно вирішення питання зняття арешту із спірного об`єкту. Проте, а саме 10 вересня, позивачу стало відомо проте, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , приватним виконавцем Говоровим П.В. було виставлено на електронні торгів з реалізації майна на електронному майданчику державного підприємства «СЕТАМ», лот: 605896. Посилання на торги: https://setam.net.ua/auction/600448. Більш, того електронні торгів з реалізації майна на електронному майданчику державного підприємства «СЕТАМ» житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , першого разу не відбулися.

Зазначав, що відповідач до цього часу зволікав і ухилявся від виконання умов договору і не оформив необхідні документи для відчуження нерухомості, як це передбачено законодавством України, повертати отриманні кошти також відмовляється, окрім того станом на даний час, взагалі існує небезпека отримання в приватну власність позивачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він виставлений на торги які заплановані на 07 жовтня 2026 року.

Наголошував, що саме такий захід забезпечення позову здатний запобігти істинному ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду та забезпечить ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звертався до суду.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, встановив наступне.

Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст. 150 ЦПК України. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 151 ЦПК України закріплено вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову, недотримання яких відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України має наслідком її повернення судом заявнику.

Водночас всупереч вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, яке є гарантією захисту прав та інтересів відповідача та має забезпечити відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Як видно зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач заявляє пропозицією про незастосування судом зустрічного забезпечення під час застосування заходів забезпечення позову в зв`язку з тим, що відповідно до норм ЦПК України воно не є обов`язковим.

Так, за правилами ч.ч.1-5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Зазначена норма ЦПК узгоджуються зі змістом Принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Цей інститут має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване насамперед на захист інтересів відповідача. Фактично це є збереженням «status-quo» між сторонами до ухвалення остаточного рішення суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.07.2020 у справі № 569/13105/18 вказано, що відповідно до ч.ч. 1-2 п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.

Як видно з долученої до матеріалів заяви копії паспорту заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та знятий з реєстрації місця проживання 17.08.2021. Доказів щодо наявності майна на території України позивачем також не надано.

Отже, зважаючи на викладене та враховуючи конкретні обставини даної справи, суд приходить до висновку, що пропозиція про застосування зустрічного забезпечення позову в даному випадку є обов`язковою, зважаючи на ту обставину, що заявник не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України.

З огляду на вказане, оскільки заява про забезпечення позову подана без додержання вимог п. 6 ч.1 ст.151 ЦПК України, відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України наявні достатні підстави для повернення її заявнику.

Керуючись ст. ст. 149,151,153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву, подану адвокатом Півнем К.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Я.М.Третяк