Рішення № 140237267, 31.08.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3161/25

Провадження № 2/456/139/2026

РІШЕННЯ

іменем України

31 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) площею 2,90 в умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала померлій на підставі Сертифікату серії ЛВ № 0183823 від 14.11.2006 року, виданого на підставі рішення Стрийської районної державної адміністрації №469 від 30.06.2006 року. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частку (пай), а саме: земельна ділянка площею 2,90 га, яка належала померлій на підставі Сертифікату серії ЛВ №0183823 виданого 14.11.2006 року Стрийською районною державною адміністрацією на підставі рішення №469 від 30.06.2006 року. Позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Палінської О.В. для оформлення спадщини на земельну частку пай після смерті тітки ОСОБА_2 , однак приватним нотаріусом при огляді пакету документів встановлено, що не можливо встановити родинний зв`язок між позивачем та померлою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області. Позивач ОСОБА_3 звернувся до Стрийського відділу РАЦС із заявою про видачу йому свідоцтва про смерть його тітки ОСОБА_2 , однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про смерть, оскільки не можливо встановити родинний зв`язок між позивачем та померлою. Відсутність оригіналу свідоцтва про смерть не дає позивачу можливість прийняти спадщину в нотаріальному порядку після смерті ОСОБА_2 , а тому позивач змушений звернутися з даним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити.

Представник відповідача Стрийської міської ради Львівської області Рочинь Є.А. в судовому засіданні просила прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст.1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Судом встановлено, що 14.11.2006 року ОСОБА_2 видано сертифікат серії ЛВ №0183823 на право на земельну частку (пай) розміром 2,90 в умовах кадастрових гектарах, виданого на підставі рішення Стрийської районної державної адміністрації №469 від 30.06.2006 року.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00044350297 від 03.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_7 08.06.1952 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00044334384 від 02.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З відповіді Стрийського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №1669/33.12-06-21 від 14.11.2025 року вбачається, що згідно інформації, яка міститься в ДРАЦС, державна реєстрація смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена 12.10.2009 року Здовбицькою сільською радою Здолбунівського району Рівненської області, про що складений актовий запис про смерть № 57.

З відповіді Здолбунівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції №173/218-24.7-04-05 від 17.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Державна реєстрація смерті проведена 12.10.2009 року виконавчим комітетом Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, про що складено актовий запис № 57.

З довідки №194 виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області віл 29.11.2023 року виданої ОСОБА_1 вбачається, що його тітці ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) розміром 2,90 в умовах кадастрових гектарах на території с. Кавсько Стрийського району Львівської області.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що тітці позивача ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) розміром 2,90 га, яка знаходиться в с. Кавсько, Стрийського району Львівської області. Вказаною земельною ділянкою вже багато років користується позивач ОСОБА_1 .

Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину .судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного п-ровадження.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Обставин, які б вказували, що на спірне майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ч.3.1). Окрім того, зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Судом встановлено, що реалізувати своє законне право на спадкування в позасудовому порядку позивач не зміг, позивач вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо, їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом майна померлої ОСОБА_2 , фактично спадщину земельну часту (пай) прийняв, від спадкового майна не відмовлявся, земельною часткою (паєм) користується, крім позивача, немає інших спадкоємців, які претендують на дане спадкове майно, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну частку (пай) площею 2,90 в умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала померлій на підставі Сертифікату серії ЛВ № 0183823 від 14.11.2006 року, виданого на підставі рішення Стрийської районної державної адміністрації №469 від 30.06.2006 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 09.09.2026 року.

Головуючий суддя С. С. Сас