Рішення № 140230350, 01.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/386/26(741/493/26)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код 43541163) до ОСОБА_1 (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: арбітражний керуючий Белінська Наталія Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_1 )) про стягнення 22 556 грн 99 коп., поданої в межах справи за заявою боржникаБОРЖНИК: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) АДРЕСА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 26.04.2026 ОСОБА_1 (надалі - боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2026 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О.

27 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до Носівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення 13 514,00 грн заборгованості за кредитом, отриманим згідно з Договором про споживчий кредит № 187570 від 12.06.2025, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», 8 441,99 грн заборгованості по процентам та 601,00 грн заборгованості по комісії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за вищевказаним Договором.

Як на підставу існування права звернення з даною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» посилається на укладення між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» Договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 31.03.2026, зокрема, постановлено:

відкрити позовне провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін;

призначити розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області на 10 годину 00 хвилин 11 червня 2026 року;

установити відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду;

установити позивачу строк для подання відповіді на відзив - десять днів з дня отримання відзиву відповідача. Копія відповіді на відзив та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду;

установити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Копія заперечень та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду;

зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати суду інформацію:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку (платіжні картки): маска Карти: НОМЕР_3 ;

- про факт зарахування коштів: зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_3 за період від 12.06.2025 до 17.06.2025 в сумі 10000,36 грн.; емітент Карти - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска Карти: НОМЕР_3;

- чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ): зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_3; за період від 12.06.2025 до 17.06.2025 в сумі 10000,36 грн.; емітент Карти - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; надати інформацію у вигляді:

- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника);

- повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ): маска Картки: НОМЕР_3 ;

у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_4 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою (платіжними картками): маска Картки: НОМЕР_3 надати номери телефонів, що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками): маска Картки: НОМЕР_3;

у випадку, якщо картковий рахунок за: маска Картки: НОМЕР_3 не належить Позичальнику - ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок: маска Картки: НОМЕР_3.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 11.06.2026 постановлено цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором передати на розгляд до Господарського суду Чернігівської області (14000, м. Чернігів, просп. Миру, 20), в провадженні якого перебуває справа № 927/386/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вказана вище ухвала Носівського районного суду Чернігівської області набрала законної сили 11.06.2026.

03.08.2026 матеріали справи № 741/493/26 надійшли до Господарського суду Чернігівської області; справі присвоєно єдиний унікальний номер 927/386/26 (741/493/26).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 927/386/26 (741/493/26);

розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/386/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

залучити арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;

зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити третій особі (арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні) копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

встановити процесуальний строк для подання третьою особою (арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною) письмових пояснень щодо позову - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії позовної заяви з додатками;

роз`яснити сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Постановляючи ухвалу від 06.08.2026, суд роз`яснив позивачу його обов`язок звернутися до Господарського суду Чернігівської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника - ОСОБА_1 в сумі 22 556,99 грн в порядку, передбаченому ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2026 постановлено:

клопотання позивача про витребування доказів задовольнити;

витребувати від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наступну інформацію:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку (платіжні картки): маска Карти: НОМЕР_3;

- про факт зарахування коштів: зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_3 за період від 12.06.2025 до 17.06.2025 в сумі 10000,36 грн; емітент Карти - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_5 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска Карти: НОМЕР_3;

- чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ): зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_3; за період від 12.06.2025 до 17.06.2025 в сумі 10000,36 грн; емітент Карти - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; надати інформацію у вигляді:

- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника);

- повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ): маска Картки: НОМЕР_3;

у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_5 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою (платіжними картками): маска Картки: НОМЕР_3 надати номери телефонів, що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками): маска Картки: НОМЕР_3;

у випадку, якщо картковий рахунок за: маска Картки: НОМЕР_3 не належить позичальнику ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок: маска Картки: НОМЕР_3;

витребувані даною ухвалою докази подати суду протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали;

у випадку відсутності можливості подати докази, які витребовує суд, або відсутності можливості подати такі докази у встановлені строки, протягом 10 днів з дня вручення ухвали повідомити про це суд із зазначенням відповідних причин;

попередити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом та стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 3 328 грн до 33 280 грн.

Учасники справи належним чином були повідомлені про перебування на розгляді в Господарському суді Чернігівської області даного спору.

У встановлений судом процесуальний строк докази направлення третій особі (арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні) копії позовної заяви з додатками позивач до Господарського суду Чернігівської області не надав.

За даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в порядку, передбаченому ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заява про визнання кредиторських вимог до боржника - ОСОБА_1 в сумі 22 556,99 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до Господарського суду Чернігівської області подана не була.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін останніми до Господарського суду Чернігівської області подані не були.

Витребувані докази Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» до Господарського суду Чернігівської області надані не були.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046-1049, 1054 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи 12.06.2025 відповідач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» з проханням надати йому на підставі договору (Кредитний договір) кредит у розмірі 13 514,00 грн.

12.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений Договір про споживчий кредит № 187570 (індивідуальна частина) (надалі - Договір), за умовами якого Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.2.2.1 Договору (кредит), а Позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 13 514,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10 000,36 грн на № рахунку/карти Позичальника № НОМЕР_6 , у національній валюті (рахунок Позичальника); у розмірі 3 513,64 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5. індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п.2.6. цієї індивідуальної частина та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 3 513,64 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 98 днів з 12.06.2025 (дата надання кредиту) по 18.09.2025.

Строк, на який надається кредит, встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 11 962,63 грн.

Денна процентна ставка складає 11 962,63 грн / 13 514,00 грн / 98 днів * 100% = 0,9033%/день.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 31 300,48% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 25 476,63 грн.

Договір про споживчий кредит, який складається з публічної та індивідуальної частини, а також графіку (ів) платежів набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі Сторонами індивідуальної частини і діє до повного виконання Позичальником зобов`язань по ньому. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не раніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.2.6. Договору.

Кредитодавець може, на підставі звернення Позичальника, продовжити строк цього Договору на тих самих умовах. Договір вважається продовженим в разі підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди.

Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця.

Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Факт виконання Кредитодавцем умов Договору щодо надання відповідачу 10 000,36 грн кредиту підтверджується довідкою від 16.01.2026 № 206/16-01 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» про успішність операцій, згідно договору № 1412/22-1 від 14.12.2022, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», у т.ч. щодо видачі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на карту № НОМЕР_7 000,36 грн кредиту згідно з Кредитним договором № 187570 від 12.06.2025.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було вказано вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» належним чином виконало свої зобов`язання шляхом перерахування відповідачеві грошових коштів.

В свою чергу відповідач зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними та комісії за управління та обслуговування кредиту не виконав у зв`язку з чим станом на 20.02.2026 має заборгованість за Договором в загальній сумі 22 556,99 грн, у т.ч. 13 514,00 грн - заборгованість за кредитом, 8 441,99 грн - заборгованість за процентами, 601,00 грн - заборгованість по комісії за управління та обслуговування кредиту (виписка з особового рахунку за Договором про споживчий кредит № 187570 від 12.06.2025 ОСОБА_1 за період 05.11.2025-20.02.2026).

За правилами ст. 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними згідно з Договором; доказів повного або часткового погашення заборгованості суду надано не було; як наслідок - суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13 514,00 грн заборгованості за кредитом та 8 441,99 грн заборгованості по процентам є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 601,00 грн заборгованості по комісії за управління та обслуговування кредиту задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Як свідчить зміст Договору про споживчий кредит № 187570 (індивідуальна частина) від 12.06.2025 у ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Ураховуючи, що у позовній заяві не зазначено і до позову не додано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із Позичальником при укладенні Договору про споживчий кредит № 187570 (індивідуальна частина) від 12.06.2025, то положення п.2.7. Договору щодо обов`язку Позичальника сплачувати у т.ч. комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

За правилами ст.509, 510, 512-514, 517 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї письмових доказів 10.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) був укладений Договір факторингу № 10102025, за умовами якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100,00 грн, що сплачуються Клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору.

Фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо.

Фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується Фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-переді Реєстру прав вимог.

Фінансування складає 16% заборгованості по основному боргу (тілу кредиту) вказаного в Реєстрі прав вимог.

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку №3.

Цей Договір набуває чинності та всі права та обов`язки Сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками (за наявності її у Сторони).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору, та закінчується 31.03.2026, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Додатками до даного Договору є:

№1 - Форма Реєстру прав вимог,

№2 - Форма Акта повернення права вимоги,

№3 - Форма Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог.

Наведені Додатки складають невід`ємну частину Договору.

05.11.2025 Фактор та Клієнт склали та підписали Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог №3, згідно з яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр прав вимог від 05.11.2025, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору.

Кількість боржників: 1 030.

Загальна сума заборгованості: 19 521 147,08 грн.

Сума фінансування, що підлягає сплаті: 1 901 231,80 грн.

Даний Акт укладено в двох примірниках, по одному для кожної зі Сторін, що мають рівну юридичну силу.

З наявного в матеріалах справи складеного 05.11.2025 Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 Реєстр прав вимог №2 вбачається, що одним з Боржників є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір від 12.06.2025 №187570, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 13 514,00 грн, заборгованість по відсоткам - 8 441,99 грн, заборгованість по комісії - 601,00 грн, заборгованість по штрафам - 2 100,00 грн, загальна заборгованість - 24 656,99 грн, сума фінансування - 2 162,24 грн.

Сторони підтвердили, що при підписанні цього Реєстру прав вимог, документи, що підтверджують право вимоги, а саме Кредитні договори з додатками, передані Фактору в повному обсязі через хмарний ресурс для обміну даними із наданням доступу представнику Фактора.

Даний Реєстр прав вимоги набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, вказаної на його початку, та є невід`ємною частиною Договору.

Даний Реєстр прав вимоги складено українською мовою у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної Сторони.

На виконання умов Договору Фактор сплатив Клієнту грошові кошти в сумі 1 901 231,80 грн (платіжна інструкція в національній валюті від 11.11.2025 №688).

Наведене вище свідчить про належне виконання умов Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 його сторонами.

З огляду на вищенаведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 2 662,40 грн судового збору, а тому з урахуванням результату вирішення даного спору розмір судового збору, що покладається на відповідача, становить 2 591,46 грн.

Крім того, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» містить вказівку позивача на те, що «Витрати на професійну правничу складаються:

- вивчення матеріалів справи: 2 год.-1000,00 грн.;

- складання адвокатського запиту: 1 год.- 500,00 грн.;

- складання клопотання про витребування доказів:1 год.- 500,00 грн.

- складання позовної заяви: 2 год.- 5 000,00 грн.;

Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням Позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткової угоди до нього № 25771398108 від 21.01.2026 та Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 …»

Прохальна частина вказаної заяви по суті справи містить клопотання товариства «6. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: …, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. покласти на Відповідача.»

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів 20.01.2026 між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» (Адвокатське бюро, Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Клієнт) був укладений Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02, за умовами якого Клієнт доручив, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів усіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема за Кредитним договором №187570 від 12.06.2025, позичальник - ОСОБА_1 .

Метою представництва є захист прав та законних інтересів Клієнта, проведення необхідних процесуальних дій для досягнення найбільш сприятливого результату у справі на користь Клієнта.

Адвокатське бюро наділяється усіма правами, в т.ч. процесуальними, які надано законом позивачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стягувачу, відповідачу, боржнику; правом представляти права та інтереси Клієнта (бути представником Клієнта) в усіх судових установах України; правом на подання та підписання усіх документів, необхідних для виконання доручень Клієнта, в т.ч. й від імені Клієнта.

Отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.

При визначенні розміру гонорару враховується:

обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;

ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;

вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатським бюро інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;

необхідність виїзду у відрядження;

важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта;

особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення;

характер і тривалість професійних відносин Адвокатського бюро з Клієнтом;

професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвокатського бюро.

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток №1 до Договору).

Після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання Договору.

Договір укладений українською мовою у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін. Всі примірники мають однакову юридичну силу.

Правовідносини Сторін за Договором регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Сторонами був складений, підписаний та скріплений їх печатками Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 - Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026.

20.02.2026 сторонами був складений, підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 та зі змісту якого вбачається, що Виконавець виконав, а Клієнт отримав наступні послуги:

складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №187570 від 12.06.2025; кількість годин - 2; вартість послуг - 5 000,00 грн;

вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №187570 від 12.06.2025; кількість годин - 2; вартість послуг - 1 000,00 грн;

підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №187570 від 12.06.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 ; кількість годин - 1; вартість послуг - 500,00 грн;

підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №187570 від 12.06.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 ; кількість годин - 1; вартість послуг - 500,00 грн.

Послуги надано на загальну суму 7 000,00 грн.

Цим актом підтверджується, що послуги надано якісно, в повному обсязі та в установлені строки.

Відповідачем заперечення щодо визначеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» розміру відповідних витрат висловлені не були.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище свідчить про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у ч. 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідні висновки місцевого господарського суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики Європейського суду з прав людини з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» суд зазначив (п. 77), що згідно з практикою Європейського суду з прав людини скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто Європейський суд з прав людини підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому Європейський суд з прав людини у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Оцінивши заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих Адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, керуючись принципом розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про доцільність покладення на відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 стосовно того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Одночасно суд звертає увагу учасників справи, що згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Оскільки вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останнього і виконання їх не забезпечено заставою майна боржника, на такі вимоги поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).

У відповідності з ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Водночас, відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 123, 129, 165, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення 22 556 грн 99 коп. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333; код 43541163) 21 955 грн 99 коп. заборгованості та 2 591 грн 46 коп. судового збору.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано 01.10.2026.

Суддя А.С. Сидоренко