Рішення № 140229545, 07.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/135/26

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Березанської міської ради Київської області, Київська обл., Броварський р-н., м. Березань

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фах Інвест Груп, Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 1832821,18 грн.

Секретар судового засідання Самусь В.С.

за участю представників:

прокурор: Постемський А.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Березанської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фах Інвест Груп про стягнення 1832821,18 грн, з яких 1374482,44 грн. безпідставно збережених коштів внаслідок невиконання зобов`язання зі сплати пайової участі для створення і розвитку інфраструктури, 342317,37 грн. інфляційних втрат та 116021,37 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням письмових пояснень) прокурор посилається на наявність у відповідача як замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Небесної Сотні, 68А в м. Березань, Броварського району Київської області площею 1594,3 кв.м. обов`язку здійснити оплату 1374482,44 грн. пайової участі щодо об`єкта будівництва у 2020 році до введення його в експлуатацію, що визначено п. 4 ч. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX. За твердженнями прокурора, невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов`язку щодо сплати пайової участі у зв`язку з будівництвом об`єкта саме до введення об`єкта в експлуатацію надає право на стягнення цих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України. Крім того, прокурором нараховано 342317,37 грн. інфляційних втрат та 116021,37 грн. 3 % річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 05.03.2026 р.; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ним даної ухвали.

05.03.2026 р. до господарського суду Київської області через систему Електронний суд від позивача надійшло клопотання, в якому він просить проводити розгляд справи без участі його представника та повідомляє, що позов підтримує повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2026 р. відкладено підготовче засідання на 31.03.2026 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2026 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 21.04.2026 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.04.2026 р. відкладено підготовче засідання 12.05.2026 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.06.2026 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2026 р. відкладено судове засідання на 18.06.2026 р.

10.06.2026 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання, в якому він просить проводити розгляд справи без участі його представника та повідомив суд про те, що позов він підтримує повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2026 р. відкладено судове засідання на 07.07.2026 р.

Прокурор у підготовчих засіданнях та судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник позивача у жодне підготовче засідання та судове засідання не з`явився. Позивач про причини неявки представника у підготовчі засідання та судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчих засідань та судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів. Як вже зазначалось, 05.03.2026 р. та 10.06.2026 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшли клопотання, в яких він просить проводити розгляд справи без участі його представника та повідомив суд про те, що позов він підтримує повністю.

Представник відповідача у жодне підготовче засідання та судове засідання не з`явився. Відповідач про причини неявки представника у підготовчі засідання та судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчих засідань та судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзаців першого, другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

В обґрунтування підстав для звернення з цим позовом, прокурор посилається на те, що у даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в особі Березанської міської ради через їх порушення, що полягає у неналежному виконанні ТОВ Фах Інвест Груп обов?язку зі сплати коштів пайової участі та зумовлює ненадходження цих коштів, які згідно з п. 1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України є складовою частиною місцевого бюджету, що необхідні для подальшого створення і розвитку інфраструктури Березанської територіальної громади, чим порушуються економічні інтереси територіальної громади, а також через нездійснення міською радою, у порушення ст. 145 Конституції України, визначених ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень щодо звернення до суду на захист інтересів територіальної громади для забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Отже, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави в галузі бюджету, фінансів, цін та у галузі будівництва є Березанська міська рада Київської області.

Листом № 52/1-6424вих-25 від 25.08.2025 р. Броварська окружна прокуратура звернулась до Березанської міської ради Броварського району Київської області, в якому повідомила, що в ході опрацювання відкритих даних на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено факт будівництва об?єкту: «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу «Заріччя» житловий будинок № 1 за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 68 (І черга) - 27.07.2020 р. зареєстровано дозвіл на будівельні роботи № ІУ 012200727380, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом даного об?єкта зареєстрована 02.03.2023 р. за № ІУ 22230224880. У листі йдеться про те, що на вказаному порталі у розділі «Договір про пайову участь» дані відсутні, що у свою чергу може свідчити про те, що між Березанською міською радою та замовником будівництва договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не укладався, а замовник не сплатив відповідні внески до бюджету громади. Прокуратура просила направити до Броварської окружної прокуратури наступну інформацію та документи: завірені належним чином копії договору про пайову участь із замовником будівництва вищезгаданого об?єкту, звернення замовників про укладання договору про пайову участь та доданих до нього документів; завірені належним чином копії документів, що підтверджують сплату внеску при будівництві вищезгаданого об?єкту та інші. У разі укладення договору прокуратура просила надати інформацію про наявну заборгованість, у разі неукладення договору - розрахунок розміру пайової участі.

Листом № 04-32/2726 від 29.08.2025 р. Виконавчий комітет Березанської міської ради Броварського району Київської області на запит Броварської окружної прокуратури № 52/1-6424вих-25 від 28.08.2025 р. повідомив що Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Березанської міської ради були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 6 від 17.07.2019 р. ТОВ Фах Інвест Груп. Також Виконавчий комітет повідомив, що станом на дату отримання дозволу на виконання будівельних робіт, законодавчі підстави для укладення договору пайової участі були відсутні у зв?язку з втратою чинності відповідної норми, а до моменту внесення зазначених змін у законодавство, а саме - до 01.01.2020 р., заяв або звернень від суб?єкта господарювання щодо ініціювання процедури укладення договору пайової участі до органу місцевого самоврядування не надходило.

Листом № 52/1-6592вих від 03.09.2025 р. Броварська окружна прокуратура звернулась до Березанської міської ради Броварського району Київської області, в якому повідомила, що оскільки ТОВ Фах Інвест Груп договір про пайову участь з Березанською міською радою не укладено, а будівництво об`єкту розпочато у липні 2020 року, у нього виник обов`язок упродовж 10 днів, тобто після 27.07.2020 р. звернутися до Березанської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об`єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію, тобто до 02.03.2023 р. Також прокурор повідомив про те, що вивченням дозвільного документу встановлено, що пайова участь замовником нового будівництва багатоквартирного житлового комплексу «Заріччя» не сплачена, з огляду на що прокуратура просила Березанську міську раду Броварського району Київської області провести відповідні розрахунки за наслідками невиконання зобов?язань за законом замовником нового будівництва багатоквартирного житлового комплексу «Заріччя» - ТОВ «Фах Інвест Груп» інфляційних втрат та річних нарахувань на грошове зобов?язання, що виникло відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Листом № 04-32/2884 від 15.09.2025 р. Виконавчий комітет Березанської міської ради Броварського району Київської області повідомив, що відсутність звернення замовника та необхідних документів у період чинності відповідних правових норм унеможливлює проведення розрахунку пайової участі органом місцевого самоврядування на даний час.

Листом № 52/1-6864 вих-25 від 16.09.2025 р. Броварська окружна прокуратура звернулась до Березанської міської ради Броварського району Київської області, в якому знову повідомила, що у ТОВ «Фах Інвест Груп» виник обов?язок сплатити пайову участь щодо об?єкта будівництва до прийняття відповідного об??єкта будівництва в експлуатацію, тобто до 02.03.2023 р. Прокуратура також зазначила, що Березанська міська рада Броварського району Київської області є органом державної влади, до компетенції якого віднесено звернення із позовною заявою до ТОВ «Фах Інвест Груп» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у сумі 903762 тис. грн, а також стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань. Враховуючи наявність у Березанської міської ради Броварського району Київської області відповідних повноважень, та з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді з приводу безпідставного збереження ТОВ «Фах Інвест Груп» коштів пайової участі у розвитку населеного пункту, прокуратура повідомила про викладені в листі обставини з метою вжиття відповідних заходів, направлених на реальний захист та поновлення інтересів держави. Також у листі прокуратура просила повідомити про результати розгляду листа у найкоротший термін, але не пізніше 22.09.2025 р.

Листом № 04-32/2948 від 19.09.2025 р. Березанська міська рада Броварського району Київської області повідомила Броварську окружну прокуратуру про те, що 19.09.2025 р. за № 04-31/2946 Березанською міською радою був направлений лист ТОВ «Фах Інвест Груп» щодо дотримання вимог містобудівного законодавства в частині їх участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Березанської територіальної громади Київської області та вимогою прибути до 25.09.2025 р. до Березанської міської ради для вирішення даного питання у добровільному порядку. Також Березанська міська рада повідомила прокуратуру про те, що в разі не сплати заборгованості по пайовій участі, яка станом на 01.10.2025 р. становить 1183334,00 грн, рада буде звертатись з позовом до суду.

Листом № 52/1-7283вих-25 від 06.10.2025 р. Броварська окружна прокуратура повідомила Березанську міську раду Броварського району Київської області про те, що до цього часу на адресу окружної прокуратури інформація щодо сплати пайової участі ТОВ «Фах Інвест Груп» в добровільному порядку не надійшла. Прокуратура додатково зазначила, що відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету. Враховуючи викладене у листі, Броварська окружна прокуратура просила у строк до 09.10.2025 р. надати до Броварської окружної прокуратури наступну інформацію: чи сплачено ТОВ «Фах Інвест Груп» кошти пайової участі у добровільному порядку, надавши копії підтверджуючих документів; чи вживались Березанською міською радою заходи щодо стягнення коштів пайової участі із ТОВ «Фах Інвест Груп», надавши копії підтверджуючих документів (претензії, листування, позови, тощо); у разі неусунення порушень діючого законодавства, прокуратура просила повідомити про причини та надати відповідний розрахунок розміру пайової участі за вказаним у листі об?єктом, відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Листом № 04-32/3178 від 08.10.2025 р. Березанська міська рада Броварського району Київської області повідомила Броварську окружну прокуратуру про те, що 19.09.2025 р. за № 04-31/2946 Березанською міською радою був направлений лист ТОВ «Фах Інвест Груп» щодо дотримання вимог містобудівного законодавства в частині їх участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Березанської територіальної громади Київської області та вимогою прибути до 25.09.2025 р. до Березанської міської ради для вирішення даного питання у добровільному порядку. Також вказаним листом рада повідомила, що кошти від ТОВ «Фах Інвест Груп» станом на 07.10.2025 р. не надходили. Також рада зазначила, що відповідно до інформації Фінансового управління Березанської міської ради від 18.09.2025 р. № 300 сума заборгованості по пайовій участі станом на 01.10.2025 р. становить 1183334,00 грн, в т.ч. сума 3% річних 70122,00 грн, сума інфляційних втрат 209450,78 грн, та повідомила, що у разі несплати в добровільному порядку рада буде звертатись з позовом до суду.

Листом № 52/1-7667вих-25 від 23.10.2025 р. Броварська окружна прокуратура просила Березанську міську раду Броварського району Київської області надати у строк до 24.10.2025 р. інформацію щодо вжитих Березанською міською радою заходів, спрямованих на стягнення із ТОВ «Фах Інвест Груп» безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, інфляційних втрат та 3% річних щодо об?єкту: «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу «Заріччя» житловий будинок № 1 за адресою: Київська область, м. Березань, вух. Героїв Небесної Сотні, 68 (І черга)», або повідомити про причини неможливості поновлення інтересів держави у вказаній сфері. Окрім того, прокуратура просила надати належним чином завірені копії документів зокрема: рішення Березанської міської ради від 06.12.2013 № 366-32-V1, яким затверджено Порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Березань (всі наявні додатки до вказаного рішення); належним чином здійснений розрахунок суми пайової участі; претензійні листи та інші письмове листування із забудовником ТОВ «Фах Інвест Груп». Також прокуратура вказаним листом повідомила раду про те, що зважаючи на приписи ст. 131-1 Конституції України та абз. 4 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначені у листі відомості витребовуються виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Листом № 04-32/3430 від 29.10.2025 р. Березанська міська рада Броварського району Київської області повідомила Броварську окружну прокуратуру про те, що 29.10.2025 р. повторно направлений лист ТОВ «Фах Інвест Груп» про сплату в добровільному порядку заборгованості по пайовій участі. Також рада повідомила, що фактом самостійного звернення Березанської міської ради до суду є неможливість сплати судового збору, оскільки Березанська міська рада Київської області не числиться в мережі бюджету Березанської міської територіальної громади та не обслуговується в органах Державної казначейської служби України, а тому кошти з місцевого бюджету на дану установу у 2025 році не виділялися. Вказаним листом рада просила здійснити заходи прокурорського представництва щодо стягнення з ТОВ «Фах Інвест Груп» безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Одночасно з листом рада направила на адресу прокуратури копію запитуваного рішення Березанської міської ради від 06.12.2013 № 366-32-VI Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Березань.

Листом № 52/1-8404вих-25 від 24.11.2025 р. Броварська окружна прокуратура просила Березанську міську раду Броварського району Київської області не пізніше 29.11.2025 р. надати наступну інформацію: щодо надходження упродовж 2020-2025 років від ТОВ «Фах Інвест Груп» та/або інших осіб в інтересах даного замовника звернень, листів про зменшення розміру пайової участі на кошторисну вартість інженерних мереж або об?єктів інженерної інфраструктури, результатів їх розгляду.

Окрім цього, вказаним листом прокуратура, з урахуванням відсутності в Броварської окружної прокуратури доступу до кабінету учасників будівництва у реєстрі будівельної діяльності та неможливості отримання доступу до необхідних документів відносно зазначеного об?єкта будівництва, просила також надати належним чином засвідчені копії з реєстру: дозволу на виконання будівельних робіт від 27.07.2020 р., повідомлення про зміну даних у дозволі, акт готовності об?єкта до експлуатації № ACO1:0468-79903901-4504, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів від 02.03.2023 р. № ІУ122230224880.

Листом № 04-32/3733 від 28.11.2025 р. Березанська міська рада Броварського району Київської області на запит прокуратури № 52/1-8404 вих.-25 від 24.11.2025 р. надала Броварській окружній прокуратурі запитувані документи.

Листом № 52/1-9010вих від 22.12.2025 р. Броварська окружна прокуратура повідомила Березанську міську раду Броварського району Київської області про те, що прокуратурою встановлено підстави для представництва інтересів держави та звернення з позовною заявою в інтересах держави в особі Березанської міської ради до ТОВ «Фах Інвест Груп» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у зв?язку із введенням в експлуатацію об?єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу «Заріччя» житловий будинок № l за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 68 (І черга)», будівництво якого розпочате 27.07.2020 р. Також вказаним листом прокуратура просила у найкоротші строки, проте не пізніше 23.12.2025 р. повідомити, чи не відноситься будівництво об?єкту, зазначеного в листі, до категорії визначеної Законом.

Листом № 04-32/4012 від 24.12.2025 р. Березанська міська рада Броварського району Київської області повідомила Заступника керівника Броварської окружної прокуратури, що відповідно до національного класифікатора ДК 018-2000 Державний класифікатор будівель та споруд, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. № 507 (втратив чинність 01.01.2024 р.), а також відповідно до доступної в ЄДЕССБ інформації про зазначений в запиті об?єкт будівництва, об?єкт відноситься до коду 1122.1 - Будинки багатоквартирні масової забудови. Згідно з національним класифікатором НК 018:2023 „Класифікатор будівель і споруд", затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 р. № 3573 „Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000", код об?єкта будівництва 1122 - Житлові будинки з трьома та більше квартирами.

В матеріалах справи наявне повідомлення № 52/1-9021вих-25 від 22.12.2025 р. в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру, яким Броварська окружна прокуратура повідомила Березанську міську раду Броварського району Київської області про те, що Броварською окружною прокуратурою Київської області підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Березанської міської ради Броварського району Київської області до ТОВ «Фах Інвест Груп» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов?язання, у зв?язку із будівництвом об?єкта за адресою: Київська область, Броварський район, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 68A (І черга), у сумі 1832821,17 грн. Також прокуратура повідомила про те, що позовна заява найближчим часом буде скерована до господарського суду Київської області для розгляду по суті.

Доказів надання позивачем відповіді на вказаний лист прокурора, чи вжиття ним будь-яких заходів реагування матеріали справи не містять.

Суд враховує, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18:

« 76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В контексті викладених положень Закону України «Про прокуратуру» та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав даний позов з дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та повідомив позивача про звернення з позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт № ІУ012200727380 від 27.07.2020 р., виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю Фах Інвест Груп, товариством виконано будівельні роботи із будівництва об`єкта: «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу Заріччя житловий будинок № 1 за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 68 (I черга)».

Будівництво проводилося на земельній ділянці з кадастровим номером 3210400000:07:001:0060, площею 1,2586 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що підтверджується містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва № 6 від 17.07.2019 р.

24.02.2023 р. в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером АС01:0468-7990-3901-4504 зареєстровано акт готовності об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу Заріччя житловий будинок № 1 за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 68 (I черга)» до експлуатації.

Згідно з інформацією, розміщеною на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 02.03.2023 р. Державною інспекцією архітектури та містобудування України Товариству з обмеженою відповідальністю Фах Інвест Груп на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 24.02.2023 р. видано сертифікат № ІУ122230224880, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Відповідно до сертифікату № ІУ122230224880 від 02.03.2023 р. основними показниками об?єкта є: житловий будинок № 1: кількість поверхів - 4, площа житлового будинку - 2319.3 м.кв., загальна площа квартир - 1594.3 м. кв., загальна площа однокімнатних квартир - 1162.5 м.кв., загальна площа двокімнатних квартир - 431.8 м.кв., загальна кількість квартир, квартир - 40, кількість однокімнатних квартир, квартир - 32, загальна площа будівлі - 2319.3 м.кв., житлова площа приміщень - 723.2 м.кв., житлова площа однокімнатних квартир - 506.7 м.кв., площа забудови - 581,3 м.кв., кількість двокімнатних квартир, квартир - 8, загальна житлова площа квартир - 723,2 м.кв., площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 449.7 м.кв., житлова площа двокімнатних квартир - 216.5 м.кв., площа місць загального користування - 275.3 м.кв.

Як вбачається з акта від 24.02.2023 р. про готовність об`єкта до експлуатації, об`єкт будівництва має такі основні показники: найменування об`єкта згідно з проектом: «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу Заріччя житловий будинок № 1 за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 68 (I черга)»; дата початку робіт - липень 2020 року, дата закінчення робіт вересень 2022 року; кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 0 тис. гривень; вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 94033,14 тис. гривень, у тому числі витрати на будівельні роботи - 65823,198 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар - 28209,942 тис. гривень.

Прокурор зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фах Інвест Груп», як замовник будівництва до Березанської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва не звертався, відповідно такий розрахунок не здійснювався, як наслідок грошові кошти до місцевого бюджету відповідачем не сплачувались, що свідчить про порушення останнім норми абз. 2 п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20.09.2019 р. № 132-IX, а тому зобов`язаний повернути ці кошти у сумі 1374482,44 грн на підставі ст. 1212 ЦК України, а також сплатити 342317,37 грн інфляційних втрат та 116021,37 грн 3 % річних.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частиною першою статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Як вже зазначалось, 27.07.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Фах Інвест Груп отримано дозвіл на виконання будівельних робіт, а 02.03.2023 р. - сертифікат про відповідність закінченого будівництва об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації.

До 01.01.2020 р. відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту регулювались приписами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020 р.) замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 р. у справі № 643/21744/19.

Разом з тим, з 01.01.2020 р. набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 р. № 132-IX, якими з 01.01.2020 р. було виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 р. у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020 р.

Також цією правовою нормою було встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Отже, у даному випадку, обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

Передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 р. не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 р. не були укладені;

об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 20.07.2022 р. у справі № 910/9548/21, від 17.12.2024 р. у справі № 903/283/24, від 03.12.2024 р. у справі № 910/6226/23, від 20.08.2024 р. у справі № 910/7707/19.

Верховний Суд у постанові від 17.12.2024 р. у справі № 903/283/24 зазначив, що для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 р. не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 р. не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 р. у справі № 643/21744/19 зазначила, що суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2025 р. у справі № 903/601/24 вказав на те, що прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції від 24.07.2020 чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено порядок забудови територій, зокрема проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4)виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Таким чином, законодавство визначає виконання підготовчих та будівельних робіт, як єдиний нерозділений етап будівництва щодо забудови території.

Частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

В свою чергу, статтею 35 даного Закону визначено, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідні положення також містяться в Постанові Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. за № 466 "Про деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт" (в редакції від 04.07.2020 р. чинній на початок будівництва 27.07.2020 р.).

Відповідно до абз. 4 пункту 3 Постанови № 466 визначено, що у разі коли об`єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), а також комплекс (будова), до складу якого входять об`єкти з одним класом наслідків (відповідальності), що за сукупними показниками перевищують рівень, встановлений для об`єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), право на виконання будівельних робіт виникає після отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт, згідно з цим Порядком як для об`єкта з вищим класом наслідків (відповідальності).

Пунктами 4, 6 Постанови № 466 визначено, що підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт.

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

У даному випадку відбувалось нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу Заріччя житловий будинок № 1 за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 68 (I черга) за класом наслідків "СС2", що перед його початком потребувало відповідного дозволу, який надає право на виконання будівельних робіт.

З акта про готовність об`єкта до експлуатації вбачається, що об`єкт будівництва має такі основні показники: найменування об`єкта згідно з проектом: «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу Заріччя житловий будинок № 1 за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 68 (I черга)»; дата початку робіт: липень 2020 року, дата закінчення робіт: вересень 2022 року; кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 0 тис. гривень; вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 94033,14 тис. гривень, у тому числі витрати на будівельні роботи - 65823,198 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 28209,942 тис. гривень.

Тому, враховуючи, що у даній справі будівництво об`єкта розпочато саме у 2020 році, а абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо звернення протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва до органу місцевого самоврядування та перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, вказаний обов`язок розповсюджується на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що, в свою чергу, не спростовано відповідачем, всупереч зазначеним вище вимогам законодавства, відповідач до Березанської міської ради протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва не звертався.

При цьому, обов`язок сплатити пайову участь, у разі його невиконання замовником будівництва у 2020 році, зберігається до прийняття об`єкта в експлуатацію, навіть у наступних роках після 2020 року (подібні правові висновки Верховним Судом викладено у постанові від 16.10.2023 р. у справі № 140/5484/21).

Суд звертає увагу, що у випадку, якщо замовниками будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 р. зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 р. у справі № 910/9548/21.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Отже замовник будівництва (відповідач) зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Такі висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 р. у справі № 910/9548/21.

Враховуючи, що будівництво «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу Заріччя житловий будинок № 1 за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 68 (I черга)» розпочалося 27.07.2020 р. (видача дозволу на виконання будівельних робіт), тривало упродовж 2020-2023 років та об`єкт введено в експлуатацію лише у березні 2023 року, у відповідача виник обов`язок не пізніше 02.03.2023 р. (видача сертифіката про відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації) на перерахування до місцевого бюджету коштів пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Прокурор просить стягнути з відповідача 645181,30 грн пайової участі за будівництво житлового будинку (житлові приміщення) та 729301,14 грн пайової участі за будівництво вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень у складі багатоквартирного житлового будинку (нежитлові приміщення), що разом становить 1374482,44 грн.

Як вже зазначалось з 01.01.2020 р. набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 р. № 132-IX.

За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 р. у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Також цією нормою було встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту зокрема у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

У наведених вище нормах Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" законодавець диференціює методи розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів.

Критерієм диференціації є, зокрема, розмежування нежитлових будівель і споруд та житлових будинків.

Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Березань, затвердженого рішенням Березанської міської ради від 06.12.2013 р. № 366-32-VІ (додаток), розмір пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Березань встановлюється рішенням виконавчого комітету Березанської міської ради та не може перевищувати:

2.3.1. для нежитлових будівель та споруд (за винятком тих, що перелічені у п. 1.4. цього Положення) - 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

2.3.2. - для житлових будинків (за винятком тих, що перелічені у п. 1.4. цього Положення) - 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення виконавчого комітету Березанської міської ради про встановлення конкретного розміру пайової участі, а рішенням Березанської міської ради Київської області встановлено максимальний більший розмір (10 %) пайової участі ніж це передбачено пп. 1 абз. 2 п. 2 розд. II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX (4 %), то суд при визначенні її розміру застосовує ставки, встановлені підпунктом 1 абзацу другого пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX , а саме 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва для нежитлових будівель та споруд та 2 % вартості будівництва об`єкта для житлових будинків.

Відповідно до даних сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів № IУ122230224880 від 02.03.2023 р. площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень складає 449,7 кв.м., загальна площа житлового будинку становить 2319,3 кв.м.

Вартість основних фондів, що приймаються в експлуатацію, замовником визначено у 94033,140 тис. грн., що вбачається з акта від 24.02.2023 р. готовності об`єкта до експлуатації та відомостей порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Виходячи із зазначених показників, вартість вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень площею 449,7 кв.м складає 18232528,37 грн з розрахунку:м 94033140 грн: 2319,3 кв.м х 449,7 кв.м.

Отже сума пайової участі щодо вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень площею 449,7 кв.м становить 729301,13 грн (18232528,37 грн х 4%).

Відповідно до затверджених наказом від 09.03.2023 р. № 139 Міністерства розвитку громад та територій України показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які діяли станом на дату прийняття об`єкта в експлуатацію, вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) на території Київської області становила 20234,00 грн.

Відповідно до даних сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів № IУ122230224880 від 02.03.2023 р. загальна площа квартир складає 1594,3 кв.м.

Отже сума пайової участі щодо квартир площею 1594,3 кв.м. становить 645181,32 грн (20234,00 грн х 1594,30 х 2 %).

Аналогічний механізм розрахунку суми пайової участі за будівництво - окремо нежитлових приміщень та житлових, застосовано Касаційним господарським Судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2025 р. у справі № 914/3777/23.

З огляду на викладене загальна сума пайової участі становить 1374482,45 грн. (729301,13 грн + 645181,32 грн).

Оскільки при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог та те, що прокурором заявлено до стягнення 1374482,44 грн (сума, уточнена відповідно до заяви про усунення недоліків, яка надійшла до суду 04.02.2026 р.), позовна вимога про стягнення безпідставно збережених коштів підлягає задоволенню на заявлену прокурором суму 1374482,44 грн.

Прокурор просить стягнути з відповідача 116021,37 грн 3 % річних та 342317,37 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/10156/17, якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 р. у справі № 910/22034/15, а також у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 р. у справі № 910/6053/19.

Прокурор просить стягнути з відповідача 116021,37 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 03.03.2023 р. (день наступний за днем видачі сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації) по 24.12.2025 р.

Здійснивши перевірку розрахунку, судом встановлено, що сума 3 % річних є більшою, ніж заявлена прокурором, а оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 116021,37 грн 3 % річних підлягає задоволенню.

Також, прокурор просить стягнути з відповідача 342317,37 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за період з березня 2023 р. по листопад 2025 р.

Здійснивши перевірку розрахунку, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлена прокурором, а оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 342317,37 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Отже позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фах Інвест Груп (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 71А/1, код 42549330) на користь держави в особі Березанської міської ради Київської області (07541, Київська обл., Броварський р-н, місто Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, будинок 1, код 38065504) 1374482,44 грн (один мільйон триста сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дві грн 44 коп) безпідставно збережених коштів, 116021,37 грн (сто шістнадцять тисяч двадцять одну грн 37 коп) 3 % річних та 342317,37 грн (триста сорок дві тисячі триста сімнадцять грн 37 коп) інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фах Інвест Груп (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 71А/1, код 42549330) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996) 27492,32 грн. (двадцять сім тисяч чотириста дев`яносто дві грн 32 коп) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.10.2026 р.

Суддя О.О. Рябцева