Рішення № 140231541, 23.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/359/26

Провадження № 2-о/487/54/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

присяжних Віннікової Л. В., Галько С. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

заявника ОСОБА_1 та його представника - адвоката Глушич І. І.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою, в якій просить оголосити солдата, вогнеметника 1 вогнеметного відділення вогнеметного взводу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України; днем смерті солдата, вогнеметника 1 вогнеметного відділення вогнеметного взводу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , вважати днем набрання законної сили рішенням суду, місцем смерті населений пункт Старомайорське Волноваського району Донецької області; зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) внести актовий запис про смерть солдата, вогнеметника 1 вогнеметного відділення вогнеметного взводу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на підставі якого видати свідоцтво про смерть останнього.

Заява обґрунтована тим, що 07.08.2024, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини, ОСОБА_4 зник безвісті в результаті бойових дій між силами оборони України та окупаційними військами РФ у населенному пункті Старомайорське Великоновосільківської СТГ, Волноваського району Донецької області.

12.08.2024 мати заявника ОСОБА_5 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщення сім`ї № 115/2024 про те, що її син ОСОБА_4 зник безвісті 07.08.2024 поблизу населенного пункту Старомайорське Великоновосільківської СТГ, Волноваського району Донецької області, під час ведення бойвих дій та виконання бойового завдання на лінії зіткнення з противником.

13.08.2024 ОСОБА_5 звернулася до Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з заявою, в якій просила вжити заходів щодо встановлення місцезнаходження її сина. Згідно з витягом з ЄРДР від 13.08.2024 слідчим Волноваського районного відділу поліції ГУНП у Донецькій області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024152030001267 за ч. 1 ст. 115 КК УКраїни, за фактом зникнення солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового завдання.

У серпні 2025 року ОСОБА_5 звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою про визнання її сина померлим за особливих обставин. Однак ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, тому справу було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Заявник вважає, що наявні докази, які достатні для визнання ОСОБА_4 померлим.

Так, відповідно до акту службового розслідування за фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_4 вбачається, що внаслідок нанесення удару противником по позиції FPV-дроном, останній отримав поранення, несумісні з життям і ймовірно одразу загинув від отриманих поранень. Через напруженість обстановки, тіло загиблого військовослужбовця не було можливості евакуюватися з позиції.

Заявник зазначає, що йому необхідно реалізувати права на спадкування, проте через відсутність офіційного підтвердження смерті брата, який зник за обставин, що загрожували смертю, нотаріальне оформлення спадкових прав є неможливим.

Ухвалою суду від 20.01.2026 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 27.05.2026 витребувано у Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» (01123, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Б, літ. А2) та у Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (м. Київ, вул. Спаська, 37) інформацію про те, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в полоні, та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списках на обмін? Чи є достеменні відомості про знаходження його в полоні?

12.06.2026 надійшла відповідь з ДП «Український національний центр розбудови миру», відповідно до якої за наявною у розпорядженні інформацією відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесенні до реєстру НІБ, однак відомості про перебування вказаної особи в полоні відсутні. Станом на дату надання відповіді інформація від державиагресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до НІБ не надходила. Також повідомлено, що звільнення осіб, які перебувають у полоні, ведення відповідних перемовин та складання списків осіб, які перебувають в полоні та заявляються до обміну, віднесено до повноважень Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, утвореного відповідно до постанови КМУ від 11.03.20022 № 257.

За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, яка надійшла до суду 16.06.2026, в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про зазначену особу. Також зазначено, що безпосередній доступ до всієї інформації, яка стосується ОСОБА_4 , його родичі можуть отримати в особистому кабінеті Координаційного штабу з наведеним посиланням для реєстрації та входу.

15.07.2026 представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Добров Ю. І. подав заперечення на заяву, відповідно до яких вважає її поданою передчасно, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що він звертався до керівника Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України. Крім того, зазначає, що за наявною у вільному доступі інформацією більше 3-х тисяч захисників України перебувають у полоні РФ, яка не надає ані Україні, ані представникам Червоного Хреста повну інформацію про військовослужбовців ЗСУ, які потрапили у полон, що не виключає можливість перебування ОСОБА_4 у полоні. У зв`язку з цим, просив витребувати від Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України (вул. Ірипинська, буд. 4, м. Київ, 01601) інформацію, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в полоні та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списки на обмін; чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , або знаходження його в полоні; повторно витребувати від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (м. Київ, вул. Спаська, 37) інформацію, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в полоні та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списки на обмін; чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , або знаходження його в полоні.

Ухвалою суду від 22.07.2026 витребувано у Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України (вул. Ірипинська, буд. 4, м. Київ, 01601) інформацію, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в полоні та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списки на обмін; чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , або знаходження його в полоні.

27.07.2026 надійшла відповідь від Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, згідно з якою на обліку Об`єднаного центру відомості стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні.

15.09.2026 за клопотанням представника заявника ухвалою суду до участі у справі було залучено заінтересовану особу ОСОБА_2 , який є рідним братом ОСОБА_4 .

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Глушич І. І. в судовому засіданні заяву підтримали, просили її задовольнити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.

Представник заінтересованої особи Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області та військової частини НОМЕР_1 , (яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 ), в судовому засіданні не були присутніми, подали заяви, в яких просили проводити розгляд справи за їх відсутності. Заперечень проти задоволення заяви до суду не надходили.

Представник Міністерства оборони України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 07.08.2024 у складі восьми осіб, серед яких був ОСОБА_7 , вони виїхали на бойове завдання на позицію в с. Старомайорське Донецької області. Почався мінометний обстріл, біля ОСОБА_8 вибухнула міна, у зв`язку з чим він отримав складні осколкові поранення, його кінцівки: руки, ноги були в осколках, його скрутило, він не дихав. Свідок також був контужений. Наступного ранку він затягнув ОСОБА_8 у бліндаж. 08.08.2024 свідок вийшов з посадки, а 09.08.2024 повинні були вивезти інших військовслужбовців: двухсотих та трьохсотих, у тому числі і ОСОБА_9 , проте це не вдалося через те, що окупанти почали штурм посадки. Більше ОСОБА_8 він не бачив і про його подальшу долю нічого невідомо.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, свідка, дослідивши наявні докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_4 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про їх народження, серії НОМЕР_4 від 12.09.2000 та НОМЕР_5 від 05.05.2006 відповідно.

Батько заявника ОСОБА_1 ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції 15.10.2007 складено актовий запис про смерть № 4792 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 .

30.04.2024 ОСОБА_4 з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_7 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посаді рядового складу строком на три роки.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_8 від 30.04.2024 № 123 солдата ОСОБА_4 , який проходить військову службу за контрактом, з 30.04.2024 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_8 та на всі види забезпечення, вирішено вважати, таким, що з 30.04.2024 справи та посади прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до сповіщення сім`ї № 115/2024 від 12.08.2024 № 9613, ОСОБА_4 зник безвісті 07.08.2024 поблизу АДРЕСА_1 під час ведення бойових дій та виконання бойового (спеціального) завдання на лінії зіткнення з противником.

Як слідує з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.08.2024, 13.08.2024 на підставі заяви ОСОБА_5 внесенні відомості про кримінальне правопорушення за № 12024152030001267 за ч. 1 ст. 115 КК України, короткий виклад обставин: 13.08.2024 до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій вона просить вжити заходів щодо встановлення місцезнаходження її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , та за останньою інформацією 07.08.2024 перебував поблизу н. п. Старомайорське Волноваського району Донецької області. На теперішній час місцезнаходження невідоме.

Відповідно до акту службового розслідуванняз а фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_4 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 25.09.2024, ОСОБА_4 отримав поранення, несумісні з життям і ймовірно одразу загинув від отриманих поранень. Солдат ОСОБА_4 вважається зниклим безвісті у зв`язку з тим, що його тіло не може бути обстежено судово-медичних експертом та встановлена причина смерті.

Відповідно до директиви ОК "Захід" № 501/3/1269дск від 18.11.2025 військову частину НОМЕР_2 було розформовано, її правонаступником є військова частина НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 мати ОСОБА_4 ОСОБА_5 померла (актовий запис про смерть № 1347 від 06.11.2025, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_9 ).

За інформацією ДП «Український національний центр розбудови миру» відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесенні до реєстру НІБ, однак відомості про перебування вказаної особи в полоні відсутні. Станом на дату надання відповіді інформація від державиагресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до НІБ не надходила. Звільнення осіб, які перебувають у полоні, ведення відповідних перемовин та складання списків осіб, які перебувають в полоні та заявляються до обміну, віднесено до повноважень Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, утвореного відповідно до постанови КМУ від 11.03.20022 № 257.

Відповідно до даних Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про зазначену особу. Також зазначено, що безпосередній доступ до всієї інформації, яка стосується ОСОБА_4 , його родичі можуть отримати в особистому кабінеті Координаційного штабу за наведеним посиланням для реєстрації та входу.

З відповіді від Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України слідує, що в обліку Об`єднаного центру відомості стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні.

Відповідно до витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополонениим № 2026-71-0288, сформованого 30.07.2026 в електронному кабінеті заявника на підставі запиту особи ОСОБА_1 , зазначені такі відомості про особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , облікова категорія: пошук особи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Порядок розгляду судом справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 47 ЦК України передбачено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю категорії справ про оголошення особи померлою є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Ключовим питанням у цій справі є визначення моменту, з якого потрібно починати відлік встановленого частиною другою статті 46 ЦК України спеціального строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена судом померлою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у вказаній постанові зазначила наступне:

- словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

- встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

- строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання - забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: п.70-72).

Вирішуючи питання щодо конкретизації правового висновку, викладеного в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строкувід дня закінчення активних бойових дій, незважаючи на те, що території залишаються тимчасово окупованими, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття справи до свого розгляду, зокрема з посиланням на те, що «аналіз відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень демонструє стале правозастосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого в справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України» (п. 53 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26)).

Отже, виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 - населений пункт Старомайорське Волноваського району Донецької області, активних бойових дій та (в разі його наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані російською федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з вказаного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

У Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за № 380/43786, міститься інформація щодо населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області, а саме: з 24.02.2022 по 09.03.2022 та з 29.07.2023 по 15.02.2024 територія активних бойових дій; з 16.02.2024 по 30.09.2024 територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; з 10.03.2022 по 28.07.2023 та з 01.10.2024 з відкритою датою завершення тимчасової окупації - тимчасово окупована РФ територія України.

В ухвалі від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з часу ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови в справі № 755/11021/22 на законодавчому рівні не відбулась зміна підходів до вирішення питання обчислення строків оголошення особи померлою, і, як було зазначено вище, наголосила на сталості застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані РФ території України».

Отже, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у даній справі має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_4 (населений пункт Старомайорське Волноваського району Донецької області), тобто у даному випадку з 16 лютого 2024 року і до їх завершення (30.09.2024), а отже, на момент звернення ОСОБА_1 до суду (15.01.2026) вказаний строк сплив.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою-п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сукупність досліджених у справі доказів дає підстави для обґрунтованого припущення смерті ОСОБА_4 .

Зокрема, у справі наявні матеріали службового розслідування військової частини та відомості про кримінальне провадження за фактом встановлення місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_4 , який 07.08.2024 перебував поблизу н.п. Старомайорське Волноваського району Донецької області, відомості державних органів щодо відсутності інформації про перебування ОСОБА_4 у полоні, показання свідка ОСОБА_6 .

Оскільки відповідно до офіційного сповіщення начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.08.2024 № 9613 солдат ОСОБА_4 зник безвісті 07.08.2024 поблизу населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області, місцем смерті ОСОБА_4 належить вважати саме такий населений пункт, а днем смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Отже, враховуючи вищевикладене, заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 293, 317, 259, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Оголосити солдата, вогнеметника 1 вогнеметного відділення вогнеметного взводу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Днем смерті солдата, вогнеметника 1 вогнеметного відділення вогнеметного взводу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , вважати днем набрання законної сили рішенням суду, місцем смерті населений пункт Старомайорське Волноваського району Донецької області.

Зобов`язати Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області внести актовий запис про смерть солдата, вогнеметника 1 вогнеметного відділення вогнеметного взводу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на підставі якого видати свідоцтво про смерть ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 .

Заінтересовані особи: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області, місцезнаходження: м. Миколаїв, пров. Кур`єрський, 7, код ЄДОРПОУ 25379302;

Міністерство оборони України, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДОРПОУ 00034022;

Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Повний текст рішення складений 30.09.2026.

Суддя Т. А. Карташева

Присяжні: Л. В. Віннікова

С. А. Галько