Ухвала суду № 140236713, 01.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 335/10509/26 2-а/335/231/2026

про залишення позовної заяви без руху

01 жовтня 2026 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Шалагінова А. В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, про застосування тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,

В С Т А Н О В И В:

28.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, про застосування тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Зазначений позов поданий до суду в електронній формі, однак додані до позову матеріали не містять відомостей про направлення відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами в електронній чи паперовій формі листом з описом вкладення.

Також, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позовній заяві позивачем зазначені обставини порушення ОСОБА_1 вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які встановлені з інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Водночас, до позовної заяви долучено вказану інформацію щодо іншої особи ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем квитанцію про сплату судового збору не надано, а в позовній заяві заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є розпорядником бюджетних коштів, не має власних рахунків. Отже, судовий збір становить явну перешкоду для відповідача в питанні оскарження судового рішення та доступу до правосуддя.

Окрім того, відповідно до листа №220/13/9088 від 04.11.2024 Департаменту соціального захисту забезпечення Міністерства оборони України на теперішній час вживаються заходи щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення сплати судового збору.

Вирішуючи подане клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, КАС України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 наведено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом і в ухвалах від 01.06.2023 у справі № 520/23674/21, від 21.02.2024 у справі № 420/12847/23, від 17.04.2024 у справі №560/15783/23, за наслідками розгляду процесуального питання про відстрочення сплати судового збору. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.

Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відстрочення позивачу встановленого обов`язку зі сплати судового збору при звернення до суду із позовом про застосування тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Також слід звернути увагу і на зміст клопотання, яке містить обґрунтування щодо відстрочення сплати судового збору з оскарження судового рішення, а не подання позовної заяви.

З огляду на наведене, суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору, наведене в позовній заяві, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позов поданий через систему «Електронний суд», позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/

м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, доходжу висновку, що адміністративний позов необхідно залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів направлення позову з додатками на адресу відповідача, уточнення обставин та доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги до відповідача, надання квитанції чи іншого документа про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 160, 161, 167, 169 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, про застосування тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів направлення позову з додатками на адресу відповідача, уточнення обставин та доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги до відповідача, надання квитанції чи іншого документа про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн за реквізитами, зазначеними у мотивувальній частині цієї ухвали, 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали, роз`яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. В. Шалагінова