Рішення № 140239433, 24.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1291/26

Провадження № 2/355/1194/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» Пархомчук С.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 283237 від 24 травня 2025 року в розмірі 9196,80 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6000 гривень; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 3196,80 гривень; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору 0,00 гривень, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у сумі в сумі 2662,40 гривень та витрати на понесену правову допомогу в сумі 15500,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 травня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 283237 (договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.

Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 6000,00 гривень, дата надання кредиту: 24 травня 2025 року, строк кредиту: 90 днів, валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.

Представник позивача у позовній заяві вказує, що згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 9196,80 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6000,00 гривень; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 3196,80 гривень, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору 0,00 гривень.

Як стверджує позивач, умовами кредитного договору сторони погодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19 грудня 2025 року до договору факторингу № 19122025/1, ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив, що у разі розгляду справи в загальному позовному провадженні просить здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача, а в разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду на 27 серпня 2026 року на 09 годину 30 хвилин, з відмітки на поштовому конверті зі зворотнім поштовим повідомленням з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та судовою повісткою, що був надісланий на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, слід, що «адресат відсутній за вказаною адресою», далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 24 вересня 2026 року на 09 годину 15 хвилин. Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до висновку про можливе задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 283237 від 24 травня 2025 року (далі - договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт), згідно з п. 1.1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності (кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту кредит. (а.с. 15-16)

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 21 серпня 2025 року. Строк дії договору 90 днів. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Як передбачено п. 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання клієнтом свої зобов`язань за цим договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною. (п. 1.4 договору)

Згідно з п. 1.5 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідно до п. 8.1 договору він складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У пункті 9 договору реквізити і підписи сторін вказаний рахунок позичальника ОСОБА_1 №: НОМЕР_1 .

Означений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_2 .

Також, як вбачається з копії додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 283237 від 24 травня 2025 року Графіку розрахунків та загальної вартості кредиту позичальник ознайомився з ним, підписавши електронним підписом НОМЕР_3 . (а.с. 16)

Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, яка надана директором ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» Саруханян А.С., клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , з яким укладено договір № 283237 від 24 травня 2025 року ідентифікований ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/. Одноразовий ідентифікатор: KL2719, дата відправки ідентифікатору позичальнику: 24 травня 2025 року, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: 380972900299. (а.с. 12)

Як вбачається з копії підтвердження здійснення переказу грошових коштів за підписом директора ТОВ «ПРОФІТГІД» О. Боровой, в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30 вересня 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції: A1002989B440961CLY283237T2499344; платник: ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 42146903; номер транзакції: 44808-70482-67954, дата / час здійснення переказу: 24 травня 2025 року, 14:44; сума переказу: 6000,00 гривень; номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_1 ; призначення переказу: видача кредиту №283237. (а.с. 22)

Згідно з копією виписки з особового рахунка за кредитним договором № 283237 від 24 травня 2025 року, ОСОБА_1 станом на 20 лютого 2026 року (включно) має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», що складає 9196,80 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 6000,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 3196,80 гривень; прострочена заборгованість за комісією 0,00 гривень. (а.с. 10)

Відповідно до копії договору факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (фактор), за означеним договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. (а.с. 17)

Як передбачено п. 4.1 договору факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року перехід Права вимоги: Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі, наведеної в Додатку № 1 до цього договору.

Як слід з копії витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року, клієнтом ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 283237 від 24 травня 2025 року, загальна сума заборгованості: 9196,80 гривень, складовими якої є: борг за тілом кредиту: 6000,00 гривень; борг за відсотками: 3196,80 гривень. (а.с. 11)

На підтвердження виконання фактором умов договору № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року до позовної заяви долучено копії платіжних інструкцій № 212 від 22 січня 2026 року, № 236 від 18 лютого 2026 року, № 183 від 19 грудня 2025 року, згідно з якими ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» сплатило на користь ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» кошти з призначенням платежу: оплата послуг згідно договору факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року. (а.с. 20-21)

17 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» направило ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, повідомивши його про те, що на підставі договору факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року, укладеного між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» право вимоги заборгованості по кредитному договору № 283237 від 24 травня 2025 року відступлене ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», (код ЄДРПОУ 43561872), та наголосило на необхідності у строк до 30 (тридцяти) днів з дати отримання цієї вимоги, сплатити суму боргу за кредитним договором, що становить 9196,80 гривень на рахунок ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», за реквізитами, зазначеними у вимозі. (а.с. 9)

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклавши з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, керуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд.

Як слід за ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1082 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, як було встановлено судом 24 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 283237 та отримав грошові кошти. Стосовно зобов`язань, які були покладені на нього договором, грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконував.

За договором факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором перейшло до позивача, що підтверджується дослідженими судом доказами.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що вимоги позивача законні та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500 гривень, надавши: копію договору про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09 квітня 2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» (клієнт) та Адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» (виконавець), за п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат «Адвокатське бюро «Пархомчук та Партнери» приймає доручення і бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором. (а.с. 13-14); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Пархомчука С.В. (а.с. 25); копію довіреності ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» від 09 квітня 2026 року на ім`я адвоката Пархомчука С.В. (а.с. 8)

До поданої 20 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» заяви представника позивача про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи додано копію акта про отримання правової допомоги від 17 серпня 2026 року, згідно з яким у відповідності до розділу 3 договору, адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 283237 від 24 травня 2025 року, згідно наведеним розрахунком обсягу та вартості послуг з правової допомоги адвокатом. Як слід з п. 3 означеного акта загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає: 3 000 гривень х5 год. 15 000,00 грн. Без ПДВ. та витрати на виготовлення позовної заяви з додатками (канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції) 500 гривень. (а.с. 40).

Також представником позивача надано копію платіжної інструкції № 5103 від 17 серпня 2026 року, згідно з якою ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» сплатило АБ «Пархомчук та Партнери» 15500,00 гривень в якості оплати за правничу допомогу згідно рахунку 17.08.2026-98 від 17 серпня 2026 року згідно договору про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09 квітня 2026 року; та копію рахунку № 17.08.2026-98 від 17 серпня 2026 року. (а.с. 41; 43)

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст .6, 205, 207, 512, 514, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054, 1077-1078, 1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (Код ЄДРПОУ: 435561872, юридична адреса: 03115, місто Київ, вулиця Львівська, будинок 23, офіс 703) заборгованість за кредитним договором №283237 від 24.05.2025 року в розмірі 9196 (дев`ять тисяч сто дев`яносто шість) гривень 80 копійок, яка складається з:

-простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок;

-простроченої заборгованістю за відсотками в розмірі 3196(три тисячі сто дев`яносто шість) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (Код ЄДРПОУ: 435561872, юридична адреса: 03115, місто Київ, вулиця Львівська, будинок 23, офіс 703) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (двох тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (Код ЄДРПОУ: 435561872, юридична адреса: 03115, місто Київ, вулиця Львівська, будинок 23, офіс 703) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов