Ухвала суду № 140232885, 30.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9739/26-Е

Провадження № 2/522/8732/26

УХВАЛА

30 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача та клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним та клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Підготовче засідання по справі призначено на 30 вересня 2026 року.

30 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача, у якому заявник просить суд залучити в якості співвідповідача ТОВ «АВЕНТУС Україна».

У підготовче засідання, призначене на 30 вересня 2026 року з`явилася ОСОБА_1 та представник Циколана Віктора Олексійовича. Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Судом заслухано думку учасників справи щодо заявленого клопотання. Учасники справи проти задоволення вказаного клопотання не заперечували.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.53 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як вбачається з постанови КЦС ВС від 22.11.2023 у справі № 337/642/22, за змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

У постанові КЦС ВС від 24.05.2023 у справі № 299/2931/17 вказано, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Належним відповідачем є особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, та належний захист прав та свобод позивача, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання у повному обсязі.

30 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, у якому заявниця просить суд витребувати у ТОВ «АВЕНТУС Україна» наступні відомості:

- належним чином сформовані електронні витяги із серверних журналів інформаційної системи, що стосуються оформлення кредитного договору від 06.05.2019 №853364, а саме, дати і точного часу створення облікового запису/заявки; дати і точного часу входу та авторизації; IP-адресу; User-Agent та/або інший наявний ідентифікатор пристрою; ідентифікатор сесії; номер телефону, на який сформовано та направлено одноразовий ідентифікатор; дату і час його формування, відправлення, введення та успішної/неуспішної перевірки; наявні відомості SMS-шлюзу/провайдера про статус доставки повідомлення;

- оригінал електронного файлу/електронного запису кредитного договору від 06.05.2019 №853364 із наявними метаданими;

- первинний документ кредитодавця та/або платіжного провайдера, яким підтверджується ініціювання виплати 4 000,00 гривень за договором №853364 із зазначенням дати й часу операції, ідентифікатора транзакції, реквізитів платіжного інструменту одержувача та найменування платіжного провайдера/банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Суд також роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Таким чином, з метою всебічного, повного встановлення усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, суд прийшов до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 43, 51, 174, 179-191, 200, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідачів задовольнити.

Залучити в якості співвідповідачів у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна».

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали для подання до суду відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача для подання відповіді на відзив у відповідності до вимог статті 179 Цивільного процесуального кодексу України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь у відповідності до вимог статті 180 Цивільного процесуального кодексу України.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» наступні відомості:

- належним чином сформовані електронні витяги із серверних журналів інформаційної системи, що стосуються оформлення кредитного договору від 06.05.2019 №853364, а саме, дати і точного часу створення облікового запису/заявки; дати і точного часу входу та авторизації; IP-адресу; User-Agent та/або інший наявний ідентифікатор пристрою; ідентифікатор сесії; номер телефону, на який сформовано та направлено одноразовий ідентифікатор; дату і час його формування, відправлення, введення та успішної/неуспішної перевірки; наявні відомості SMS-шлюзу/провайдера про статус доставки повідомлення;

- оригінал електронного файлу/електронного запису кредитного договору від 06.05.2019 №853364 із наявними метаданими;

- первинний документ кредитодавця та/або платіжного провайдера, яким підтверджується ініціювання виплати 4 000,00 гривень за договором №853364 із зазначенням дати й часу операції, ідентифікатора транзакції, реквізитів платіжного інструменту одержувача та найменування платіжного провайдера/банку.

Копію ухвали до виконання направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна».

Вищезазначені документи та інформацію необхідно надіслати до суду невідкладно після отримання ухвали задля недопущення порушення строків розгляду справи.

Роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відкласти підготовче судове засідання на 11 листопада 2026 року о 12 годині 30 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, зал № 224 із визначенням резервної дати підготовчого засідання на 16 листопада 2026 року о 12 годині 30 хвилин та на 07 грудня 2026 року о 13 годині 00 хвилин.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала є остаточною та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.