Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №487/4192/26
Провадження №2/487/2995/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
01.10.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дідух Е.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа про визнання дійсним договору купівлі-продажу №3218-Л від 10.09.2001 квартири АДРЕСА_1 , укладеного між сторонами та зареєстрованого Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа, а в подальшому в ММБТІ зроблений запис в реєстрову книгу №107 за реєстраційним №18498 від 25.09.2001 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 10.09.2001 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа за №3218-Л, а в подальшому в ММБТІ зроблений запис в реєстрову книгу №107 за реєстраційним №18498 від 25.09.2001 року, сторонами були виконані усі умови договору, претензій до одного не мали. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ),що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим 11.10.2017 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 3396, серія НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно. ОСОБА_1 звернулася до Третьої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 . Постановою Третьої миколаївської державної нотаріальної контори від 05.02.2026 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що документи (договори купівлі-продажу), що підтверджують право власності на спадкове майно, яким є квартира (зазначено вище), не нотаріально посвідчений на виконання вимог законодавства України, діючого на момент укладення таких договорів. А тому, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом їй відмовлено.
Ухвалою від 04.06.2026 відкрите провадження у справі.
20.08.2026,30.09.2026 представник позивача адвокат Дідух К.О. подала до суду заяву, в якій просила про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про їх задоволення, надала згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у них даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання повторно не з`явився та представник позивача проти такого вирішення справи не заперечував.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що 10.09.2001 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованого Миколаївською універсальною товарно-сировинною біржею в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за №3218-Л від 10.09.2001, а в подальшому в ММБТІ зроблений запис в реєстрову книгу №107 за реєстраційним №18498 від 25.09.2001 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ),що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим 11.10.2017 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 3396, серія НОМЕР_1 .
12.03.20218 року позивач звернулася до Третьої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , за результатами розгляду якої була заведена спадкова справа 99/2018, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.03.2018 року № 51181112.
Постановою Третьої миколаївської державної нотаріальної контори від 05.02.2026 року Позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та роз`яснено, що договір купівлі-продажу зареєстрований на біржі та підлягає подальшому нотаріальному посвідченню і не прирівнюється до нотаріально посвідчених договорів.
Родинний зв`язок між бабусею ОСОБА_3 та gозивачем ОСОБА_1 підтверджується наступними документами:
Свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №4949 від 04.11.1981 року, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції та виданим повторно Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, серія НОМЕР_2 , в якому у графі батьки вказано «мати ОСОБА_5 » та «батько ОСОБА_6 ».
Прізвище ОСОБА_4 було змінено на ОСОБА_7 у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_8 , актовий запис 11 від 17.01.1998 року, виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.02.2026 року № 00056334950.
Свідоцтво про розірвання шлюбу з ОСОБА_8 , актовий запис 745 від 09.12.1999 року, зареєстрованим Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції від 14.10.2009 року, серія НОМЕР_3 .
Прізвище ОСОБА_9 змінено на ОСОБА_10 у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_11 , актовий запис 404 від 14.08.2010 року, виданим Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.02.2026 року № 00056334497.
Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області про розірвання шлюбу від 23.07.2020 року, справа 481/677/20, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.02.2026 року № 00056334497.
Позивач не має можливості оформити спадкове майно після смерті ОСОБА_3 та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки, ОСОБА_3 померла, договір купівлі-продажу від 10.09.2001 за життя останньої нотаріально не був посвідчений та у позивача відсутня можливість нотаріального посвідчення вказаного договору.
За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у березні 1998 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.
При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.
Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
На час укладання договору купівлі-продажу квартири сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.
Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору, претензій один до одного сторони або інші особи не мали.
За таких обставин, оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі-продажу сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності ОСОБА_3 на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 на законних підставах набув право власності на придбане майно, проте позивач немає можливості оформити свої спадкові права після смерті бабусі ОСОБА_3 , з причин, що не залежать від неї, в зв`язку з чим вважає, що права позивача підлягають захисту, а позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76, 81 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрованого Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №3218-Л від 10.09.2001, а в подальшому в ММБТІ зроблений запис в реєстрову книгу №107 за реєстраційним №18498 від 25.09.2001 року - дійсним.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа - Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа ЄДРПОУ 23401641, місце знаходження: м. Миколаїв, пр.Миру, 36.
Суддя: С.М. Афоніна
Судове рішення № 140231575, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 01.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/4192/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: