Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 517/853/26
Провадження № 2/517/447/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 рокусмт. Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., за участі: секретаря Заболотної Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" - Грибанова Дениса В`ячеславовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: Представник ТОВ "ФК "ЄАПБ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.05.2023 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №102641953.
27.10.2023 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 27102023/1.
Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить 17 228,75 грн..
Відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості по кредитному договорі.
Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 28.07.2026 позовну заяву прийнято до свого провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однією із сторін або власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, до матеріалів справи додав клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання також не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.05.2023 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №102641953.
Договір підписано в електронній формі.
На підставі кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням ТОВ "МІЛОАН" №40484607 від 22.05.2023.
27.10.2023 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 27102023/1.
Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить 17 228,75 грн, з яких:
- 4 150,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 12 578,75 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 500,00 грн - сума заборгованості за комісією.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 27.10.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Щодо комісії за пролонгацію, як зазначається в виписки, то загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
З положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки.
Умовами кредитного договору передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту, а у відомості про щоденні нарахування та погашення зазначено як комісія за пролонгацію.
При цьому позивачем не надано доказів того, що зазначена комісія встановлена як плата за конкретні додаткові чи супутні послуги, фактично надані позичальнику, та не доведено зміст таких послуг. Натомість дії кредитодавця щодо ведення кредитної справи, розрахунку та обліку заборгованості за кредитним договором є діями самого кредитодавця, спрямованими на виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, і не становлять окремої банківської послуги, замовленої позичальником.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.
Також, згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) ВП ВС зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 728,75грн, яка складається із 4 150,00 грн заборгованості за основним боргом та 12 578,75 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, а у задоволенні позовних вимог про стягнення 500,00 грн заборгованості за комісією слід відмовити.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Із заявлених позовних вимог на загальну суму 17 228,75 грн судом задоволено вимоги на суму 16 728,75 грн, що становить 97,10 % від заявленої суми.
Водночас відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
З огляду на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору, що становить 1 331,20 грн.
Інша частина сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 331,20 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено 97,10 % позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 97,10 % від 1 331,20 грн, що становить 1 292,61 грн (1 331,20 грн ? 16 728,75 грн / 17 228,75 грн).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 292,61 грн, а 1 331,20 грн сплаченого позивачем судового збору підлягає поверненню йому з державного бюджету.
Керуючись статтями 509, 526, 530, 610, 625, 1054, 1055 ЦК України, статтями 141, 142, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву представника ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" - Грибанова Дениса В`ячеславовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄРДПОУ: 35625014, реквізити IBAN НОМЕР_3 у АТ "ТАСкомбанк", місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м.Бровари, Київська область, 07400) загальну заборгованість за кредитним договором в сумі 16 728 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 75 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір в розмірі 1 292 (одна тисяча двісті дев`яносто дві) гривні 61 копійку.
Повернути ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" з Державного бюджету України 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №168195 від 21.07.2026.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ірина ГОНЧАР
Судове рішення № 140233063, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області) було прийнято 01.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 517/853/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: