Ухвала суду № 140232819, 01.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24220/25

Провадження № 2/522/2303/26

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.

за участі секретаря Зелінська К.Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного виконавця Одеського виконавчого округу Серебрійської Юлії Олександрівни в інтересах стягувача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінстрой», ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4 , Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Портовий-12» про визнання недійсними актів безоплатного відчуження майна

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Приватного виконавця Одеського виконавчого округу Серебрійської Юлії Олександрівни в інтересах стягувача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінстрой», ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4 , Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Портовий-12» про визнання недійсними актів безоплатного відчуження майна.

25.09.2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження справи.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що позові вимоги пред`явлені приватним виконавцем в інтересах стягувача за відсутності належних правових підстав, оскільки приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, Законів України «Про виконавче провадження», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень» та ЦПК України не наділяють виконавця повноваженнями звертатися до суду з позовом в інтересах сторони виконавчого провадження. Водночас ухвалою Верховного Суду від 01.07.2026 у подібній справі № 522/19498/23 матеріали передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування єдиної судової практики щодо наявності у виконавця права на таке звернення. З огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду матиме вирішальне значення для належної правової кваліфікації спору, заявник просить зупинити провадження у справі № 522/24220/25 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/19498/23.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Приватного виконавця Одеського виконавчого округу Серебрійської Юлії Олександрівни в інтересах стягувача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінстрой», ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4 , Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Портовий-12» про визнання недійсними актів безоплатного відчуження майна.

Ухвалою від 01 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/19498/23 передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважаючи за необхідне відступити від висновку, який Велика Палата сформулювала у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 367/252/24.

Спір виник через позов приватного виконавця Цинєва В.О., поданий в інтересах ПАТ АБ «Південний», про визнання недійсними трьох договорів дарування нерухомого майна, які боржниця за кредитним договором уклала 15 лютого 2023 року з іншою особою. Договори були укладені після того, як апеляційний суд відновив розгляд справи про стягнення боргу і з`явився висновок почеркознавчої експертизи, що підтвердив підписи боржниці на кредитних документах. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали договори фіктивними на підставі ч. 2 ст. 234 ЦК України, оскільки боржниця діяла недобросовісно й намагалася уникнути звернення стягнення на своє майно. Додаткове рішення щодо витрат на правничу допомогу апеляційний суд змінив, зменшивши суму з 27 500 до 13 750 грн.

У касаційній скарзі представник боржниці стверджував, що обраний спосіб захисту неефективний, оскільки вимогу про визнання договорів недійсними заявлено без вимоги про застосування наслідків недійсності чи скасування реєстрації прав. Він також наголошував, що на момент дарування не було ні арешту майна, ні чинного рішення про стягнення, адже попередні рішення скасував Верховний Суд у 2020 році, а виконавче провадження закінчили за три роки до укладення договорів. Крім того, на його думку, у справі немає доказів відчуження майна пов`язаній особі, а з позовом звернувся приватний виконавець, а не банк, який сам мав би бути зацікавлений у поверненні боргу.

Колегія не погодилася з правовою позицією Великої Палати про те, що виконавець в інтересах стягувача має право звертатися до суду з позовом про визнання недійсним фраудаторного правочину. На її думку, ні Закон «Про виконавче провадження», ні Закон «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ні ЦПК України не наділяють виконавця повноваженням подавати цивільні позови в інтересах сторони виконавчого провадження, а згідно зі ст. 56 ЦПК України таке право має прямо передбачатися законом. Частина четверта ст. 9 Закону «Про виконавче провадження», на яку посилалася Велика Палата, лише називає підставу для визнання правочину недійсним і не містить вказівки на право виконавця звертатися з таким позовом. Широке тлумачення цієї норми суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України, за якою органи влади діють виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені законом. Службовий інтерес виконавця у виконанні рішення не підміняє законного права на позов, а сам виконавець не є учасником спірних правовідносин. До того ж задоволення такого позову може призвести до втручання у право власності набувача майна, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а таке втручання має здійснюватися лише відповідно до закону. Колегія також послалася на необхідність забезпечення єдності судової практики та правової визначеності.

З огляду на це справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Суд вбачає, що наявні підстави для зупинення провадження, адже вказана справа подібна до справи № 522/19498/23 (провадження № 61-15697св25), яку ухвалою Верховного Суду від 01.07.2026 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду задля забезпечення єдності судової практики з питання повноважень приватного (державного) виконавця на звернення до суду з позовом в інтересах стягувача.

Зі змісту матеріалів справи вбачається підтверджена подібність спірних правовідносин у справі № 522/24220/25 та справі № 522/19498/23: у обох випадках позивачем в інтересах стягувача виступає приватний виконавець, а предметом спору є захист прав стягувача у виконавчому провадженні, відтак основним питанням для обох справ є наявність або відсутність у виконавця процесуальної дієздатності та повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно з п. 6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили рішенням в іншій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251,253 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі за позовом Приватного виконавця Одеського виконавчого округу Серебрійської Юлії Олександрівни в інтересах стягувача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінстрой», ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4 , Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Портовий-12» про визнання недійсними актів безоплатного відчуження майна, до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду по справі № 522/19498/23.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: А.В. Науменко

01.10.26