Ухвала суду № 140231847, 01.10.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

01.10.2026

Справа № 482/758/26

Номер провадження 2/482/977/2026

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , пред`явленим до суду представником адвокатом Лещенко О.О., до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

16 квітня 2026 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

26.05.2026 року ухвалою суду, за клопотанням представника позивача - адвоката Лещенка О.О., у зв`язку з допущенням в позовній заяві технічної помилки, виправлено описку по батькові відповідачки ОСОБА_2 , та відкладено розгляд справи до 17.08.2026 року для надання можливості представнику позивача ознайомитися із матеріалами справи.

27.05.2026 року від представника позивача - адвоката Лещенка О.О. надійшла заява про припинення його повноважень як представника позивача.

17.08.2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 01.10.2026 року.

01.10.2026 року сторони вкотре у судове засідання не з`явилися. Від представниці відповідачки надійшла заява про залишення позову без розгляду, у зв`язку із черговою неявкою в судове засідання позивача.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, виходячи з положень ст. 223, 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (крім випадку, якщо явка сторони позивача в судове засідання визнана судом обов`язковою).

Слід відзначити, що позивач, як сторона, яка переважно найбільш зацікавлена в розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків.

Судом встановлено, що позивач тричі не з`явився в судові засідання, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності чи про поважні причини не прибуття, позивач до суду не подавав. Повноваження його представника - адвоката Лещенка О.О. припинені 27.05.2026 року.

Про наслідки неприбуття на судове засідання осіб, які беруть участь у справі, що передбачені статтями 223, 372 ЦПК України, позивач був повідомлений у судових повістках про виклик до суду, які ним одержані.

Належне повідомлення позивача втретє поспіль про судові засідання, його неявка у такі засідання за відсутності будь-яких заяв про причини такої неявки, відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України імперативно зобов`язують суд залишити позовну заяву без розгляду.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у численній судовій практиці, зокрема у постановах №658/1141/18 від 21.09.2020 року та №310/12817/13 від 22.05.2019 року, правові висновки якого є обов`язковими до застосування судом першої інстанції.

На підставі викладеного, суд вважає, що даний позов слід залишити без розгляду та роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо можливості повернення суми сплаченого судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Питання повернення судового збору у разі залишення позову (заяви) без розгляду регулюється статтею 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору у разі залишення позову (заяви) без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, вирішуючи в ухвалі про залишення позову без розгляду питання про повернення судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його повернення, оскільки позов залишається без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача або його представника в судове засідання.

Зважаючи на все вищевикладене, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 142, 223, 257, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що у відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.М. Кічула