Рішення № 140237705, 01.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 Справа №607/16607/26 Провадження №2/607/6931/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №5386921 від 11.08.2023 у розмірі 20970 грн

Позов мотивовано тим, що ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 11.08.2023 уклали в електронній формі кредитний договір №5386921 на суму 5000 гривень.

На підставі договору факторингу від 29 січня 2024р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Кредитним договором №5386921 від 11.08.2023.

Заборгованість Відповідача за Кредитним договором, становить 20970 грн, яка складається з: 4500 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15520 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 950,00 грн - заборгованість за комісією.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подавав.

На підставі вимог статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 11.08.2023 уклали в електронній формі договір кредитної лінії №5386921.

За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит 5000 гривень строком на 111 днів з 11.08.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 01.09.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 30.11.2023.

Сторони погодили графік платежів, який є додатком №1 до договору.

Договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором S37698 11.08.2023 10:18.

На підтвердження виконання умов Кредитного договору № 5386921 від 11.08.2023, позивачем надано суду платіжні доручення про перерахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 та довідки, на загальну суму 5000 грн.

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 29.01.2024 уклали Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія Договору факторингу додається).

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до акту, Реєстру боржників №1 від 29 січня 2024 р. до Договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 20 970,00 грн.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №5386921 від 11.08.2023 загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 20970 грн, яка складається з: 4500 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15520 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 950,00 грн - заборгованість за комісією.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом установлено, що ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 11.08.2023 уклали в електронній формі кредитний договір №5386921 на суму 5000 гривень.

Враховуючи, що кредитний договір містить відмітку про його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором S37698 11.08.2023 о 10:18, а факт перерахування кредитних коштів на належну відповідачу платіжну картку підтверджується наданими позивачем платіжними документами, суд доходить висновку про укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2022 року в справі № 757/40395/20.

Факт перерахунку коштів підтверджується платіжним дорученням, яке досліджене судом.

Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Як встановлено судом, право вимоги по Кредитному договору №5386921 на підставі договору факторингу було відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», що підтверджується змістом договору, реєстром прав вимог, актом приймання передачі, які досліджені судом.

Визначаючи розмір заборгованості за відсотками та тілом кредиту, суд виходить із такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У пункті 1.3 договору встановлено, що кредит надається на 105 днів від дати отримання кредиту до 3011.2023.

Разом із тим, як видно із відомості ТОВ «Мілоан» відповідач нараховував відсотки і після погодженого строку кредитування з 30.11.2023 по 15.12.2023.

Тому, суд бере до уваги тільки відсотки, які нараховані кредитодавцем за період кредитування відповідно до розрахунку кредитора до 30.11.2023 у розмірі 13495 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати споживачу інформацію про стан його заборгованості. Згідно з частиною п`ятою статті 12 цього Закону умови договору, які обмежують права споживача порівняно з установленими законом, є нікчемними.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 зазначила, що умова кредитного договору про щомісячну комісію за обслуговування кредиту є нікчемною, якщо кредитодавцем не доведено надання позичальнику конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено таку плату. При цьому плата за дії, що здійснюються кредитодавцем у власних інтересах (ведення договору, облік заборгованості тощо), не може покладатися на споживача.

У цьому випадку позивач не надав доказів надання відповідачу конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які передбачено комісію. Посилання на інформаційну підтримку, консультації, інформування про платежі, відновлення пароля тощо не спростовують цього висновку, оскільки такі дії не можуть бути підставою для стягнення плати за обслуговування кредиту, а доказів їх фактичного надання не подано.

Також позивач не довів, що комісія встановлена за окрему послугу з перерахування кредитних коштів із використанням інтернет-еквайрингу, оскільки така послуга та її вартість договором не визначені.

З огляду на викладене умова кредитного договору про сплату комісії є нікчемною відповідно до частини першої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому не підлягає виконанню.

Тому, позовна вимога про стягнення комісії не підлягає до задоволення.

Крім того, сплачені відповідачем 29.09.2023 (відповідно до розрахунку) кошти та спрямовані первісним кредитором кошти на погашення комісії у розмірі 500 грн слід зарахувати на зменшення розміру заборгованості.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій

самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості,

такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у

строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений

строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги,

позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня

пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення

зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки строк кредитування сплинув, відповідачем не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13495,00 грн - сума заборгованості за відсотками, та слід відняти 500 грн спрямованих кредитором на погашення комісії, разом - 17495 грн.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на суму 2662,40 грн - зі сплати судового збору.

Зважаючи на те, що позов задоволено, частково - на суму 17495 із 20970 грн, що становить 83,43 %, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2221,20 (83,43 % від 2662,40) гривень судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141,

258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу

України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 17495 гривень 00 копійок заборгованості за Кредитним договором №5386921 від 11.08.2023 та 2221 гривня 20 копійок судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає

законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи

закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної

інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова

компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, Код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», тел. 044 499 85 90; info@eadr.com.ua, 35625014eapb@gmail.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк