Ухвала суду № 140231243, 30.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 138/2929/26

Провадження № 1-кп/127/864/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026020000000057 від 20.02.2026, та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026020000000057 від 20.02.2026.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників кримінального провадження та свідків згідно реєстру досудового розслідування.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор також просив суд продовжити обвинуваченому термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без права внесення застави. Клопотання мотивував тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати. Підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу немає. На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам. Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працює, стабільного доходу не має, що може спонукати останнього до вчинення нових кримінальних правопорушень.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив суд змінити своєму підзахисному застосований запобіжний захід на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт за місцем проживання обвинуваченого. Додатково зазначив, що ризики наведені прокурором є необгрунтованими також повідомив, що обвинувачений має хворих батьків, які потребують уваги та догляду. Проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, зауважив, що підстав переховуватися від суду в нього немає.

Вислухавши заявлене прокурором клопотання, думку обвинуваченого та його захисника з цього приводу, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд дійшов наступних висновків.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акта немає.

За змістом п. 1) ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Рішення про необхідність проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини має бути викладено у вмотивованій ухвалі і допускається лише у чітко обмежених випадках, серед інших якщо обвинуваченим є неповнолітній.

За таких обставин, суд вважає що можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026020000000057 від 20.02.2026, який здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні .

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного терміну з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

За змістом ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).

ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що свідчить про те, що останній усвідомлює можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, в зв?язку із чим може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, тому наявні ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразов притягувався до кримінальної відповідальності, даний злочин вчинив під час іспитового строку.

Відтак, застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатньо суворим запобіжним заходом, з огляду на вищезазначені обставини.

Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому злочину, обставини його вчинення, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, без визначення розміру застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 178, 182, 183, 194, 314-317, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026020000000057 від 20.02.2026, призначити до судового розгляду в залі №20 Вінницького міського суду Вінницької області на 30 вересня 2026 року о 16 год 30 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати учасників судового провадження та свідків згідно реєстру досудового розслідування.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, починаючи з 30 вересня 2026 року до 28 листопада 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької обласної прокуратури для відома.

На ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. В решті ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: