Ухвала суду № 140236803, 01.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8908/26

Провадження №: 2-о/336/366/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши подану в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особи: Запорізькій обласний державний нотаріальний архів, про встановлення факту припинення обтяження,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кулакова Ілона Олександрівна звернулася до суд в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту, в якій просить:

- встановити факт припинення обтяження: заборони (архівний запис) №2060285 відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано 08.06.2005 реєстратором: Оріхівською державною нотаріальною конторою. (Додаткові відомості про обтяження: архівний номер: 2211602ZAP112, архівна дата: 22.12.2000, дата виникнення: 24.01.1966, № реєстра: 70380-245, внутр. № F301F5372DF12231272B.);

- скасувати запис про заборону (архівний запис) № 2060285, яке зареєстровано 08.06.2005 реєстратором: Оріхівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Б/н Оріхівської держнотконтори щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 . (Додаткові відомості про обтяження: архівний номер: 2211602ZAP112, архівна дата: 22.12.2000, дата виникнення: 24.01.1966, № реєстра: 70380-245, внутр. No F301F5372DF12231272B.)

Перевіривши матеріали справи, суддя вважає, що у відкритті провадження в порядку окремого провадження необхідно відмовити, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною сьомою статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, заявниця зазначила, що відповідно до листа Оріхівської державної нотаріальної контори № 154/01-16 від 27.03.2018р., то згідно з Реєстром для реєстрації заборон за 1964-1967 роки, 24 січня 1966 року було накладено заборону (архівний запис) відчуження нерухомого майна, а саме на житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 , номер реєстра: F301F5372DF12231272B, власником якого, згідно Реєстру, значиться гр. ОСОБА_3 , за повідомленням Оріхівського автопарку № 4 від 08.08.1965 року. Інша інформація в Оріхівській державній нотаріальній конторі Запорізької області відсутня. Водночас ОСОБА_3 ніколи не був власником зазначеного будинку та ніколи в ньому не проживав, є незнайомою особою для Заявників, попереднім власником будинку був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх прав за життя. ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_5 , який володів вказаним будинком на підставі договору про забудування № 2959 від 16.09.1940р. Тобто заборону накладено помилково на підставі невірних відомостей, оскільки на момент накладення обтяження ОСОБА_3 не був власником цього будинку.

Як вказує заявник, відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом виконують судові рішення (позиція ВС у постанові 06 травня 2024 у справі № 725/3352/23)

Оріхівський автопарк № 4 був юридичною особою, створеною при радянському союзі. Згідно відомостей YouControl, юридичної установи Оріхівський автопарк № 4 не існує. Юридичною особою, яка могла бути ймовірним правонаступником Оріхівського автопарку № 4, могло бути Оріхівське автотранспортне підприємство Оріхівського районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ:01736915), яке наразі є припиненим. Відповідне обтяження було зареєстровано Оріхівською державною нотаріальною конторою (код ЄДРПОУ: 02884233).Згідно відомостей YouControl, Оріхівська державна нотаріальна контора є припиненою внаслідок ліквідації.

Вказане, на думку заявника, обумовлює можливість встановлення факту в порядку окремого провадження.

Також заявниця посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі№ 333/8899/21, від 13.09.2023 по српаві № 295/7291/20, відповідно до яких, коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування відповідних обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

В даній постанові касаційний суд зауважив, що можуть існувати випадки, коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатував, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.09.2023 у справі №295/7291/20.

Суд зауважує, що у справах, що переглядалися Верховним Судом, суди надаючи оцінку наявним доказам (кредитні договори, іпотечні договори, квитанції про погашення заборгованості, кредитні справи) дійшли висновків про наявність підстав вважати іпотеку припиненою та про скасування заборони відчуження нерухомого майна.

Слід зазначити, що «відсутність особи» та «відсутність відомостей про особу» не є тотожними поняттями.

У цій же справі належним відповідачем може бути ОСОБА_3 , який, як випливає із змісту листа Оріхівської державної нотаріальної контори № 154/01-16 від 27.03.2018р., є боржником (позиція Верховного Суду у постанові 06 травня 2024 у справі № 725/3352/23, на яку посилається заявник), а не тільки юридична особа, в інтересах якої накладено арешт і яка натепер ліквідована.

Щодо неможливості розгляду подібних справ в порядку окремого провадження зазначено, зокрема в постанові Верховного Суду від 25 березня 2026 року у справі № 708/621/25.

Судом встановлено, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту припинення обтяження - скасування запису про заборону відчуження є скасування обтяження нерухомого майна, а саме на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

У силу вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Отже, із поданої заяви вбачається спір про право, суд відмовляє у відкритті провадження у справі та роз`яснює, що заявники мають право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 258-261, 315, 353, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особи: Запорізькій обласний державний нотаріальний архів, про встановлення факту припинення обтяження.

Роз`яснити заявникам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ухвала, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Є.С. Боєв