Рішення № 140239020, 23.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9155/26

2/296/4763/26

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

03.08.2026 представник позивача - ТОВ ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко Михайло Ігорович звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5858922 в сумі 63 352,4 грн..

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 18.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5858922, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн. строком на 345 днів. Загальні витрати за кредитом складають 39 748.00 грн. Денна процентна ставка (фіксована) (39748,00 грн. / 10 000.00 грн)/ 345 днів * 100% = 1.15%. Орієнтована реальна річна процентна ставка дорівнює 11 417.45 відсотків річних. Орієнтована загальна вартість кредиту для Позичальника складає 49748. Комісія за надання кредиту 1150.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користуванням кредитом протягом першого розрахунку, визначено Графіком платежів, нараховується за ставкою 511.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користуванням кредиту протягом решти строку кредитування нараховується за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення, зобов`язання зі сплати платежів у визначений Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 6 днів. У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливою строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право нарахувати проценти за ставкою 0 відсотків річних в якості процентів, за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Свої зобов`язання ТОВ «Мілоан» виконало та перерахувало відповідачу 10 000,00 грн.

Відповідачем не виконано умов договору про споживчий кредит №5858922 від 18.07.2024, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 63 352,4 грн., з яких: - 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 47 202,4 грн. сума заборгованості за відсотками; - 1 150,00 грн. сума заборгованості за комісією;- 5000,00 грн. заборгованість по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Наразі право вимоги за цим договором має ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», оскільки між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 112-1 від 26.11.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №5858922 від 18.07.2024.

Наявність заборгованості у відповідача за договором кредиту №5858922 від 18.07.2024 зумовлює звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 05.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглядати її з повідомленням сторін (ініціатива суду) - 23.09.2026 о 10-30 годині.

23.09.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.

Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, заперечень проти позову не надав, як і будь-яких заяв чи клопотань.

Судом вжито всіх передбачених ЦПК України заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, ухвала про відкриття провадження у справі можуть бути направлені до електронного кабінету учасника справи. Відповідач зареєстрував електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 24.12.25, що підтверджується відповіддю на запит №40615775 (а. с. 46 )

Ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 23.09.2026 о 10:30 доставлено до електронного кабінету відповідача 06.08.2026 о 21:30:26, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа .

Документ в електронному вигляді «Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі Цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій)» від 11.08.2026 було доставлено до електронного кабінету відповідача 12.08.2026 о 13:04:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення документа, надісланого до електронного кабінету, є день його доставлення.

Отже, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи судом 23.09.2026.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

18.07.2024 о 14:05 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту № 5858922 ( одноразовий ідентифікатор 429706) де вказано, що 10000,00 грн надаються на 345 днів під 511.00 % річних протягом першого розрахункового періоду. Протягом решти строку кредитування під 511.00% річних. Нарахування процентів: Фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Комісія за надання кредиту - 1150,00 грн.

18.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір кредитної лінії №747001.

Згідно умов договору, кредитодавець:

- надає позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн строком на 345 днів (з 18.07.2026 по 28.06.2025) (п.1.2, 1.3, 1.4 договору);

-загальні витрати Позичальника за кредитом складають 39 748,00 грн. орієнтована загальна вартість кредиту 49 748 (п. 1.5 договору)

- Денна процентна ставка 1.15% (фіксована) на день що складається за формулою (39748.00 грн. / 10 000.00 грн. ) / 345 днів * 100% = 1.15% (п. 1.5 1.6 договору)

- комісія за надання кредиту: 1150,00 грн., ставка 11,50 % від суми кредиту, нараховується одноразово при видачі кредиту.(п. 1.5.1 Договору)

- комісія за обслуговування кредиту, загалом 38 598,00 грн за весь строк, ставка 511,00 % за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів та протягом решти строку кредитування. ( п.1.5.2, 1.5.3 договору)

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення, зобов`язання зі сплати платежів у визначений Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 6 днів. У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливою строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право нарахувати проценти за ставкою 0 відсотків річних в якості процентів, за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Графік платежів (додаток №1 до Договору) містить дати та суми необхідні до сплати на виконання умов договору. Зокрема відповідач з 17.08.2024 по 23.06.2024 мав здійснити 21 платіж по 200,00 грн , а 28.06.2024 - 5800,00 грн, що сукупно склало б 10000,00 грн.

Проуенти за користування кредитом мали погашатися щомісячно та з 18.07.2024 по 28.06.2024 моли бути сплачені в сумі 38598,00 грн

ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 747001.

На виконання ухвали суду про витребовуваня доказів 04.09.2026 від АТ КБ ПриватБанк надійшло повдомлення, що банеом на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Кредитодавець на виконання умов договору про споживчий кредит №5858922 від 18.07.2024 року, виконав свої зобов`язання, зокрема перерахувавши 18.07.2024 Відповідачу грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 , згідно платіжного доручення 136875114.

Оскільки відповідачем не виконано умов договору, кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами відповідачем не сплачені за ним наявна заборгованість в сумі 63 352,4 грн., з яких:

- 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 47 202,4 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 1 150,00 грн. сума заборгованості за комісією;

- 5 000,00 грн. сума по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ від 26.11.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про споживчий кредит №5858922 від 18.07.2024

Так, згідно 1.1. На умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (надалі - Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (надалі - Портфель Заборгованості). [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до переліку (Реєстру) Боржників до договору відступлення прав вимоги № 11-МЛ від 26.11.2024 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №112-МЛ від 26.11.2024 року в тому числі до Відповідача в сумі 33 392,4 грн. з яких - 8 600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 1 400 сума простроченої заборгованості по кредиту ; - 1324, 4 сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 15918 сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом; -750 сума заборгованості по комісії за надання кредиту за увесь строк кредитування; -400 сума простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту; 5000 сума заборгованості по еустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача та між ними між існують зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.

Після відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», діючи як новий кредитор відповідно до умов кредитного договору № 5858922 від 18.07.2024, продовжило нарахування процентів за користування кредитом за період з 27.11.2024 по 28.06.2025 згідно з графіком заборгованості. Обсяг вимоги, що перейшов до позивача за реєстром боржників, становить 33 392,4 грн, з яких проценти складають 17 242,4 грн (1 324,4 грн + 15 918 грн). Проценти, нараховані новим кредитором після відступлення, становлять 29 960 грн. Загальна заборгованість за процентами становить 47 202,4 грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Сума, зазначена в реєстрі боржників, визначає обсяг заборгованості на дату відступлення і не обмежує право нового кредитора нараховувати проценти за договором, який продовжує діяти, 28.06.2025.

Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд під час розгляду справи встановив, що 18.07.2024 о 14:05 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту № 5858922 ( одноразовий ідентифікатор 429706) де вказано, що 10000,00 грн надаються на 345 днів під 511.00 % річних протягом першого розрахункового періоду. Протягом решти строку кредитування під 511.00% річних. Нарахування процентів: Фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Комісія за надання кредиту - 1150,00 грн.

18.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір кредитної лінії №747001.

Згідно умов договору, кредитодавець:

- надає позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн строком на 345 днів (з 18.07.2026 по 28.06.2025) (п.1.2, 1.3, 1.4 договору);

-загальні витрати Позичальника за кредитом складають 39 748,00 грн. орієнтована загальна вартість кредиту 49 748 (п. 1.5 договору)

- Денна процентна ставка 1.15% (фіксована) на день що складається за формулою (39748.00 грн. / 10 000.00 грн. ) / 345 днів * 100% = 1.15% (п. 1.5 1.6 договору)

- комісія за надання кредиту: 1150,00 грн., ставка 11,50 % від суми кредиту, нараховується одноразово при видачі кредиту.(п. 1.5.1 Договору)

- комісія за обслуговування кредиту, загалом 38 598,00 грн за весь строк, ставка 511,00 % за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів та протягом решти строку кредитування. ( п.1.5.2, 1.5.3 договору)

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення, зобов`язання зі сплати платежів у визначений Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 6 днів. У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливою строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право нарахувати проценти за ставкою 0 відсотків річних в якості процентів, за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 747001.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19).

Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, вважає, що 18.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №5858922.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитодавець на виконання умов договору про споживчий кредит №5858922 від 18.07.2024 року, виконав свої зобов`язання, зокрема перерахував Відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_2

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 29.07.2026 АТ «ПриватБанк» надав інформацію, що банком було імітовано картку на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 .

Згідно виписки по картці № НОМЕР_2 за період 18.07.2024-25.07.2024 на картку 18.07.2024 було зараховано кошти на суму 10 000 UAH призначення Miloan. Не оподатковується Viplata zaima Miloan. ID платежу 2490888227

Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» в сумі 10 000,00 грн., 18.07.2024, суд вважає доведеним.

Доказів повернення ОСОБА_1 кредитних коштів первісному кредитору в сумі 10 000,00 грн протягом 345 днів з дня отримання кредиту, як те передбачено умовами договору матеріали цивільної справи не містять.

Щодо відсотків за користування кредитними коштами.

Звертаючись до ТОВ "МІЛОАН" з заявою на отримання кредиту ОСОБА_1 просив надати йому 10000,00 грн на 345 днів під 511,00% річних.

За умовами договору ОСОБА_1 мав сплатити відсотки за користування кредитними коштами в сумі 10 000,00 гривень, з розрахунку 1,15 % в день (п. 1.5 Договору) . Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів нараховуються за ставкою 511 % річних на фактичну заборгованість (п.5.1.2 Договору) протягом решти строку кредитування нараховуються за за стандартною процентною ставкою -511% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду визначеного Графіком платежів ( п.1.5.3 Договору) та складатимуть 38598,00 грн

Згідно розрахуну заборгованості за користування кредитом в сумі 10 000,00 грн відповідачу нараховано з 19.07.2024 по 02.08.2024 (15 днів) - 2100,00 грн, що відповідає п.1.5 Договору

Подальше нарахування процентів здійснено на підставі п.1.6 Договору та п.2.3.1.2 Договору.

Так в п.1.6 Договору вказано, що тип роцентної ставки за цим Договором-фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій, процентів та тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього , тобто 511 % річних на фактичну заборгованість .

Щодо відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 1.4.1 Договору про надання фінансового кредиту № 27983-02/2024 від 26.02.2024. ОСОБА_2 зобов`язана сплатити проценти за користування кредитом із розрахунку 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування, що нараховуються щоденно.

Відповідач не здійснював оплати за кредитом, отже йому мали нараховуватися відсотки за 345 днів користування кредитом.

За користування кредитом у сумі 10 000,00 грн за період з 18.07.2024 по 28.06.2025 (345 днів) нарахувано проценти в сумі 47 202,4 грн.

Однак такі нарахування суперечать вимогам чинного законодавства. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено вимогами щодо граничного розміру денної процентної ставки: 2,5 % у період з 24.12.2023 по 22.04.2024; 1,5 % у період з 23.04.2024 по 20.08.2024; 1 % з 21.08.2024.

Відповідно, проценти мали б нараховуватися так: з 18.07.2024 по 20.08.2024 (34 днів): 10 000 грн х 1,5 % х 34 = 5 100,00 грн; з 21.08.2024 по 28.06.2025 (312 дні): 10 000 грн х 1 % х 312 = 31 200,00 грн. Що сукупно складає 36 300,00 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні не може перевищувати. Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умов, які перевищують максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас наявність умов про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.

Отже, розмір процентів завищено на 10 902,4 грн (47 202,40 грн 36 300,00)грн.

Щодо комісії.

Судом встановлено, що 1 150,00 грн. це комісія за надання кредиту в розмірі 11.50% від суми кредиту (10 000,00 грн х 11.50% = 1 150,00 грн) що нараховані на підставі п.1.5.1 Кредитного договору .

У своїй Постанові Великі Палаті Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зробила висновок, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Так п.1.5.1 Кредитного договору передбачено одноразову комісію в розмірі 11.50% від за отримання кредиту.

Сума кредиту 10 000,00 грн, отже комісія 1 150,00 грн (10 000,00 грн х 11.50%=1 150,00 грн.)

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Щодо нарахування заборгованості по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання в сумі 5 000,00 грн

Штраф нарахований 08.09.2024, 24.08.2024, 07.09.2024, 23.09.2024, 08.10.2024, 23.10.2024, 07.11.2024 по 700,00 грн та 22.11.2024 в сумі 100,00 грн на підставі п.4.1 Кредитного договору, яким передбачено, що У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів порушення відповідної дати платежу триває більше 6 днів.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 дійшов висновку, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

З аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на вказаний кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Отже, нарахована заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання мав бути списаний.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ від 26.11.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про споживчий кредит №5858922 від 18.07.2024

Так, згідно 1.1. На умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (надалі - Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (надалі - Портфель Заборгованості). [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до переліку (Реєстру) Боржників до договору відступлення прав вимоги № 11-МЛ від 26.11.2024 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №112-МЛ від 26.11.2024 року в тому числі до Відповідача в сумі 33 392,4 грн. з яких - 8 600,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 1 400 сума простроченої заборгованості по кредиту ; - 1324, 4 сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 15918 сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом; -750 сума заборгованості по комісії за надання кредиту за увесь строк кредитування; -400 сума простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту; 5000 сума заборгованості по еустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Після відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», діючи як новий кредитор відповідно до умов кредитного договору № 5858922 від 18.07.2024, продовжило нарахування процентів за користування кредитом за період з 27.11.2024 по 28.06.2025 згідно з графіком заборгованості. Обсяг вимоги, що перейшов до позивача за реєстром боржників, становить 33 392,4 грн, з яких проценти складають 17 242,4 грн. Проценти, нараховані новим кредитором після відступлення, становлять 29 960 грн. Загальна заборгованість за процентами становить 47 202,4 грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Сума, зазначена в реєстрі боржників, визначає обсяг заборгованості на дату відступлення і не обмежує право нового кредитора нараховувати проценти за договором, який продовжує діяти, 28.06.2025.

Враховуючи вищевикладене , суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 47 450,4 грн. в якості заборгованості за кредитним договором від 18.07.2024 № 5858922.

Щодо судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому за приписами п.4 ч.3 ст133 ЦПК Україїни до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ "Новий колектор" понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.43)

Ціна позову 63 352,4 грн, судом задоволено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 47 450,4 грн, що дорівнює 74,8 % від ціни позову.

Оскільки суд задовільнив позов частково то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1994,10 грн (58 352,40 грн : 63 352,40 грн х 2662,40 грн = 1994,1 грн) , що пропорційно до задоволених вимог.

Правнича допомога.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано акт №Д/28990 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова-Компанія» та Адвокатське об`єднання «Апологет» уклали Договір №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року відповідно до якого за надані послуги клієнт сплачує адвокату за 1 кредитну справу - 8000,00 грн

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 11 200 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також часткове задоволенню позову, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст. ст.509,525,526,530,610,1048,1054 ЦК України ст.ст.12, 13 , 81, 133 , 141, 258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №5858922 від 18.07.2024 року, у сумі 47 450 (сорок сім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень, 40 копійок з яких :

-10 000 (десять тисяч) гривень - заборгованість за кредитом;

-36 300 (тридцять шість тисяч триста) гривень, 40 копійок - заборгованість за відсотками;

- 1150 (одна тисяча п`ятдесят) гривень- заборгованість за комісією за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 1994 (тисячу дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні 10 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 30.09.2026

Відомості про учасників справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: 79029, м. Львів, вул. Смаль Стоцького 1, 28 корпус, р/р НОМЕР_3 , АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", код банку 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Cуддя В. М. Шкиря