Ухвала суду № 140229806, 01.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.10.2026 Справа№914/2941/26

За заявою:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львівпро:забезпечення позовуу справі:№914/2941/26За позовом:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», м. Львівпро:стягнення попередньої оплати та 3% річних Суддя Крупник Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (надалі Позивач, ЛМКП «Львівтеплоенерго») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (надалі Відповідач) про стягнення попередньої оплати та 3% річних.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору від 12.09.2024 на виконання робіт за об`єктом: «Реконструкція об`єкта ЛМКП «Львівтеплоенерго» з розміщенням та підключенням 4-х когенераційних газопоршневих установок загальною потужністю до 20 МВт у м. Львів, вул. Пластова, 125» в частині використання попередньої оплати у розмірі 8`000`000,00 грн., яка була сплачена за рахунок коштів бюджету розвитку Львівської міської територіальної громади, протягом 320 календарних днів (до 10.08.2026) на придбання і постачання матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання, необхідних для виконання погоджених робіт.

Позивач стверджує, що відповідач не використав отриману передоплату за призначенням. На це вказують отримані від нього листи, до яких додано лише договори, рахунки на оплату та платіжні документи, але не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зважаючи на це, позивач просить суд стягнути із відповідача 8`011`178,10 грн., з яких 8`000`000,00 грн. попередня оплата, 11`178,10 грн. 3% річних.

Ухвалою від 28.09.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 02.11.2026, залучив Львівську міську раду та Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради до участі у справі у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Крім цього, ухвалою від 18.09.2026 суд частково задовольнив заяву ЛМКП «Львівтеплоенерго» про забезпечення позову, вжив заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Кавер Енерджі Плюс», які знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансових установах, на небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби України, в межах ціни позову 8`011`178,10 грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/2941/26.

Позивач повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх. №6456/26 від 29.09.2026), у якій просить суд:

- накласти арешт, у межах суми заявлених позовних вимог 8`011`178,10 грн., на транспортні засоби та самохідну техніку що належить ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» (код ЄДРПОУ 41221900), а саме: (1) автомобіль TOYOTA HILUX, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; (2) автомобіль FORD TRANSIT, 2023р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; (3) автомобіль FORD TRANSIT, 2024р.в., д. н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ; (4) автомобіль RENAULT MASTER, 2024 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 , VIN- НОМЕР_8 ; (5) автомобіль RENAULT TRAFIC, 2020р.в., д.н.з. НОМЕР_9 , VIN- НОМЕР_10 ; (6) автомобіль RENAULT MEGANE,2020р.в. д.н.з НОМЕР_11 , VIN- НОМЕР_12 ; (7) автомобіль PEUGEOT BOXER, 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_13 , VIN НОМЕР_14 ; (8) Екскаватор-навантажувач, марка-JCB 4CX, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_15 , заводський номер НОМЕР_16 , номер двигуна НОМЕР_17 ; (9) Трактор колісний лісовий, марка - BRIMONT TL80P, 1986 р.в., д.н.з. НОМЕР_18 , заводський номер НОМЕР_19 , номер двигуна НОМЕР_20 ; (10) навантажувач телескопічний, марка BOBCAT TS35120SL, 2005р.в., д.н.з. НОМЕР_21 , заводський номер НОМЕР_22 , номер двигуна НОМЕР_23 ; (11) причіп вагон, 2017р.в., д.н.з. НОМЕР_24 , заводський номер НОМЕР_25 ;

- заборонити ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, інше обтяження, перереєстрацію, зняття з обліку або інше розпорядження вказаними вище транспортними засобами та самохідною технікою;

- заборонити територіальним органам Головного сервісного центру МВС України, територіальним органам Держпродспоживслужби здійснювати реєстраційні дії щодо відповідних транспортних засобів.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що після подання позову виникли нові обставини, які підтверджують існування ризику ускладнення виконання майбутнього судового рішення. Зокрема, (1) за період з 08.09.2026 по 12.09.2026 відповідач відчужив дев`ять з шістнадцяти належних йому транспортних засобів; (2) 10.09.2026 було відкрито провадження у господарській справі №914/1877/26 щодо стягнення із відповідача 2`354`549,12 грн. за договорами поставки; (3) 21.09.2026 було відкрито провадження у адміністративній справі №380/19341/26 про стягнення із відповідача 900`777,06 грн. штрафних санкцій і пені; (4) в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.2026 у справі №759/23837/26 зазначено, що за результатами аналітичного дослідження відповідач за період з 01.01.2022 по 26.05.2026 ймовірно здійснював операції без фактичного постачання товарів, робіт або послуг на загальну суму 125`128`042,20 грн., а директору ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» повідомлено про підозру за частиною 3 статті 209 КК України.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, надавши оцінку доводам позивача, суд зазначає таке.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У поданій заяві позивач просить додатково до уже вжитих заходів забезпечення позову у вигляді арешту на грошові кошти відповідача застосувати заходи забезпечення у вигляді накладення арешту на конкретні транспортні засоби, заборони відповідачу вчиняти дії щодо таких транспортних засобів, а також заборони територіальним органам Головного сервісного центру МВС України, територіальним органам Держпродспоживслужби здійснювати реєстраційні дії щодо відповідних транспортних засобів.

Надаючи оцінку можливості застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що умовою застосування заходів забезпечення, у випадку заявлення позовних вимог майнового характеру, рішення суду за котрими потребуватиме вчинення дій примусового характеру, є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 суд касаційної інстанції виснував, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги про стягнення із відповідача попередньої оплати та 3% річних, суд за наявності обставин того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, може забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно відповідача. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проаналізувавши доводи позивача, а також докази, подані на їх підтвердження, суд зазначає, що для забезпечення виконання рішення про стягнення заявлених до стягнення грошових коштів у справі №914/2941/26 (у разі прийняття такого за результатами вирішення спору) суд уже частково задовольняв заяву позивача про забезпечення позову та наклав арешт на грошові кошти ТОВ «Кавер Енерджі Плюс», які знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансових установах, на небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби України, в межах ціни позову 8`011`178,10 грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Накладаючи арешт на грошові кошти відповідача згідно із ухвалою від 18.09.2026, суд врахував (1) наявність у відповідача статусу боржника за ухвалою суду від 11.02.2026 у справі №914/4128/25, якою затверджено мирову угоду та встановлено наявність у ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» обов`язку оплатити значну суму грошових коштів 921`032, 57 грн.; (2) стягнення із ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» за рішенням суду від 02.09.2026 у справі №914/1185/26 значної суми грошових коштів 785`372,05 грн.; (3) беззаперечну можливість відповідача розпорядитися належними йому грошовими коштами у будь-який час.

При цьому суд відмовив у задоволенні заяви позивача в частині вимоги про накладення арешту на усе майно відповідача. Мотивація судового рішення полягала у тому, що чинне законодавство не передбачає механізму виконання ухвали про забезпечення позову про накладення арешту на усе майно боржника із врахуванням розміру грошового виразу майнових вимог позивача. У таких випадках Закон України «Про виконавче провадження» не встановлює обов`язку державного/приватного виконавця проводити оцінку належного боржнику майна для накладення арешту лише на ту частину майна, вартість якого покриватиме розмір вимог позивача. З огляду на це, суд дійшов висновку, що задоволення заяви про забезпечення позову у відповідній частині та подальше її пред`явлення до виконання матиме наслідком накладення арешту на усе без винятку майно відповідача, загальна вартість якого може перевищувати розмір заявлених у цій справі позовних вимог.

Не зважаючи на те, що суд уже забезпечив позов у справі №914/2941/26, встановивши існування обставин того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити й унеможливити виконання рішення суду про стягнення грошових коштів (у разі прийняття такого судом), позивач навів суду нові обставини, які вказують на необхідність вжиття додаткових заходів забезпечення.

Після відкриття провадження у справі, представник позивача звертався до:

1) Регіонального сервісного центру МВС України у Львівській області із адвокатським запитом №02-23/03-26 від 23.09.2026 з метою отримання інформації щодо належних відповідачу транспортних засобів та тих, які були відчужені ним або перереєстровані з 01.08.2026;

2) Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області із адвокатським запитом №01-23/09-26 від 23.09.2026 з метою отримання інформації щодо тракторів і причепів, які зареєстровані за відповідачем і тих, які були відчужені ним або перереєстровані з 21.08.2026;

3) Регіонального сервісного центру МВС України у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях із адвокатським запитом від 28.09.2026 з метою отримання інформації про транспортні засоби відповідача.

У матеріалах справи наявні відповіді на вказані адвокатські запити, якими підтверджується факт активного вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належних йому транспортних засобів. Відповідно до додатків до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 24.09.2026 відповідач у період з 08.09.2026 по 12.09.2026 перереєстрував 9 (дев`ять) автомобілів на ТОВ «НТД-Україна». При цьому згідно із листами від 24.09.2026 та від 28.09.2026 у його власності залишається ще 7 автомобілів, а саме: (1) автомобіль TOYOTA HILUX, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; (2) автомобіль FORD TRANSIT, 2023 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; (3) автомобіль FORD TRANSIT, 2024 р.в., д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ; (4) автомобіль RENAULT MASTER, 2024 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_26 ; (5) автомобіль RENAULT TRAFIC, 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_9 , VIN НОМЕР_10 ; (6) автомобіль RENAULT MEGANE, 2020 р.в. д.н.з НОМЕР_11 , VIN НОМЕР_12 ; (7) автомобіль PEUGEOT BOXER, 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_13 , VIN НОМЕР_14 .

Відповідач також є власником (1) Екскаватора-навантажувача, марки JCB 4CX, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_15 , заводський номер НОМЕР_16 , номер двигуна НОМЕР_27 / НОМЕР_28 ; (2) Трактора колісного лісового, марки BRIMONT TL80P, 1986 р.в., д.н.з. НОМЕР_18 , заводський номер НОМЕР_19 , номер двигуна НОМЕР_20 ; (3) навантажувача телескопічного, марки BOBCAT TS35120SL, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_21 , заводський номер НОМЕР_22 , номер двигуна НОМЕР_23 ; (4) причепа вагону, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_24 , заводський номер НОМЕР_25 , що підтверджується листом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 24.09.2026.

Суд акцентує на тому, що вчинення відповідачем дій щодо відчуження належного йому рухомого майна призводить до зменшення його майнових активів, що негативно позначається на спроможності виконати рішення у цій справі про стягнення 8`011`178,10 грн. (у разі прийняття такого судом), а темпоральні межі вчинення таких дій (які розпочалися одразу після надіслання позивачем вимоги про повернення авансу в кінці серпня 2026 року) переконливо вказують на те, що відповідні кроки з боку відповідача не є випадковими, а носять усвідомлений, цілеспрямований та недобросовісний характер.

Суд також враховує обставини того, що ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» є відповідачем у справі №914/1877/26 про стягнення 2`354`549,12 грн. заборгованості за договорами поставки (підготовче провадження у справі закрите 10.09.2026), а також у справі №380/19341/26 про стягнення 900`777,06 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (провадження у справі відкрите 21.09.2026). У разі задоволення позовних вимог у цих справах загальне фінансове навантаження на відповідача збільшиться з 1`706`404,62 грн., які збули враховані судом при первинному забезпеченні, до 4`961`730,80 грн. (1`706`404,62 + 3`255`326,18).

Таким чином, невжиття пропонованих позивачем додаткових заходів забезпечення позову створює ризик того, що раніше застосований судом захід забезпечення у вигляді накладення арешту на грошові кошти, буде недостатнім для того, щоб забезпечити реальне виконання рішення про задоволення позову (у разі прийняття такого судом).

Відтак, наявні підстави для вжиття додаткових заходів забезпечення позову у вигляді арешту на визначене рухоме майно відповідача, заборони йому вчиняти дії щодо розпорядження таким майном, а також заборони територіальним органам Головного сервісного центру МВС України, територіальним органам Держпродспоживслужби здійснювати реєстраційні дії щодо відповідних транспортних засобів.

Арешт майна, який накладається для забезпечення позову про стягнення грошових коштів у справі №914/2941/26, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача. Між сторонами виник спір, який має майнових характер, а без вказаного забезпечення позову може утруднитись виконання майбутнього рішення суду.

Такі висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.01.2025 у справі №752/5046/22, де касаційний суд погодився з судом апеляційної інстанції щодо можливості накладення арешту на автомобіль у межах майнового спору про стягнення заборгованості.

Слід також зазначити, що можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та він отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, відповідач матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у неї грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на її майно.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

При накладенні арешту на рухоме майно відповідача суд враховує, що раніше накладений арешт на грошові кошти обмежений заявленою до стягнення сумою у розмірі 8`011`178,10 грн.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 викладено правовий висновок, згідно із яким накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення грошових коштів доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Верховний Суд виснував, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, однак, не врахувавши вимог щодо співмірності таких заходів (або неналежно конкретизувавши вжиті заходи забезпечення позову), дійшов помилкового висновку про накладення арешту і на грошові кошти в межах загальної ціни позову, і на майно відповідача у такому ж обсязі, фактично арештував грошові кошти і майно на загальну суму, що удвічі перевищує ціну позову.

При цьому об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду у постанові від 05.08.2022 у справі №905/447/22 щодо можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача щодо кожного виду майна в межах повної суми позову.

Таким чином, суд зазначає, що арешт на рухоме майно відповідача накладається у межах різниці між сумами заявлених до стягнення грошових коштів та арештованими грошовими коштами, які знаходяться на рахунках відповідача.

Керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі №914/2941/26 шляхом накладення арешту на рухоме майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, буд. 14А/1; код ЄДРПОУ 41221900), у межах різниці між сумами заявлених до стягнення грошових коштів (8`011`178,10 грн.) та грошовими коштами, які знаходяться на рахунках відповідача та були (будуть) арештовані згідно із ухвалою суду від 18.09.2026 у справі №914/2941/26, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/2941/26, а саме на:

- автомобіль TOYOTA HILUX, 2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ;

- автомобіль FORD TRANSIT, 2023 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ;

- автомобіль FORD TRANSIT, 2024 р.в., д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ;

- автомобіль RENAULT MASTER, 2024 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_26 ;

- автомобіль RENAULT TRAFIC, 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_9 , VIN НОМЕР_10 ;

- автомобіль RENAULT MEGANE, 2020 р.в. д.н.з НОМЕР_11 , VIN НОМЕР_12 ;

- автомобіль PEUGEOT BOXER, 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_13 , VIN НОМЕР_14 ;

- екскаватор-навантажувач, марки JCB 4CX, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_15 , заводський номер НОМЕР_16 , номер двигуна НОМЕР_17 ;

- трактор колісний лісовий, марки BRIMONT TL80P, 1986 р.в., д.н.з. НОМЕР_18 , заводський номер НОМЕР_19 , номер двигуна НОМЕР_20 ;

- навантажувач телескопічний, марки BOBCAT TS35120SL, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_21 , заводський номер НОМЕР_22 , номер двигуна НОМЕР_23 ;

- причеп вагону, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_24 , заводський номер НОМЕР_25 .

3. Вжити заходи забезпечення позову у справі №914/2941/26 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, буд. 14А/1; код ЄДРПОУ 41221900) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, інше обтяження, перереєстрацію, зняття з обліку або інше розпорядження транспортними засобами та самохідною технікою, які вказані у пункті 2 резолютивної частини цієї ухвали;

4. Вжити заходи забезпечення позову у справі №914/2941/26 шляхом заборони територіальним органам Головного сервісного центру МВС України, територіальним органам Держпродспоживслужби здійснювати реєстраційні дії щодо транспортних засобів, які вказані у пункті 2 резолютивної частини цієї ухвали.

5. Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років, починаючи з 02.10.2026.

6. Сторонами у виконавчому провадженні за даною ухвалою є:

Стягувач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1; код ЄДРПОУ 05506460);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, буд. 14А/1; код ЄДРПОУ 41221900).

7. Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.