Рішення № 140230142, 28.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2285/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків про стягнення 13 773 183,00 грн за участю представників:

позивача - Підгорний Б.Б.,

відповідача - Лелюк Б.В.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області 24.06.2026 з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за невиконання зобов`язань за договором № 7161 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2008 в сумі 14273183,00 грн, за період: січень 2025 березень 2026 на рахунок НОМЕР_1 , АТ "ПУМБ" (МФО 334851) КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут", код ЄДРПОУ 45929670. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 171278,20 грн згідно ст. 129 ГПК України, зобов`язавши сплатити їх на рахунок НОМЕР_2 у філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 20 липня 2026 року об 11:30.

15.07.2026 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №17238), в якому з позовом не згодний та не визнає його, вважає, що у Відповідача повністю відсутня вина за порушення умов Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем. А також вважає, що можливим та обґрунтованим є врахування наявності воєнного стану як форс-мажорної обставини, що має наслідком звільнення Відповідача від боргових зобов`язань за невиконання обов`язків по Договору і таке врахування може бути здійснено у загальному порядку, як це передбачено у листі Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 як на підставі даного листа (розміщений у загальному доступі), так і на підставі наданих доказів. Просить суд перевірити докази Позивача на підтвердження суми заборгованості Відповідача у розмірі вартості спожитої теплової енергії в гарячій воді по Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 7161 від 01.09.2008, що утворилась за період з січня 2025 року по березень 2026 року в сумі 14 273 183, 00 грн; врахувати, що Відповідач за січень 2026 року здійснив оплату отриманої теплової енергії в сумі 500 000, 00 грн.

20.07.2026 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх. №17611), в якій відхилив доводи викладені відповідачем у відзиві на позов та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні 20.07.2026 протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 17.08.2026 о 11:15.

17.08.2026 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. №20056), в яких зазначає, що в листі Позивача від 14.05.2026 р. № 12-26/9005 вказана заборгованість на суму 14 273 183,00 грн станом на 20.04.2026. Водночас, 11.05.2026 платіжною інструкцією № 2724 було проведено оплату на суму 500 000,00 грн. Тобто при поданні позовної заяви Позивачем оплата Відповідача на суму 500 000,00 грн не була врахована як оплата заборгованості. Отже, заборгованість АТ «Укренергомашини» за теплову енергію станом на 20.07.2026, з урахуванням оплати 500 000,00 грн, складає 13 773 183,00 грн.

Разом із вказаними запереченнями на відповідь на відзив відповідачем подано до суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 119 ГПК України, в якому наведено причини пропущення процесуального строку на подання заперечень та прохання поновити процесуальний строк.

17.08.2026 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив, поновлено такий строк, долучено заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи та відкладено підготовче засідання на 20.08.26 о 12:00.

19.08.2026 позивач надав до суду заяву (вх. № 20313), в якій просив закрити провадження по справі в частині стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 500 000,00 грн. Стягнути з Відповідача на користь Позивача: заборгованість за невиконання зобов`язань за договором № 7161 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2008 в сумі 13 773 183,00 грн., за період: січень 2025 березень 2026 на рахунок НОМЕР_1 , АТ "ПУМБ" (МФО 334851) КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут", код ЄДРПОУ 45929670. Покласти на Відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 165 278,20 грн. згідно ст. 129 ГПК України, зобов`язавши сплатити їх на рахунок НОМЕР_2 у філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119. Повернути Позивачу з держбюджету судовий збір в сумі 6 000,00 грн.

В призначеному підготовчому засіданні 20.08.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою постановлено заяву позивача (вх. № 20313 від 19.08.2026) задовольнити; закрити провадження у справі №922/2285/26 в сумі 500 000,00 грн; закрити підготовче провадження по справі № 922/2285/26 та призначити справу № 922/2285/26 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "31" серпня 2026 р. о 12:15; повернути Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору у розмірі 6000,00 грн., сплаченого згідно платіжної інструкції №10428 від 23.06.2026.

31.08.2026 протокольною ухвалою суду постановлено про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 28.09.2026 о 12:45.

В призначеному судовому засіданні 28.09.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволенні позовних вимог.

Після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення буде проголошено в цьому судовому засіданні. Після перерви суд проголосив скорочене судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.09.2008 між КП «Харківські теплові мережі» (далі Теплопостачальна організація, Позивач) та ВАТ «ТУРБОАТОМ» (далі АТ «Укренергомашини», Споживач, Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 7161 (далі Договір).

Відповідно до п. 1. Договору, Позивач бере на себе зобов`язання постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199 (додаток № 4 до Договору), а Відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3. Договору).

Пунктом 6.4. Договору сторони погодили, що Відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує Позивачу вартість зазначеної в Додатку 1 до Договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію Відповідач здійснює:

- до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;

- до 18-го числа місяця, наступного за рахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Відповідно до п. 6.10 Договору, Відповідач з 12 по 15 число місяця, наступного за рахунковим, самостійно отримує від Позивача наступні документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру,

- акт виконаних робіт,

- акт звіряння розрахунків.

Згідно п. 10.1., п. 10.4. Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2008. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення за вищевказаною адресою підтверджуються актами про підключення опалення на початку опалювальних сезонів 2024-2025, 2025-2026 та відключення опалення наприкінці зазначених опалювальних сезонів, а саме: акт № 171/2581 від 04.12.2024, акт № 171/3727 від 15.04.2025, акт № 171/4944 від 03.12.2025, акт № 171/4960 від 09.03.2026, акт № 172/1840 від 12.12.2024, акт № 172/3882 від 06.03.2025, акт № 172/5690 від 02.12.2025, акт № 172/5716 від 04.03.2026.

Також, факт споживання теплової енергії підтверджується частковою оплатою заборгованості Відповідачем.

Об`єкти теплопостачання за вказаною адресою обладнані приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої Відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався згідно показань приладу обліку.

Позивач зазначає, що Відповідачу направлялися рахунки-фактури, які в повному обсязі сплачені не були.

Позивач стверджує, що по особовому рахунку Відповідача (17200-9579), з урахуванням зменшення позовних вимог, обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 13 773 183,00 грн, яка утворилася за період: січень 2025 року березень 2026 року.

Обставини щодо стягнення вказаної суми боргу у примусовому порядку стали підставою для звернення Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно з ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до визначень термінів, які містяться в ст.1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство Харківські теплові мережі на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №7161 від 01.09.2008 здійснює постачання теплової енергії до приміщень Акціонерного Товариства «Українські Енергетичні Машини», які зазначені в Додатку № 4 до Договору, а саме: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199.

Сторонами не подано жодних заяв про припинення договору, у зв`язку з чим він є чинним та сторони мають взаємні зобов`язання.

За змістом ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №7161 від 01.09.2008 по особовому рахунку Відповідача (17200-9579), з урахуванням зменшення позовних вимог, обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 13 773 183,00 грн, яка утворилася за період: січень 2025 року березень 2026 року.

Факт споживання відповідачем теплової енергії, підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії. Доказів відсутності опалення або відключення від опалення споживача у спірний період матеріали справи не містять.

Крім того, Відповідачем зазначено у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, що станом на 01.07.2025 за даними бухгалтерського обліку обліковується кредиторська заборгованість в сумі 13 773 183,00 грн.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Як свідчать матеріали справи, Листом №46/09 від 20.04.2026 відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію та акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії, також було направлено досудове повідомлення № 94-94/192 від 20.04.2026, що підтверджується наданою копіями списку поштових відправлень та фіскального чеку.

Однак, такі рахунки-фактури в повному обсязі сплачені не були.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати спожитої у спірний період теплової енергії в повному обсязі.

З огляду на зазначене, факт наявності заборгованості у розмірі 13 773 183,00 грн за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №7161 від 01.09.2008 за період: січень 2025 року березень 2026 року підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.

Щодо посилань Відповідача на форс мажорні обставини, суд зазначає.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Отже, форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Суд звертає увагу і на встановлену законодавством форму підтвердження форс-мажорних обставин з боку третіх осіб, якими в Україні виступають Торгово-промислова палата та її регіональні представництва. Ці органи в межах своєї компетенції видають сертифікати про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Але лише у разі існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов`язання.

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (Постанови Верховного Суду від 21.09.2022 року у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (Постанова ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22).

Враховуючи викладене, дана обставина не може слугувати підставою для невиконання грошових зобов`язань за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №7161 від 01.09.2008.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та чинного законодавства, фактичне підтвердження відповідачем суми боргу, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з вартості спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №7161 від 01.09.2008 за період: січень 2025 року березень 2026 року у розмірі 13 773 183,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наведені у позові обставини та не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає повному задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129, судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 165 278,20 грн покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 13, 73-74, 76-80, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (адреса: 61037, Харківська обл., місто Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 199; код ЄДРПОУ 05762269) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МЕФОДІЇВСЬКА, будинок 11; код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за невиконання зобов`язань за договором № 7161 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2008 в сумі 13 773 183,00 грн за період: січень 2025 року березень 2026 року, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 165 278,20 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МЕФОДІЇВСЬКА, будинок 11; код ЄДРПОУ 31557119).

ВІДПОВІДАЧ: Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (адреса: 61037, Харківська обл., місто Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 199; код ЄДРПОУ 05762269).

Повне рішення складено "01" жовтня 2026 р.

СуддяА.М. Буракова