Ухвала суду № 140230786, 30.09.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/43/26

Провадження № 1-кп/147/187/26

УХВАЛА

іменем України

30 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020120000057 від 09.04.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи директором приватного підприємства ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 40010700, місцезнаходження: вулиця Польова, будинок 17, село Петрашівка, Гайсинський район, Вінницька область, 23800, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.09.2015, основний вид економічної діяльності товариства: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, маючи корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, в порушення вимог законодавства, самовільно зайняв земельну ділянку в охоронній зоні. Так, ОСОБА_4 у період часу з осені 2024 року до 25.07.2025 здійснив самовільне зайняття, земельної ділянки загальною площею 2,2612 га, яка є частиною земельної ділянки площею 10,0414 га з кадастровим номером 0524181200:01:002:0507 та розташована за межами населеного пункту с. Глибочок Тростянецької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, в межах охоронної зони прибережної захисної смуги річки Південний Буг, що належить до великих річок загальнодержавного значення і протікає через Тростянецьку територіальну громаду Гайсинського району Вінницької області, з подальшим незаконним використанням для вирощування сільськогосподарської культури пшениці, чим спричинив шкоди державі в розмірі 11659 грн 67 коп. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-2 КК України, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки , вчинене щодо земель в охоронних зонах.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження. Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_4 повністю відповідає всім критеріям та правовим підставам, визначеним ст. 48 КК України, з огляду на такі обставини: 1) вчинення правопорушення вперше та ступінь тяжкості: ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей немає. Інкриміноване йому діяння, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; 2) щире каяття та відсутність обтяжуючих обставин: як зазначено стороною обвинувачення в обвинувальному акті, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено. Натомість обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, визнано щире каяття обвинуваченого. ОСОБА_4 повністю визнає свою провину, активно сприяв розкриттю злочину та глибоко засуджує свої дії; 3) повне та добровільне відшкодування шкоди: майнова шкода, завдана державі в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, становить 11659 грн 67 коп. Вказані збитки обвинуваченим добровільно та повністю відшкодовано; 4) суттєва зміна обстановки: з моменту вчинення діяння обстановка докорінно та об`єктивно змінилася. Будь-яке протиправне використання земельної ділянки припинено, врожай пшениці вилучено, а правомірний стан охоронної зони прибережної захисної смуги річки Південний Буг повністю відновлено. Отже, вчинене діяння на заваді державним чи суспільним інтересам більше не стоїть і повністю втратило суспільну небезпечність; 5) втрата суспільної небезпечності особою обвинуваченого: ОСОБА_4 є законослухняним громадянином, офіційно працює директором приватного підприємства. За місцем проживання характеризується позитивно, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Крім того, значно змінилися його соціальні та сімейні обставини він одружений має на утриманні малолітню дитину. Його теперішній спосіб життя свідчить про те, що він перестав бути суспільно небезпечною особою.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності в порядку ст. 48 КК України у зв`язку із зміною обстановки.

В судовому засіданні прокурор заперечила проти задоволення клопотання стверджуючи, що наведені у клопотанні захисника обставини не є зміною обстановки у розумінні ст. 48 КК України. Зазначає, що правопорушення припинене у зв`язку із втручанням правоохоронних органів. Сімейні обставини і соціальне становище обвинуваченого з моменту вчинення правопорушення і до сьогодні не змінилося, він як бав директором приватного підприємства так і є наразі, неповнолітня дочка в нього також була на момент вчинення правопорушення. Наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин належить перевірити за результатами розгляду кримінального провадження, тоді як судовий розгляд ще не розпочато. Добровільне відшкодування шкоди не є обставиною, яка б свідчила про суттєву зміну обстановки. З огляду на це просила відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Представник потерпілої сторони в судове засідання не прибув, однак направлено до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, розглянувши клопотання, заслухавши думки всіх учасників судового розгляду, дійшов висновку, що клопотання необґрунтоване та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно зі ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Відповідно до вимог ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Так ст. 48 КК України передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, а саме: коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, передбачено, що судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

Водночас треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.

Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 № 1 визначено, що для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України - це право, а не обов`язок суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому ст. 7 КПК України.

Необхідною підставою для застосування статті 48 Кримінального кодексу України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.

Отже, для застосування положень ст. 48 КК України суду належить встановити як факт вчинення особою злочину, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав (правова позиція Верховного суду ВС/ККС у справі № 161/1390/19 від 23 січня 2020 року).

На переконання суду, під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, потрібно розуміти об`єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона в майбутньому не вчинятиме кримінально караних діянь.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №569/20/14-к та від 04 лютого 2021 року у справі №953/21593/19; від 15.04.2021 року у справі №161/1390/19; від 13 квітня 2023 року у справі №157/1091/22, від 26 березня 2026 року у справі №681/123/25.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 197-1 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Як убачається зі змісту обвинувального акта, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , було виявлено та припинено працівниками ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області безпосередньо під час збору врожаю 25.07.2025 на земельній ділянці загальною площею 2,2612 га, яка є частиною земельної ділянки площею 10,0414 га з кадастровим номером 0524181200:01:002:0507 та розташована за межами населеного пункту с. Глибочок Тростянецької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, в межах охоронної зони прибережної захисної смуги річки Південний Буг, що належить до великих річок загальнодержавного значення і протікає через Тростянецьку територіальну громаду Гайсинського району Вінницької області.

Тобто обставини самовільного зайняття земельної ділянки та її використання були виявлені правоохоронними органами у ході безпосереднього реагування на виявлене правопорушення, а не внаслідок добровільного повідомлення обвинуваченого ОСОБА_4 про вчинене ним кримінальне правопорушення.

Водночас обвинувальний акт, як і клопотання сторони захисту і додані до нього документи не містять відомостей про те, що ОСОБА_4 до моменту виявлення кримінального правопорушення добровільно повідомив правоохоронні органи про діяння, яке нині йому інкримінують, надав органу досудового розслідування відомості про обставини правопорушення, які на той час не були відомі органу досудового розслідування, надав докази чи іншу істотну інформацію, яка сприяла встановленню обставин кримінального правопорушення, або іншим чином вчинив конкретні дії, спрямовані на його розкриття.

Сам по собі факт визнання обвинуваченим вини, щире каяття, а також добровільне відшкодування завданої шкоди не свідчать про наявність суттєвої зміни обстановки, у розумінні ст. 48 КК України.

Суд також враховує, що стороною захисту у клопотанні зазначено, що докорінно та об`єктивно змінилася обстановка з моменту вчинення діяння та значно змінилися соціальні та сімейні обставини обвинуваченого, однак не наведено конкретних відомостей про те, як саме, на час кримінального провадження, змінилася обстановка та/або що свідчить про те, що інкриміноване ОСОБА_4 діяння втратило суспільну небезпечність, як і не наведено, що саме змінилися у соціальних та сімейних обставинах обвинуваченого, що давало б підстави вважати, що ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Стороною захисту не надано жодних доказів на наявність обставин, які були невідомі органу досудового розслідування.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування щиро покаявся та добровільно відшкодував збитки, саме по собі не є достатнім для висновку про наявність відповідної умови, передбаченої у ст. 48 КК України.

Суд бере до уваги, що відповідно до змісту обвинувального акта та клопотання захисника, ОСОБА_4 раніше несудимий, визнає свою вину, а завдану державі шкоду у розмірі 11659, 67 грн відшкодовано в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.01.2026.

Разом з тим, зазначені обставини, не є достатніми для застосування ст. 48 КК України за відсутності доказів для встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.

На думку суду, доводи сторони захисту наведені у клопотанні захисника, не співвідноситься з вимогами ст. 48 КК України та не є свідченням того, що він з великою долею ймовірності не зможе вчинити в подальшому кримінально каране діяння, зокрема, й тотожне йому інкримінованому, а отже, це не дає достатніх підстав вважати, що обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним.

Доводи сторони захисту про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності суд вважає необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються переважно на фактах визнання вини, щирого каяття та повного відшкодування завданої шкоди, тоді як доказів зміни обстановки, втрати суспільної небезпечності інкримінованого діяння, втрати суспільної небезпечності особою обвинуваченого суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що передбачена ст. 48 КК України сукупність умов для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності - відсутня.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КПК України, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду, продовжує судове провадження в загальному порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв`язку з зміною обстановки та закриття кримінального провадження задоволенню не підлягає, а судове провадження підлягає продовженню в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 48 КК України, ст. 288, 369, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження №12025020120000057 від 09.04.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений о 12 год 00 хв. 01 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1