Рішення № 140237829, 28.09.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1945/25

Провадження № 2/675/251/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ізяславі в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

28 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 17010,40 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 01 квітня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 701092 (далі Договір), за умовами якого відповідач отримав 2200 грн на умовах визначених Договором та зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Товариство свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами Договору. Відповідно до умов Договору відповідач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п. 4.4 договору).

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за Договором № 701092 від 01 квітня 2023 року. Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за Договором станом на дату відступлення права вимоги 01 лютого 2024 року виникла заборгованість в сумі 17010,40 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 2200,00 грн, заборгованості за процентами 14810,40 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 701092 від 01 квітня 2023 року та судові витрати, які складаються з сплаченого при подачі позовної заяви судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, заявлений позов підтримав повністю, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання за викликом не з`явився, до суду подав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково, повідомив, що він являється військовослужбовцем, просив суд застосувати до нього норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які не передбачають нарахування процентів за користування кредитом та подав відповідні документи, також просив не стягувати з нього суми витрат на професійну правничу допомогу, справу розглядати у його відсутність.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно письмових доказів, доданих до позовної заяви, судом встановлено, що 01 квітня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем був укладений в електронній формі Договір № 701092 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого ТОВ надало відповідачу кредит в сумі 2200,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строк, визначені Договором. Для підписання Договору був використаний одноразовий ідентифікатор В603. Згідно п. 9.2. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами отримання кредиту, відсотками та штрафними санкціями, які можуть бути стягнуті в разі порушення умов договору, що підтверджується договором № 701092 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01 квітня 2023 року та паспортом споживчого кредиту, копії яких додані до матеріалів справи.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. В інформаційній довідці № 20251020-133 від 20 жовтня 2025 року ТОВ «Пейтек» зазначено дату операції 01 квітня 2023 року, картку отримувача № 5168745613513685, сума зарахування 2200,00 грн, ініціатора платіжної операції - ТОВ «Селфі Кредит», копія якої додана до матеріалів справи.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260217/67922-БТ від 21 лютого 2026 року, яка була надана на виконання вимог ухвали суду, зазначено, що картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на неї було зараховано 2200,00 грн.

Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, суму позики та нараховані відсотки за користування кредитом не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 17010,40 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 2200,00 грн, заборгованості за процентами 14810,40 грн.

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 01022024, за умовами якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло, в тому числі, право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 701092про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01 квітня 2023 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договору факторингу, витягу з реєстру боржників, акту приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року, платіжної інструкції № 74875 від 01 лютого 25024 року про плату за відступлення права вимоги.

Згідно з витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року, копія якого додана до матеріалів справи, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 701092 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01 квітня 2023 року у сумі 17010,40 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 2200,00 грн, заборгованості за процентами 14810,40 грн.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частина 1 статті 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 611, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 1 статті 525 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За вимогами ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу).

У ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Стаття 552 ЦК України декларує, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, суд констатує, що відповідач був ознайомлений і погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання Договору № 701092 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort»від 01 квітня 2023 року.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті в строк, визначений договором, та не сплачені передбачені умовами договору проценти, що свідчить про порушення прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав у ТОВ «Селфі Кредит», кредит, суму якої вчасно не повернув, до суду подав відзив в якій просив застосувати до нього норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які не передбачають нарахування процентів за користування кредитом, так як він є військовослужбовцем, доказів погашення заборгованості суду не надав, тому з нього на користь правонаступника кредитора ТОВ «Селфі Кредит» ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належить стягнути заборгованість за Договором № 701092 від 01 квітня 2023 року.

Відповідач з 11 листопада 2021 року і по теперішній час проходить військову службу у Національній академії Національної гвардії України, що підтверджується відповідними записами посвідчення серії НОМЕР_2 , копією довідки начальника кадрової роботи Національної академії Національної гвардії України від 09 грудня 2025 року, копією посвідчення ветерана НОМЕР_3 від 17 серпня 2023 року, копії яких додані до матеріалів справи.

При визначенні розміру заборгованості ОСОБА_1 необхідно також врахувати наступне.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18 зазначено, що дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Такі ж висновки містяться в постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року по справі № 426/4264/19.

З наданого розрахунку заборгованості за Договором слідує, що за користування позикою було здійснено нарахування процентів у сумі 14810,40 грн.

Отже, в період виконання умов Договору, на відповідача поширювалися пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Відтак, нарахований відповідачу за кредитним договором розмір відсотків, що складає 14810,40 грн не підлягає стягненню на користь позивача.

З ОСОБА_1 на користь правонаступника кредитора ТОВ «Селфі Кредит» ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належить стягнути заборгованість за Договором № 701092 від 01 квітня 2023 року за тілом кредиту в сумі 2200,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

01 липня 2025 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, згідно п. 1.1 якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного договору.

Вартість послуг виконавця становить 8000,00 (вісім тисяч) гривень, про що зазначено в акті № 111 надання послуг від 10 листопада 2025 року та детальному описі наданих послуг до акту № 1217 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, копії яких додані до матеріалів справи.

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт ФК «Кредит-Капітал» правової допомоги за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року.

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив судові витрати не стягувати, однак суду не надав доказів, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не навів обставини, за яких, як на його думку, вимоги про стягнення витрат на правову допомогу не підлягали би задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним та обґрунтованим з урахуванням обсягу наданих послуг адвокатом та часом, витраченим на їх надання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлений з ціною 17010,40 грн і задоволений на суму 2200,00 грн, тобто на 12,93% (2200,00х100:17010,40). Таким чином, з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути 313,22 грн (2422,40х12,93%) судового збору та 1034,40 грн (8000,00х12,93%) витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Острозьким РС УДМС України в Рівненській області 30 вересня 2016 року, зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Острозьким РС УДМС України в Рівненській області 30 вересня 2016 року, зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614,) заборгованість за Договором № 701092 від 01 квітня 2023 року в сумі 2200,00 грн та судові витрати: сплачену суму судового збору в сумі 313 (триста тринадцять) грн 22 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 1034 (одна тисяча тридцять чотири) грн 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. С. Янішевська