Ухвала суду № 140237316, 01.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/2533/26

6/465/365/26

У Х В А Л А

Іменем України

01.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Гулієвої М. І.,

за участі секретаря судових засідань Паньковецької Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання про розстрочення виконання судового рішення від 07.07.2026 у цивільній справі №465/2533/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 07.07.2026 у цивільній справі №465/2533/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" загальну заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1521-6120 від 05.03.2026 в розмірі 17763 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 69 коп., яка складається з 4967 (чотири тисячі дев"ятсот шістдесят сім) гривень 23 коп. заборгованості за сумою кредиту, 12796 (дванадцять тисяч сімсот дев"яносто шість) гривень 46 коп. заборгованості за відсотками, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" витрати на оплату судового збору в розмірі 2333 (дві тисячі триста тридццять три) гривні 93 коп.

В подальшому ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розтермінування виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 07.07.2026 у цивільній справі №465/2533/26 строк на дванадцять місяців та встановлення графіку щомісячних платежів. Заяву мотивує тим, що визнає необхідність виконання рішення суду, не ухиляється від своїх зобов"язань, проте не має можливості сплатити одноразово всю суму. Крім стягнення відповідної заборгованості, в неї наявні інші кредитні зобов"язання, що підверджується наявністю позовних заяв на розгляді в суді, в яких виступає відповідачем, а відтак її матеріальне становище не дозволяє повністю сплатити заборгованість одним платежем. Просить заяву задоволити.

У судове засідання сторони не з"явились, хоч належно увідомлені про час та місце розгляду,заявниця подала заяву про проведення судового засідання без її участі, заяву просить задоволити.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та подану заяву, суд приходить до наступного.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 07.07.2026 у цивільній справі №465/2533/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" загальну заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1521-6120 від 05.03.2026 в розмірі 17763 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 69 коп., яка складається з 4967 (чотири тисячі дев"ятсот шістдесят сім) гривень 23 коп. заборгованості за сумою кредиту, 12796 (дванадцять тисяч сімсот дев"яносто шість) гривень 46 коп. заборгованості за відсотками, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" витрати на оплату судового збору в розмірі 2333 (дві тисячі триста тридццять три) гривні 93 коп.

Рішення не оскаржене та набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявниця стверджує, що можливості сплатити одним платежем всю суму заборгованості на даний час у неї немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище та перебування на розгляді у Франківському районному судді м. Львова інших судових справ про стягнення з неї кредитної заборгованості, в яких ухвалені рішення, в підвердження чого долучила, зокрема, інивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 та форми ОК-7 за період з 2014 по 2026 рік, платіжні інструкції щодо погашення своїх грошових зобов"язань, рішення суду від 23.04.2026 у судовій справі №465/1022/26, від 09.07.2026 у судовій справі №465/3920/26, від 07.09.2026 у судовій справі №465/4026/26.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що є підстави для розстрочення рішення суду терміном на 1 (один) рік. При цьому, суд враховує позицію відповідачки про те, що вона не ухиляється від виконання своїх зобов"язань та має намір добровільно їх виконати, що підтверджується, зокрема, письмовим доказами, а саме банківськими документами про оплату грошових коштів за кредитними договорами.

Стороною позивача не надано будь - яких доказів, які б спростовували обставини, викладені в заяві про розстрочку виконання рішення суду, а також заперечень на подану заяву.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 258 - 260, 263, 435 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 07.07.2026 у цивільній справі №465/2533/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виконання рішення Франківського районного суду м.Львова від 07.07.2026 у цивільній справі №465/2533/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з дня набрання даної ухвали суду законної сили, шляхом сплати щомісячного платежу:

до 01.11.2026 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.12.2026 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.01.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.02.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.03.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.04.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.05.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.06.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.07.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.08.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.09.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.;

до 01.10.2027 - 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 31 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя М. І. Гулієва