Ухвала суду № 140230329, 01.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року Справа № 926/2697/25

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гурина Миколи Олександровича розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця вх.№3604 від 08.09.2026 у справі

за позовом Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд.33, код ЄДРПОУ 00034074)

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )

3) товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ (58002, м.Чернівці, площа Соборна 9, код ЄДРПОУ 33707168)

4) приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Галини Петрівни (58008, м.Чернівці, вул. М. Заньковецької, 17/13)

про визнання недійсним договору та стягнення коштів сумі 200000,00 грн

Представники сторін:

від стягувача Єфіменко О. І., представник;

від боржника не з`явився;

від державного виконавця не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 05.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.11.2025 у справі № 926/2697/25 скасовано, позовні вимоги задоволено та:

- визнано недійсним договір від 03.04.2024 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ (ідентифікаційний код 36929633), згідно з п.1.1 якого продавець зобов`язується передати покупцю свою частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ, що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн, що складає 200000 часток, з розрахунку 1 частка становить 1 гривню, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 );

- стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь держави Україна частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ (ідентифікаційний код 36929633), що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн, що складає 200000 часток, з розрахунку 1 частка становить 1 гривню;

- стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь держави Україна грошові кошти у розмірі 200000,00 грн, отримані за результатом реалізації договору від 03.04.2024 щодо купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП КОМ (ідентифікаційний код 36929633);

- стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Служби безпеки України (ідентифікаційний код 00034074) 2422,40 грн судового збору;

- стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Служби безпеки України (ідентифікаційний код 00034074) 2422,40 грн судового збору.

На виконання вищевказаної постанови Господарським судом Чернівецької області видано накази від 10.06.2026 про примусове виконання рішення.

08.09.2026 через підсистему Електронний суд до Господарського суду Чернівецької області від ОСОБА_1 отримано скаргу на дії державного виконавця (вх.№3604).

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №926/2697/25 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна частку в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ ВІП КОМ (що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн).

01.09.2026 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткачем В.І. у межах виконавчого провадження №81837168 винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук транспортні засоби боржника: ВАЗ (д.н. НОМЕР_4 ), RENAULT (д.н. НОМЕР_5 ) та RENAULT (д.н. НОМЕР_6 ).

Скаржник вказує, що рішенням суду визначено об`єкт стягнення конкретно визначені майнові (корпоративні) права у статутному капіталі юридичної особи (ТОВ ВІП КОМ). Порядок звернення стягнення на корпоративні права чітко врегульований ст. 53 Закону України Про виконавче провадження та передбачає накладення арешту на частку в статутному капіталі та її подальшу передачу/перереєстрацію, а не вилучення чи реалізація рухомого майна (автомобілів).

З огляду на це скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця щодо оголошення в розшук майна (транспортних засобів) та скасувати Постанову про розшук майна боржника від 01.09.2026 у виконавчому провадженні №81837168.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2026 призначено розгляд скарги (вх.№3604 від 08.09.2026) на дії державного виконавця у судовому засіданні на 28.09.2026 та постановлено державному виконавцю надати у строк до 23.09.2026 письмові пояснення на скаргу з доказами в її обґрунтування.

28.09.2026 через підсистему Електронний суд до Господарського суду Чернівецької області від представника стягувача надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги (вх.№3833), у зв`язку із його зайнятістю іншому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.09.2026 відкладено розгляд скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця (вх.№3604 від 08.09.2026) у судовому засіданні на 01.10.2026.

На призначений день розгляду скарги боржник та державний виконавець у судове засідання не з`явились хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.

Представник стягувача заперечував проти задоволення скарги.

Розглянувши скаргу на дії державного виконавця вх.№3604 від 08.09.2026 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за його виконанням здійснює суд. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження має здійснюватися не довільно, а виключно у спосіб, у межах повноважень та в порядку, визначених виконавчим документом і Законом України Про виконавче провадження.

За статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права.

Визначальним для оцінки правомірності оскаржуваної постанови є зміст виконавчого документа. Наказ Господарського суду Чернівецької області у справі №926/2697/25 передбачає стягнення (вилучення) на користь держави Україна належної боржнику частки у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ ВІП КОМ, грошовий еквівалент якої визначено у сумі 200000,00 грн.

Отже, об`єкт, щодо якого має бути забезпечено виконання рішення, індивідуалізований самим судовим рішенням та виконавчим документом: ним є частка боржника у статутному капіталі товариства, а не грошові кошти у сумі 200000,00 грн та не будь-яке інше належне боржнику майно.

Зазначення у виконавчому документі грошового еквівалента частки саме по собі не змінює характеру присудженого та не перетворює обов`язок щодо вилучення (стягнення) корпоративної частки на грошове зобов`язання. Із наведеного випливає, що державний виконавець повинен організовувати примусове виконання насамперед стосовно визначеного судом об`єкта та не вправі фактично підміняти встановлений судовим рішенням спосіб виконання іншим способом без передбачених законом підстав.

Закон України Про виконавче провадження розмежовує загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника і спеціальний порядок звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю. Особливості звернення стягнення на таку частку врегульовані статтею 53-1 цього Закону.

Тому під час виконання рішення, безпосереднім предметом якого є частка у статутному капіталі товариства, виконавець має враховувати спеціальну правову природу такого об`єкта та процедуру, встановлену законом для корпоративних прав.

Суд враховує, що частина третя статті 36 Закону України Про виконавче провадження надає виконавцю повноваження винести постанову про розшук транспортного засобу боржника у разі необхідності такого розшуку. Водночас наявність у виконавця загального повноваження на розшук транспортного засобу не означає можливості його застосування безвідносно до змісту конкретного виконавчого документа.

Необхідність відповідного заходу повинна випливати з мети та способу виконання рішення, бути належно обґрунтованою і перебувати у правовому та фактичному зв`язку з вимогами, що підлягають примусовому виконанню.

У матеріалах, відображених в оскаржуваній постанові, відсутнє обґрунтування того, яким чином розшук трьох транспортних засобів ВАЗ (д.н. CE2218EC), RENAULT (д.н. CE7388EK) та RENAULT (д.н. CE6764EK) спрямований на виконання наказу про стягнення (вилучення) 50% частки у статутному капіталі ТОВ ВІП КОМ. Постанова не містить мотивів, які б свідчили, що виконання рішення щодо визначеної корпоративної частки є неможливим, що виникла передбачена законом необхідність звернення стягнення на інше майно боржника або що розшук транспортних засобів є необхідною передумовою для виконання саме цього судового рішення.

Сам факт належності боржнику іншого майна не є достатнім для висновку про правомірність застосування щодо такого майна будь-якого заходу примусового виконання.

Виконавець зобов`язаний співвідносити кожну виконавчу дію із резолютивною частиною рішення та виконавчого документа. Інакше примусове виконання виходило б за межі присудженого судом та створювало б для боржника додаткові обмеження, які не зумовлені необхідністю реалізації конкретного судового рішення.

Крім того, відповідно до засад виконавчого провадження заходи примусового виконання повинні бути співмірними вимогам за виконавчим документом. Вимога співмірності передбачає не лише співвідношення вартості майна з обсягом стягнення, а й наявність об`єктивної необхідності у застосуванні конкретного обмежувального заходу.

У цій справі грошова оцінка корпоративної частки у 200000,00 грн є характеристикою визначеного рішенням об`єкта, тоді як оскаржуваною постановою одночасно оголошено в розшук три транспортні засоби без наведення їх вартості, без пояснення необхідності розшуку кожного з них та без встановлення зв`язку такого заходу з виконанням рішення щодо корпоративної частки.

Оголошення транспортного засобу в розшук має самостійні правові наслідки, оскільки виявлений транспортний засіб може бути тимчасово затриманий та переданий на спеціальний майданчик чи стоянку. Тому застосування такого заходу не може мати формального або превентивного характеру; воно потребує конкретного правового та фактичного обґрунтування. За відсутності такого обґрунтування втручання у майнову сферу боржника не відповідає вимогам законності та співмірності.

Суд також виходить із того, що обов`язковість судового рішення однаковою мірою виключає як його невиконання, так і виконання у спосіб, що змінює зміст присудженого. Завдання державного виконавця полягає у забезпеченні фактичного виконання рішення в установлених ним та законом межах, а не у створенні додаткового майнового забезпечення поза предметом виконання, якщо необхідність такого забезпечення не випливає із закону та належно не мотивована.

За таких обставин суд доходить висновку, що при винесенні постанови від 01.09.2026 державним виконавцем не наведено достатніх правових і фактичних підстав для оголошення в розшук транспортних засобів боржника, не встановлено необхідного зв`язку між цим заходом та предметом виконання, а також не обґрунтовано його співмірність.

Тому оскаржувані дії не відповідають змісту виконавчого документа та вимогам Закону України Про виконавче провадження і порушують права боржника.

Відповідно, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, дії старшого державного виконавця щодо оголошення транспортних засобів у розшук - визнанню неправомірними, а постанова про розшук майна боржника від 01.09.2026 у виконавчому провадженні № 81837168 - скасуванню.

Керуючись статтями 234, 340, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Скаргу Яковлева Володимира Едуардовича на дії державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№3604 від 08.09.2026) задовольнити.

2. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткача Володимира Івановича щодо оголошення в розшук майна (транспортних засобів) Боржника у виконавчому провадженні № 81837168.

3. Скасувати Постанову старшого державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткача Володимира Івановича про розшук майна боржника від 01.09.2026 у виконавчому провадженні № 81837168.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 01.10.2026.

Суддя Микола ГУРИН

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.