Рішення № 140231757, 01.10.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/6366/26

Провадження № 2/489/3430/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В липні 2026 року ТОВ «ФК «Венера Фінанс» із використанням системи «Електронний суд» звернулось суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 139577 від 23.06.2025 в розмірі 7 620,80 грн., а також понесені судові витрати, які складаються із 2 662,40 грн. судового збору та 15 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 23.06.2025 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» у формі електронного документа укладено кредитний договір № 139577, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 4 000,00 грн. на строк та умовах, передбачених цим договором.

19.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, згідно якого ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань, станом на 20.02.2026 утворилася заборгованість в розмірі 7 620,80 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 620,80 грн. - заборгованість за відсотками, 1 000,00 грн. заборгованість за послугами з надання, обслуговування і повернення кредиту. В добровільному порядку погасити вказану заборгованість відповідач ОСОБА_1 відмовляється.

Посилаючись на наведені обставини, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» звернулось до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 15.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

28.09.2026 від представника позивача ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на адресу суду надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Представник позивача ТОВ «ФК «Венера Фінанс» в позовній заяві просило розглянути справу за його відсутності

Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів, та додатково шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке не було доставлено. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

23.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 139577, за умовами якого Товариство надало відповідачу кредит в сумі 4 000,00 грн. строком на 90 днів, тобто до 20.09.2025 та зі сплатою відсотків за користування кредитом 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. У договорі узгодили, що періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 14 днів.

Крім того, у п. 1.4. договору визначили, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Сторони узгодили, що кредит надається відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником.

У кредитному договорі сторони також погодили між собою й інші умови, зокрема щодо порядку та строків повернення кредитних коштів, черговості погашення заборгованості, взаємних прав та обов`язків, відповідальності сторін за порушення виконання зобов`язань тощо.

Вказаний договір підписаний сторонами в електронному виді із застосуванням відповідачем одноразового ідентифікатора.

Факт виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання у користування відповідача, як позичальника кредитних коштів, підтверджується наявним у матеріалах підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до змісту якого в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-153 від 20.05.2021 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено 23.06.2026 успішний переказ грошових коштів в сумі 4 000,00 грн. на рахунок отримувача № НОМЕР_1 .

Положення статті 31 ЗУ «Про платіжні послуги» зобов`язують платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (частина 4 для платника, частина 5 для отримувача, а також частина 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

Відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні фіксувати факт здійснення господарської операції.

Ця норма не встановлює вичерпного переліку таких документів, а зосереджується на їхній суті.

У випадку перерахування коштів через платіжного оператора офіційний звіт платіжного оператора, що детально описує транзакцію (дату, час, суму та реквізити карткового рахунку позичальника, на який були зараховані кошти), є належним та допустимим первинним документом, що беззаперечно підтверджує факт перерахування грошових коштів позичальнику.

Таким чином звіт платіжного оператора ТОВ «Профіт Гід» про перерахування грошових коштів за реквізитами платіжної картки відповідача є належним доказом виконання кредитором своїх зобов`язань.

З наданої суду виписки з особового рахунку за кредитним договором № 139577 від 23.06.2025 вбачається, що станом на 20.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає 7 620,80 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 620,80 грн. - заборгованість за відсотками, 1 000,00 грн. заборгованість за комісією.

Набуття права вимоги за кредитним договором позивач підтвердив договором факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс», відповідно до якого та витягу з Реєстру боржників від 19.12.2025 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло право вимоги за договором № 139577 від 23.06.2025в розмірі 7 620,80 грн., з якої 4 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2 620,80 грн. за процентами, 1 000,00 грн. - за комісією.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань, 20.03.2026 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» направило відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій просило погасити заборгованість в розмірі 7 620,80 грн., яку залишено без виконання.

Заборгованість відповідача по кредитному договору позивач підтвердив розрахунком у формі виписки з особового рахунку, згідно якої станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача складає 7 620,80 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (частина друга статті 1050 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідженими судом доказами підтверджується, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а умови такого договору відповідаю волі сторін та Закону України «Про споживче кредитування».

Належними і допустимими доказами також підтверджується фактичне отримання відповідачем кредитних коштів та порушення ним грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач підтвердив відповідними розрахунками.

За такого, враховуючи встановлені обставини та оцінивши докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7 620,80 грн., яка підтверджена розрахунком позивача.

У зв`язку із повним задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 15 500,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та критерії розумності і співмірності.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на ціну позову, фактичну відсутність участі представника позивача у розгляді справи, розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та достатнім у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товаристваз обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 139577 від 23.06.2025 станом на 20.02.2026 в розмірі 7 620,80 грн. (сім тисяч шістсот двадцять гривень 80 копійок), з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 620,80 грн. - заборгованість за відсотками, 1 000,00 грн. заборгованість за послугами з надання, обслуговування і повернення кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судовий збір в сумі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

В задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», код ЄДРПОУ 43561872, адреса: м. Київ, вул. Львівська, 23, офіс 703;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 01.10.2026.

Суддя Г.А. Микульшина