Рішення № 140229782, 22.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Справа № 914/1343/26

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача Великомостівської міської ради Львівської області, місто Великі мости Львівської області,

до відповідача Державного спеціалізованого підприємства Ліси України, в особі філії Львівське лісове господарство ДП Ліси України, місто Винники Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Львівській області, місто Львів

про стягнення 484 776,62 грн.

За участі представників сторін:

від прокуратури: Рогожнікова Наталія Борисівна представник прокуратури;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Буря Василь Васильович - адвокат (ордер на надання правової допомоги, серія АО №1214909 від 21.01.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1280 від 28.11.2017, присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку);

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов заступника керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Великомостівської міської ради Львівської області до Державного спеціалізованого підприємства Ліси України, в особі філії Львівське лісове господарство ДП Ліси України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Львівській області про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 484 776,62 грн.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Прокурор в судове засідання 22.09.2026 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач явку представника в судове засідання 22.09.2026 для розгляду справи по суті не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№16862/26 від 15.06.2026).

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2026 для розгляду справи по суті у режимі відеоконференції з`явився, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволення позову.

Третя особа явку представника в судове засідання 22.09.2026 для розгляду справи по суті не забезпечила, подала клопотання про розгляд справи без участі її представника (вх.№16796/26 від 12.06.2026).

Явка учасників справи в судове засідання 22.09.2026 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату та час судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, клопотання позивача та третьої особи про розгляд справи за їх відсутності, дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті та ухвалення рішення у справі.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання учасниками справи не заявлено.

У судовому засіданні 22.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правові позиції прокуратури та сторін.

Позиція прокурора.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що Шептицькою окружною прокуратурою Львівської області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12023141310000123 від 11.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України, за фактом незаконної порубки дерев у кварталах 41, 40, 47, 37, 39, 42, 31, 32, 34, 35, 36 на території Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України».

Відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.04.2023 у кварталах №31, 32, 34, 35, 36 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» виявлено незаконну рубку дерев загальною кубомасою 300 куб. м.

Протоколом додаткового огляду місця події від 12.08.2024 встановлено, що місцем події, незаконної рубки, є лісовий масив, що знаходиться у Любельському лісництві, Великомостівської ОТГ, Львівської області. Оглядом встановлено, що у кварталі №35 філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України», виявлено 74 пні дерев.

Згідно висновку експерта, розмір вказаної шкоди на земельній ділянці лісогосподарського призначення становить 484 776,62 грн.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 484 776,62 грн завданих навколишньому природньому середовищу збитків, внаслідок незаконної вирубки дерев.

Позиція позивача.

Великомостівська міська рада Львівської області в поданому клопотанні за вх.№18626/26 від 15.06.2026 зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив, виклав свою позицію у відзиві, в якому зазначив наступне.

Прокуратурою не надано будь яких доказів того, що постійним лісокористувачем не вживалися заходи організаційного характеру, спрямовані на захист лісу від незаконних рубок, зокрема не було визначено особу, відповідальну за охорону конкретної ділянки лісу, не забезпечувалися рейдові патрулювання на ввірених ділянках, не проводилися ревізії лісових обходів (майстерських дільниць), не забезпечувалася охорона лісу під час тимчасової відсутності відповідального працівника (відпустка, тимчасова непрацездатність). Прокурор також не зазначає будь-яку правову норму, яка б містила достатній перелік заходів для запобігання незаконним рубкам, за умови вжиття яких постійний лісокористувач вважався б таким, що забезпечив охорону лісу на ввірених ділянках.

Крім того, відповідач стверджує про помилковість висновку за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в частині визначеного розміру шкоди, завданої незаконною рубкою 74 (сімдесяти чотирьох) сухостійних дерев різних порід та діаметрів, у кварталі 35 виділи 1, 10, 12, 16, 23, 24 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України», оскільки у розрахунок індексації експертом взято показник індексу споживчих цін за період 2008-2023 рік, який склав 6,329007, хоча оскільки рубку було виявлено у другому кварталі 2023 року, то при проведенні розрахунку розміру шкоди повинен братися до уваги індекс споживчих цін за період 2008-2022 роки (6,021890), без урахування індексу за 2023 рік (1,051).

Відповідач звертає увагу суду, що виходячи з індексу споживчих цін за 2008-2022 роки, який застосований у розрахунку Державною екологічною інспекцією у Львівській області (6,021890), розмір шкоди заподіяної незаконною рубкою 74 сухостійних дерев різних порід та діаметрів, у кварталі 35 виділи 1, 10, 12, 16, 23, 24 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» складає 440 775,15 грн, а виходячи з індексу споживчих цін за 2008-2023 роки, який застосований у висновку за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи (6,329007), розмір шкоди заподіяної незаконною рубкою 74 сухостійних дерев різних порід та діаметрів, у кварталі 35 виділи 1, 10, 12, 16, 23, 24 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» складає 484 776,62 грн.

Також на думку відповідача, у спірних правовідносинах прокуратурою не доведено належними да допустимими доказами конкретну протиправну поведінку відповідача, а також те, що ця поведінка є причиною, а незаконна рубка 74 (сухостійних дерев різних порід та діаметрів, у кварталі 35 виділи 1, 10, 12, 16, 23, 24 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» - наслідком такої протиправної поведінки.

У зв`язку з вищенаведеним просить відмовити у задоволенні позову.

Позиція третьої особи.

Державна екологічна інспекція у Львівській області в поданому клопотанні за вх.№16796/26 від 12.06.2026 зазначила, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Обставини встановлені судом.

Шептицькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12023141310000123 від 11.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України, за фактом незаконної порубки дерев у кварталах 41, 40, 47, 37, 39, 42, 31, 32, 34, 35, 36 на території Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України».

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.04.2023 складеного провідним інженером охорони та захисту лісу філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» Грищук О.І. у кварталах № 31, 32, 34, 35, 36, Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» виявлено незаконну рубку дерев загальною кубомасою 300 куб. м. Внаслідок цього порушення заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 3 215 069, 43 грн.

19.04.2023 слідчим СВ ВП №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд місця події за участі спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області та представника філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» у лісовому масиві на території Шептицького району Львівської області. Під час огляду встановлена незаконна рубка дерев у кварталах 35, 31, 34, 32, 36, 41, 47, 40, 39, 37, 42 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України». Загальна кількість виявлених незаконно зрубаних дерев становить 329 одиниць.

12.08.2024 в ході досудового розслідування кримінального провадження №912023141310000123, слідчим СВ ВП №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області за участі спеціалістів державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області та представника філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» та за допомогою сертифікованого приладу обміру - рулетки, в лісовому масиві на території Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» проведено додатковий огляд місця події.

Протоколом додаткового огляду місця події від 12.08.2024 визначено, що місцем події, незаконної рубки, є лісовий масив, що знаходиться у Любельському лісництві Шептицький район, Великомостівської ОТГ, Львівської області. Оглядом встановлено, що у кварталі № 35 філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України», виявлено 74 пні дерев, а саме:

- у кварталі №35, виділ № 12 (8 пні породи сосна діаметром 42, 43, 38, 34, 52, 40, 40, 37 см, сухостійні; 7 пнів породи вільха діаметром 40, 40, 30, 33, 44, 24, 36 см, сухостійні, 2 пні пород дуб діаметром 34, 25 см, сухостійні);

- у кварталі №35, виділ № 16 (1 пень породи сосна діаметром 31 см, сухостійний);

- у кварталі №35, виділ № 10 (4 пні породи сосна діаметром 35, 34, 43, 30 см, сухостійні; 4 пні породи вільха діаметром 32, 32, 43, 18 см сухостійні);

- у кварталі №35, виділ №1(1 пень породи вільха діаметром 30 см, сухостійний);

- у кварталі №35, виділ № ЗО (6 пнів породи сосна діаметром 40, 40, 46, 35, 34, 30 см, сухостійні; 2 пні породи вільха діаметром 28, 40 см, сухостійні);

- у кварталі №35, виділ № 23 (14 пнів породи сосна діаметром 35, 30, 40, 40, 40, 40, 40, 36, 36, 36, 36, 38, 50, 45 см, сухостійні; 1 пень породи осика діаметром 20 см, сухостійні);

- у кварталі №35, виділ № 24 (23 пні породи сосна діаметром 38, 38, 38, 38, 52,

40, 40, 32, 32, 60, 48, 45, 64, 44, 44, 44, 28, 42, 34, 34, 35, 33, 37 см сухостійні; 1 пень породи дуб червоний діаметром 26 см, сухостійний).

З матеріалів справи вбачається, що ці дані щодо місця вчинення незаконної вирубки, виду дерев, розміру пнів відповідають і протоколам огляду місця події.

У вищевказаному кримінальному провадженні залучено Державну екологічну інспекцію у Львівській області для проведення нарахування шкоди.

15.08.2024 Державною екологічною інспекцією у Львівській області на адресу слідчого СВ ВП №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області скеровано лист №06-2800 щодо розрахунку розміру шкоди заподіяної лісу, внаслідок вчинення незаконної рубки 74 дерев порід сосна, вільха, дуб, дуб червоний в кварталі 35 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України», визначеної згідно додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Згідно розрахунку розміру шкоди заподіяної самовільною (незаконною) рубкою дерев порід сосна, вільха, дуб, дуб червоний в кварталі 35 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України», який розрахований згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розмір шкоди, завданої вищевказаною незаконною рубкою становить 440 775, 15 грн.

Крім того, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні 12023141310000123 від 11.04.2023, на підставі постанови слідчого, 30.10.2025 експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Артишко М.В. проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Експертним дослідженням, проведеним на підставі матеріалів кримінального провадження №12023141310000123 від 11.04.2023, встановлено недотримання вимог законодавства України про раціональне використання, охорону та відтворення лісових ресурсів при виявленій рубці лісу в кварталі №35 на території Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» (Шептицький район), а саме статті 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 19 Лісового кодексу України.

Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства становить 484 776, 62 грн.

Шептицька окружна прокуратура зверталася із запитом від 23.04.2026 за №14.58/03-22-2215ВИХ-26 до Великомостівської сільської ради Львівської області про виявлену незаконну рубку 74 дерев, що знаходиться в кварталі №35 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та про завдану шкоду в розмірі 484 776,62 грн. Прокурор просив надати інформацію про те, чи вживались Великомостівської сільської ради Львівської області заходи з стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.

Великомостівська сільська рада Львівської області надала відповідь від 24.04.2026 за №633/02-12 де зазначила про те, що з позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища на суму 484 776,62 грн, завданої незаконною рубкою дерев на території кварталу №35 на території Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» не зверталася.

Також Великомостівська сільська рада Львівської області просила вжити заходів представницького характеру, звернутись Шептицькій окружній прокуратурі з позовом в інтересах Великомостівської сільської ради Львівської області в суд про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» завданої шкоди у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

04.05.2026 на адресу Великомостівської сільської ради Львівської області, Шептицькою окружною прокуратурою у відповідності до вимог частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру скеровано повідомлення про прийняття рішення про представництво інтересів Великомостівської сільської ради Львівської області, та звернення до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» на користь Великомостівської сільської ради Львівської області, збитків, завданих незаконною порубкою лісу на суму 484 776,62 грн.

Наведене стало підставою для звернення керівника Шептицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великомостівської сільської ради Львівської області, з позовом до відповідача, як постійного лісокористувача, під охороною якого знаходиться земельна ділянка (де проведено незаконну порубку дерев) в силу положень пункту 1 частини 2 статті 19, пункту 5 статті 64, частин 1, 5 статті 86, пункту 5 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 143 408,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення статті 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону України Про прокуратуру, статей 5, 40, 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, статей 1, 7, 8, 17, 19, 63, 64, 68, 69, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України.

Висновки суду.

З приводу подання позову керівником Шептицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великомостівської сільської ради Львівської області, то він належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, дотримався порядку передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру і відповідач жодних заперечень з цього приводу не висловлював.

Крім того, позивач просив вжити заходів представницького характеру та звернутись Шептицькій окружній прокуратурі з позовом в інтересах Великомостівської сільської рада Львівської області до суду про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» завданої шкоди у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Відкриваючи провадження у цій справі, суд встановив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

На думку суду прокурором дотримано встановлену частиною 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру процедуру, що в силу положень статей 44, 53 Господарського процесуального кодексу України наділяє прокурора процесуальною дієздатністю.

Щодо суті спору.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища природні ресурси є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (стаття 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування одним із повноважень виконавчого органу сільської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (стаття 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно статей 1, 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, є збереження природних ресурсів, в тому числі лісів.

Статтею 15 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).

Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Рішенням Львівської обласної ради № 1090 від 29.09.2020, Державному підприємству «Жовківське лісове господарство» надано в користування мисливські угіддя у Львівській області терміном на 15 років.

Додатком 1 до вищевказаного рішення встановлено, що загальна площа наданих угідь становить 13248,9 га.

Судом встановлено, що місцем події незаконної рубки, є лісовий масив, що знаходиться у Любельському лісництві, Шептицького району, Львівської області.

Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань у складі Державного підприємства «Ліси України» діє філія «Львівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ідентифікаційний код ВП: 45111920, місцезнаходження: Україна, 79495, Львівська область, Львівський район, місто Винники, вулиця Яворницького, 34.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022 № 1003, утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (ідентифікаційний код 44768034) (далі ДП «Ліси України») та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань у складі ДП «Ліси України» діє Філія «Львівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ідентифікаційний код ВП: 45111920, місцезнаходження: Україна, 79495, Львівська область, Львівський район, місто Винники, вул. Яворницького, 34.

Відповідно до пункту 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 №561 «Про припинення Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення Державне підприємство «Жовківське лісове господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного підприємства «Львівське лісове господарство».

Згідно з пунктом 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №967 «Про припинення Державного підприємства «Львівське лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення Державне підприємство «Львівське лісове господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).

На базі Державного підприємства «Львівське лісове господарство» створено філію «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України».

Пунктом 8 вищезазначеного наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 року №967 визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Львівське лісове господарство».

Відповідно до Положення про філію «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України», затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» №2149 від 26.12.2023, філія володіє та користується майном, земельними ділянками, мисливськими угіддями, яким наділило її підприємство для досягнення мети діяльності філії, згідно з законодавством, статутом підприємства та цим положенням. Філія не є власником майна. Майно, яким наділена філія, належить підприємству на праві власності або закріплене за підприємством на праві господарського відання.

Відповідно до пункту 10.5.6. Положення про філію «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України», зазначено, що їй надано право виступати відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом відповідачу.

Згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

19.04.2023 слідчим СВ ВП №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд місця події за участі спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області та представника філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» в лісовому масиві на території Червоноградського району (на даний час Шептицького району) Львівської області. В ході огляду встановлена незаконна рубка дерев у кварталах 35, 31, 34, 32, 36, 41, 47, 40, 39, 37, 42 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України». Загальна кількість виявлених незаконно зрубаних дерев становить 329 одиниць.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлена розбіжність у одному з кварталів Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України», де виявлена незаконна порубка дерев.

12.08.2024 в ході досудового розслідування кримінального провадження №912023141310000123, слідчим СВ ВП №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області за участі спеціалістів державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області та представника філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» та за допомогою сертифікованого приладу обміру - рулетки, в лісовому масиві на території Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» проведено додатковий огляд місця події.

Згідно протоколу додаткового огляду місця події від 12.08.2024 вбачається, що місцем події, незаконної рубки, є лісовий масив, що знаходиться у Любельському лісництві Шептицького району, Великомостівської ОТГ, Львівської області.

Оглядом встановлено, що у кварталі № 35 філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України», виявлено 74 пні дерев, а саме:

- у кварталі № 35, виділ № 12 (8 пні породи сосна діаметром 42, 43, 38, 34, 52, 40, 40, 37 см, сухостійні; 7 пнів породи вільха діаметром 40, 40, 30, 33, 44, 24, 36 см, сухостійні, 2 пні пород дуб діаметром 34, 25 см, сухостійні);

- у кварталі № 35, виділ № 16 (1 пень породи сосна діаметром 31 см, сухостійний);

- у кварталі № 35, виділ № 10 (4 пні породи сосна діаметром 35, 34, 43, 30 см, сухостійні; 4 пні породи вільха діаметром 32, 32, 43, 18 см сухостійні);

- у кварталі № 35, виділ №1(1 пень породи вільха діаметром 30 см, сухостійний);

- у кварталі № 35, виділ № 30 (6 пнів породи сосна діаметром 40, 40, 46, 35, 34, 30 см, сухостійні; 2 пні породи вільха діаметром 28, 40 см, сухостійні);

- у кварталі № 35, виділ № 23 (14 пнів породи сосна діаметром 35, 30, 40, 40, 40, 40, 40, 36, 36, 36, 36, 38, 50, 45 см, сухостійні; 1 пень породи осика діаметром 20 см,сухостійні);

- у кварталі № 35, виділ № 24 (23 пні породи сосна діаметром 38, 38, 38, 38, 52, 40, 40, 32, 32, 60, 48, 45, 64, 44, 44, 44, 28, 42, 34, 34, 35, 33, 37 см сухостійні; 1 пень породи дуб червоний діаметром 26 см, сухостійний).

У постанові від 24.01.2024 у справі № 907/449/22 Верховний Суд, вказуючи на відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, зазначив таке: « … встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України, тому відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу як обов`язкової умови для настання відповідальності. Однак, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного перегляду справи, для обчислення розміру шкоди було взято за основу відомості незаконно зрубаних дерев складені інспектором, в яких зазначені, порода дерева та діаметри пнів, проте, у вказаних відомостях відсутня інформація про ознаку зрубаних дерев та дані про вимірювальний пристрій яким проводились заміри. Відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності».

Беручи до уваги вказану позицію Верховного Суду, суд оцінює протокол огляду як належний, допустимий та достовірний доказ, що підтверджує точну кількість незаконно зрубаних пнів, їх ознаку та діаметр. У протоколі огляду зафіксовано породу та діаметр зрізу кожного виявленого пня, їх ознаку, вказівку на місцерозташування тощо, дані про застосовані технічні засоби (цифровий фотоапарат марки Nikon «W-300 «Coolpix»).

Отже, на підставі наявних у справі доказів, суд встановив, що відповідач не виконав покладених на нього законодавством обов`язків, адже не забезпечив охорону лісу від незаконної рубки дерев. Тому наявний такий елемент складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка (бездіяльність) відповідача.

Розрахунок шкоди був проведений Державною екологічною інспекцією у Львівській області, відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев, становить 440 775,15 грн.

З метою необхідності визначити розмір майнової шкоди ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, на підставі постанови слідчого, 30.10.2025 експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Артишко М.В. проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Судова інженерно-екологічна експертиза проведена судовим експертом Артишко М.В., яка на підставі статей 384, 385 Кримінального кодексу України попереджена про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експертом з наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження №12023141310000123 від 11.04.2023 експертним дослідженням встановлено недотримання вимог законодавства України про раціональне використання, охорону та відтворення лісових ресурсів при виявленій рубці лісу в кварталі №35 на території Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» (Шептицький район), а саме статті 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 19 Лісового кодексу України.

Відтак розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства становить 484 776,62 грн.

Отже, суд бере до уваги висновок експерта як належний, допустимий та достовірний доказ, що підтверджує розмір шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Приписами статті 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

За частинами 1 та 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Відповідно до статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Як вбачається з матеріалів справи, розслідуванням вищевказаного кримінального провадження особи, які вчинили незаконну порубку дерев не встановлені.

Разом з тим, статтями 19, 64, 86 Лісового кодексу України встановлено, що саме постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу. Забезпечення охорони і захисту лісів, серед інших, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Положеннями статті 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища (висновки Верховного Суду наведені у постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі № 924/883/21).

Водночас, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в цьому акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), суб`єкт господарювання позбавлений можливості спростувати цей факт.

Суд звертає увагу, що акт від 06.04.2023 підписаний провідним інженером охорони та захисту лісу філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» Грищуком О.І. за участю провідного інженера Олійника З.М.

19.04.2023 слідчим СВ ВП №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд місця події за участі спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області та представника філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» в лісовому масиві на території Червоноградського району (на даний час - Шептицького району) Львівської області. В ході огляду встановлена незаконна рубка дерев у кварталах 35, 31, 34, 32, 36, 41, 47, 40, 39, 37, 42 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України». Загальна кількість виявлених незаконно зрубаних дерев становить 329 одиниць.

Протоколом додаткового огляду місця події від 12.08.2024 визначено, що місцем події, незаконної рубки, є лісовий масив, що знаходиться у Любельському лісництві Шептицький район, Великомостівської ОТГ, Львівської області. Оглядом встановлено, що у кварталі № 35 філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України», виявлено 74 пні дерев.

Експертним дослідженням встановлено недотримання вимог законодавства України про раціональне використання, охорону та відтворення лісових ресурсів при виявленій рубці лісу в кварталі №35 на території Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» (Шептицький район), а саме статті 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 19 Лісового кодексу України.

Розмір шкоди, завданої вищевказаною незаконною рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства становить 484 776, 62 грн.

Відповідач як лісокористувач допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Слід відзначити також, що відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення екологічного законодавства, здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності, екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, як за порушення екологічно-правових зобов`язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено в статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Як зазначалося вище, згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами частини 2 статті 614, частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника. Тобто, відповідач, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини, довести, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог та правил щодо забезпечення режиму охорони, збереження та використання лісу, нездійснення належного контролю по охороні лісу, призвело до знищення частини лісу у вигляді 6 дерев дуб звичайний, що є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснив відповідні дії, оскільки визначальним є факт порушення відповідачем обов`язків по охороні лісу.

Відповідно до висновку експерта розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства становить 484 776,62 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами, дослідженими судом, позовних вимог про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» на користь Великомостівської міської ради Львівської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 484 776,62 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві суд зазначає наступне:

Розслідуванням кримінального провадження №12023141310000123 від 11.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України, особи, які вчинили незаконну порубку дерев не встановлені.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 19, пункту 5 статті 64,частин 1, 5 статті 86, пункту 5 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, Державне підприємство «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство», як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив, самовільну порубку дерев, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно з нормами статті 105 Лісового кодексу України, статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природоохоронного середовища» вчинення відповідачем зазначених правопорушень (порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів) є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення відповідачем (постійним лісокористувачем) встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі шкоди.

Щодо твердження відповідача про помилковість інженерно-екологічної експертизи в частині визначеного розміру шкоди, то розрахунок шкоди експертом здійснювався, зокрема, на підставі «Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (надалі Порядок).

У вказаному Порядку передбачено, що індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 року за формулою

Ні = Нп х І / 100,

де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація такс не проводиться.

Під час проведення індексації базовим вважається значення такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, що утворилося станом на 31 грудня 2008 року, а для нововведених такс - на 31 грудня року їх введення.

Індекс споживчих цін розраховується Держстатом. Інформація про його розмір за попередній рік подається щороку до 1 лютого Мінекономіки та Держлісагентству.

Об`єми шкоди, яку можна розрахувати, з`являються лише в момент їхнього фактичного заміру та внесення до протоколу.

Тому, розрахунок шкоди експертом проводився з моменту їхнього фактичного заміру за допомогою сертифікованого приладу обміру рулетки саме у кварталі № 35 та внесення даних до протоколу 12.08.2024.

Відповідно експертом при розрахунку шкоди взято показник індексу споживчих цін за період 2008-2023 року, який склав 6, 329007, оскільки рубку 74 дерев було виявлено та зафіксовано в протоколі огляду від 12.08.2024.

З врахуванням наведеного, у позовній заяві у даній справі вірно визначено розмір шкоди в сумі 484 776, 62 грн на підставі висновку експерта від 30.10.2025 №СЕ-19/114-25/2930-ФХЕД, заподіяної незаконною рубкою 74 дерев у кварталі №35 Любельського лісництва філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України».

Відтак, доводи відповідача стосовно розміру шкоди не спростовують доводів, викладених у позовній заяві.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду Львівською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір в сумі 5 817,32 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1157 (внутрішній номер 505894480) від 04.05.2026.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 817,32 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 13, 41, 45, 53, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі філії «Львівське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» (79495, Львівська область, Львівський район, місто Винники, вулиця Яворницького, будинок 34; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 45111920) на користь Великомостівської міської ради Львівської області (80074, Львівська область, Шептицький район, місто Великі Мости, вулиця Львівська, 44, 04056316) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 484 776,62 грн.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» (79495, Львівська область. Львівський район, місто Винники, вулиця Яворницького, будинок 34; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 45111920) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код юридичної особи 02910031; банк платника Державна казначейська служба України місто Київ; МФО 820172; розрахунковий рахунок №UA138201720343140001000000774) 5 817,32 грн судового збору.

4. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 01.10.2026.

Суддя Сухович Ю.О.