Рішення № 140237824, 26.09.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/481/26

Провадження № 2/675/672/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

"26" вересня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:

представника позивача: не з`явилася,

відповідача: не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (по тексту ТОВ «Факторинг Партнерс», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (по тексту ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №60812299 від 25.04.2025 у розмірі 12600,00 грн та договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5382289 від 13.03.2025 у розмірі 159560,14 грн, судового збору у сумі 2662,40 грн, а також витрат на професійну правову допомогу в сумі 25000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 25.04.2025 був укладений договір про споживчий кредит № 60812299.

13.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №5382289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Вказані договори були підписані електронним підписом позичальника, який, зокрема, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на його номер телефону, що підтверджується умовами договорів, реквізитами та підписами сторін.

За загальними умовами вказаних договорів позичальник ОСОБА_1 отримала кошти на умовах платності користування та зобов`язалася повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами. Однак, в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення, наданих їй коштів.

06.03.2026 між ТОВ «Еко Фін» і ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-03/26, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» відступило на користь позивача право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 60812299.

28.11.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до умов якого право вимоги за договором №5382289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Таким чином, за вказаними договорами факторингу до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по вищевказаних договорах.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач свого зобов`язання щодо повернення наданих їй позик належним чином не виконувала, а тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість за договорами, а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечила проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася своєчасно, належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, відзиву на позов не подавала, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутності суду не надавала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

07.04.2026 ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області у даній справі відкрито провадження та постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання у даній справі.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22.06.2026 було закрито підготовче провадження у справі № 675/481/26 та призначено справу до судового розгляду по суті.

У відповідності до положень ст. ст. 280-281 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Суд в порядку заочного розгляду, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.04.2025 між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 60812299, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у сумі 3000,00 грн під 3,65 % річних (пільгова процентна ставка) та 365 % річних (стандартна процентна ставка) строком на 365 днів.

Строк користування кредитними коштами складає 365 днів (п.2.3. договору).

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до цього договору) (п.2.11. договору).

Також, відповідач підписала додаток №1 до кредитного договору №60812299 графік розрахунків (платежів), паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Еко Фін» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та перерахувало 25.04.2025 на рахунок відповідача № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 3000,00 грн, що підтверджено документально квитанцією №44558-37755-64374 від 25.04.2025.

Згідно виписки ТОВ «Еко Фін» вбачається, що за ОСОБА_1 станом на 06.03.2026 рахується заборгованість за кредитним договором № 60812299 від 25.04.2025 в сумі 12480,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 9480,00 грн заборгованість за відсотками.

Також встановлено, що 06.03.2026 між ТОВ «Еко Фін» та позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-03/26, згідно якого ТОВ «Еко Фін» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників за відповідними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

За змістом реєстру боржників до договору факторингу № 06-03/26 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 60812299 від 25.04.2025 у сумі 12480,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9480,00 грн заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 11.03.2026 загальна сума становить 12600,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 9600,00 грн заборгованість за відсотками (з урахуванням донарахування відсотків у сумі 120, 00 грн).

Як встановлено судом, 13.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 також укладено договір №5382289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно такого договору відповідач отримала кредит у сумі 35000,00 грн, за умовами якого споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обв`язки, передбачені договором.

Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір): 35000,00 грн; строк кредитування (строк, на який надається кредит) 360 днів; періодичність платежів кожні 30 днів (п. 1.3 договору).

Згідно вказаного договору за користування кредитом нараховуються проценти у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах всього строку кредитування (п.1.4.1 договору).

При цьому, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (п. 2.1 договору).

Як визначено договором, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п.3.1 договору).

Також, відповідач підписала додаток №1 до договору про надання коштів №5382289, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором, паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та перерахувало 13.03.2025 року на рахунок відповідача № НОМЕР_3 кредитні кошти в сумі 35000,00 грн, що підтверджено документально листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-0112 від 01.12.2025 року та листом ТОВ «Лінеура Україна» №28-11/25/Л від 05.12.2025.

Таким чином, відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором №5382289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.03.2025 заборгованість ОСОБА_2 станом на 28.11.2025 складає: 126642, 69 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 34999,95 грн, заборгованості за процентами 74142,74 грн, штрафні санкції - 17500,00 грн.

Відповідачем здійснено частову оплату на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в розмірі 15140, 00 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту, комісії та оплату процентів за користування грошовими коштами.

28.11.2025 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі боржників, в тому числі відносно ОСОБА_1 за кредитним договором №5382289 від 13.03.2025.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №55382289 від 13.03.2025 у сумі 126642,69 грн, з яких: 34999,95 грн заборгованість за тілом кредиту, 74142,74 грн заборгованість за відсотками, 17500,00 грн заборгованість за штрафом/пенею.

Станом на дату укладання договору факторингу, строк дії договору №55382289 від 13.03.2025 не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, позивачем у період з 29.11.2025 по 07.03.2026 (99 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 32917, 45 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 11.03.2026 загальна сума становить 159560,14 грн, з яких: 34999,95 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 107060,19 грн заборгованість за відсотками, 17500,00 грн штрафні санкції.

Суд констатує, що зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконала.

Ухвалюючи рішення по суті заявлених позовних вимог, судом враховано також наступне.

Між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані Главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія о соби, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит №60812299 від 25.04.2025 та договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5382289 від 13.03.2025 підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає наведеним вище нормам права.

Таким чином, договір про споживчий кредит №60812299 від 25.04.2025 та договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5382289 від 13.03.2025 є укладеними, будь-які умови, викладені в договорах відповідачем не оспорювалися.

Зазначені договори містять персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, дані паспорта громадянина України, місце проживання, електронну адресу, номер мобільного телефону, номер банківського рахунку. Також в договорах визначено порядок та умови надання кредиту, сплати процентів.

Вказані дані не перебувають у загальному доступі, є індивідуальними для кожної конкретної особи, а їх обробка потребує згоди самої особи на такі дії.

Отримання відповідачем кредитних коштів на вказаний позичальником при укладенні договору картковий банківський рахунок не спростовано.

Укладаючи договори сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів.

Наявність заборгованості за договорами підтверджується розрахунком позивача, який не спростований відповідачем.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами за кожним кредитним договором підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені/штрафу, суд зазначає наступне.

Позивачем відповідно до договору відповідачу нараховано 17500,00 грн пені.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені за невиконання грошових зобов`язань у розмірі 17500,00 грн слід відмовити, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення, і, відповідно стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 154660, 14 грн. (12600, 00 грн+142060,14 грн).

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2391,90 грн (89,84 %).

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024; заявку на надання юридичної допомоги №85 від 07.03.2026; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» №01-12/2025 від 01.12.2025, витяг з акту №30 про надання юридичної допомоги від 11.03.2026.

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання позивачу правової допомоги за договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024.

При цьому, аналізуючи заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у даній справі на дотримання вимог співмірності, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що заявлений розмір в 25000, 00 грн є явно завищеним.

Так справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді хоча і здійснювався в загальному позовному провадженні, але адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на правничу допомогу до 7000,00 грн, оскільки вважає, що саме такий розмір буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності.

Тим самим, з урахування часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на корить позивача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 6288,80 грн (89,84%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, ЄДРПОУ - 42640371) заборгованість за договорами про споживчий кредит №60812299 від 25.04.2025 та про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5382289 від 13.03.2025 у загальному розмірі 154660 (сто п`ятдесят чотири тисячі шістсот шістдесят) грн 14 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, ЄДРПОУ - 42640371) судовий збір у розмірі 2391 (дві тисячі триста дев`яносто одна) грн 90 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6288 (шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності у часників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення з урахуванням ч. 5 ст. 268 ЦПК України складено 26.09.2026.

Суддя Олександр Король