Рішення № 140229435, 01.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2026Справа № 910/4282/26

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4282/26,

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» (02095, місто Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1; код ЄДРПОУ 44583263)

про стягнення 81 682 019, 50 грн,

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення 81 682 019, 50 грн, з яких сам основного боргу - 76 180 000,00, 3% річних у розмірі 1 778 229,04 грн та інфляційні витрати у розмірі 3 723 790,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

22.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.05.2026.

26.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 підготовче засідання у справі № 910/4282/26 призначено на 22.06.2026.

22.06.2026 у судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився 22.06.2026 у судове засідання.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Представником відповідача у додаткових пояснення від 26.05.2026 зазначено, розгляд даної справи № 910/4282/26 (як у підготовчому засіданні, так і під час розгляду справи по суті) здійснити за відсутності представника відповідача.

22.06.2026 у засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У засіданні 22.06.2026 представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 29.07.2026.

09.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.

28.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про вирішення питання про судові витрати після прийняття судом рішення у справі №910/4282/26.

У судовому засіданні 29.07.2026 судом заслухано вступне слово представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2026 засідання у справі №910/4282/26 призначено на 09.09.2026.

09.09.2026 у судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився 09.09.2026 у судове засідання.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 29.07.2026 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Представником відповідача у додаткових пояснення від 26.05.2026 зазначено, розгляд даної справи № 910/4282/26 (як у підготовчому засіданні, так і під час розгляду справи по суті) здійснити за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 09.09.2026 судом оголошено про стадію дослідження доказів та з`ясування обставин справи.

Представником позивача викладено позицію, надано пояснення щодо доказів, що містяться в матеріалах справи.

Судом у засіданні 09.09.2026 оголошено про перехід до стадії судові дебати.

Представник позивача 09.09.2026 надав пояснення по суті позову, в яких позовні вимоги підтримав.

09.09.2026 заслухавши позиції сторони, після судових дебатів, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та у відповідності до ст. 219 ГПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 16.09.2026 о 10:50.

16.09.2026 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про отримання копії судового рішення.

У судове засідання 16.09.2026 з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився 16.09.2026 у судове засідання.

Судом проголошено вступну та резолютивну частину повного рішення відповідно до приписів ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» (02095, місто Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1; код ЄДРПОУ 44583263) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти (основну суму боргу) у розмірі 76 180 000 (сімдесят шість мільйонів сто вісімдесят тисяч) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 1 778 229 (один мільйон сімсот сімдесят вісім тисяч двісті двадцять дев`ять) грн 04 коп. та інфляційні втрати у розмірі 3 723 790 (три мільйони сімсот двадцять три тисячі сімсот дев`яносто) грн 46 коп.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» (02095, місто Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1; код ЄДРПОУ 44583263) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 164 800 (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп. за подання позовної заяви.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» від 26.05.2026 року про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 року у справі №910/4282/26 задоволено повністю.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 року у справі №910/4282/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» на 12 місяців строком до 16.09.2027 року.

21.09.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 21.09.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Дана заява обґрунтована наступним, 03 червня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛВІН» (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вказаного вище Договору, Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

В п. 1.2 Договору Сторонами узгоджено перелік доручень, які будуть надаватися Адвокатом Клієнту.

06 квітня 2026 року між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛВІН» (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Додаткову угоду № б/н до вказаного вище Договору про надання правничої (правової) допомоги № б/ н від 03.06.2024.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № б/н від 06.04.2026, сторони дійшли згоди, що Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правничу (правову) допомогу, пов`язану з представництвом інтересів останнього та наданням Клієнту інших видів правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.

У п. 2 Додаткової угоди№ б/н від 06.04.2026 зазначено, що для виконання доручення Клієнта, пов`язаного з представництвом його інтересів та наданням інших видів правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат, Адвокат зобов`язується:

підготувати та подати до Господарського суду міста Києва, від імені Клієнта позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат;

підготувати та подати до Господарського суду міста Києва відповідь на відзив відповідача у справі за позовом Клієнта про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат (якщо буде подано відзив на позовну заяву);

у разі виникнення необхідності, в ході розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, від імені Клієнта підготувати та подати до суду відповідне клопотання, заяву, письмові пояснення або інші процесуальні документи;

представляти інтереси Клієнта (приймати участь у судових засіданнях), а також надавати інші види правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.;

Також, у п. 4 Додаткової угоди № б/н від 06.04.2026 визначено, що Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правничої (правової) допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 цієї Додаткової угоди, становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Оплата гонорару Адвоката за послуги, передбачені пунктами 1 та 2 цієї Додаткової угоди, здійснюється Клієнтом протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня наступного за днем ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у господарській справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі рахунку на оплату.

Зі змісту п. 4 Додаткової угоди № б/н від 06.04.2026 вбачається, що Адвокатським об`єднанням та ОСОБА_1 узгоджено фіксований розмір гонорару адвоката, який становить 50 000,00 грн. та підлягає оплаті.

До моменту винесення рішення у господарській справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат Господарським судом міста Києва, представником Позивача - ОСОБА_1 партнером Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛВІН», адвокатом Скоком В.С. подано заяву про наміри останнього звернутися у подальшому до суду із заявою про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом даної справи.

Вищевказана заява була обґрунтована неможливістю подання Позивачем всіх належних доказів, що підтверджують розмір відповідних судових витрат, з огляду на той факт, що частина з цих доказів (Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) складається сторонами після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.

Разом з тим, на підставі вказаного вище Договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 03.06.2024 (з урахуванням змін, внесених до нього Додатковою угодою № б/н від 06.04.2026), в період з 06.04.2026 по 16.09.2026 (включно) Адвокатом надана ОСОБА_1 професійна правнича (правова) допомога.

16 вересня 2026 року Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛВІН» (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) складено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по Договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 03.06.2024.

Оплата передбаченого відповідним договором гонорару повинна бути здійснена Клієнтом протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня наступного за днем ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/4282/26 на підставі рахунку-фактури.

Цього ж дня (16.09.2026) Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛВІН» виставлено ОСОБА_1 рахунок на оплату № 32 від 16.09.2026 на суму 50 000,00 грн

Підсумовуючи, заявник у заяві про ухвалення додаткового рішення просить: ухвалити додаткове рішення у справі № 910/4282/26, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп., пов`язаних з розглядом даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно вищезазначеним приписам Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною третьою ст. 244 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною другою цієї статті визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Так, до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

28.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про вирішення питання про судові витрати після прийняття судом рішення у справі №910/4282/26.

У судовому засіданні 09.09.2026, до завершення судових дебатів, представник позивача заявив усне клопотання про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідну заяву 21.09.2026 було подано представником позивача ОСОБА_1.

Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі звернувся, у строки передбачені ч. 8 ст. 129 ГПУ України.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення, заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп., пов`язаних з розглядом даної справи.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, позивач надає копії наступних документів копію: Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.09.2026 року; Договір про надання правничої (правової) допомоги від 03.06.2024 року; Додаткова угода від 06.04.2026 року; Рахунок на оплату №32 від 16.09.2026 року.

Так, з наданих доказів встановлено, що правова допомога позивачу у цій справі надавалася на підставі Договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.06.2024 року та Додаткової угоди від 06.04.2026 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛВІН», в особі Керуючого партнера Скока Віктора Сергійовича (надалі іменується «Адвокат») з однієї сторони та ОСОБА_1, надалі іменується «Клієнт» з іншої сторони. Відповідно до Додаткової угоди від 06.04.2026 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.06.2024 року, обсяг та вартість правової допомоги у справі № 910/4282/26 визначені відповідно до пункту 4 якої сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правничої (правової) допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 цієї Додаткової угоди, становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Відповідно до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.06.2024 року п. 1.2. Адвокат, відповідно до узгоджених Сторонами доручень, представляє інтереси Клієнта перед фізичними і юридичними особами, включаючи органи державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронні та судові органи, установи, організації, підприємства всіх форм власності, підпорядкування та організаційно-правових форм, в тому числі перед особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність та надають публічні послуги.

Пунктом 1 Додаткової угоди від 06.04.2026 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.06.2024 року на виконання умов пункту 1.2 Договору Договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 03.06.2024, Сторони дійшли згоди, що Адвокат зобов?язується надавати Клієнту правничу (правову) допомогу, пов?язану з представництвом інтересів останнього та наданням Клієнту інших видів правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.

П. 2 для виконання доручення Клієнта, пов??язаного з представництвом його інтересів та наданням інших видів правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат., Адвокат зобов?язується:

- підготувати та подати до Господарського суду міста Києва, від імені Клієнта позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат;

- підготувати та подати до Господарського суду міста Києва відповідь на відзив відповідача у справі за позовом Клієнта про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат (якщо буде подано відзив на позовну заяву);

- у разі виникнення необхідності, в ході розгляду Господарським судом міста

Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал

Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, від імені Клієнта підготувати та подати до суду відповідне клопотання, заяву, письмові пояснення або інші процесуальні документи;

- представляти інтереси Клієнта (приймати участь у судових засіданнях), а також надавати інші види правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.;

Пункт 3: Під час розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат Адвокат користується усіма правами наданими законом Клієнту (як Позивачу) без обмежень.

16.09.2026 між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛВІН», в особі Керуючого партнера Скока Віктора Сергійовича (надалі іменується «Адвокат») з однієї сторони та ОСОБА_1, надалі іменується «Клієнт» з іншої сторони, підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до п.1 якого, на виконання умов Договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 03.06.2024 та Додаткової угоди № б/н від 06.04.2026 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 03.06.2024, в період з 06.04.2026 по 16.09.2026 (включно) Адвокат надав Клієнту, а Клієнт прийняв наступні послуги з правничої (правової) допомоги:

1. Підготовка та подання від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду міста Києва позовної заяви № 219вих/26 від 14.04.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.

2. Підготовка та подання від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду міста Києва заяви від 22.04.2026 про усунення недоліків у справі № 910/4282/26.

3. Підготовка та подання від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду міста Києва клопотання № 542вих/26 від 09.07.2026 про долучення доказів у справі № 910/4282/26.

4. Підготовка та подання від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду міста Києва клопотання № 596вих/26 від 28.07.2026 про вирішення питання про судові витрати після прийняття судом рішення у справі № 910/4282/26.

5. Участь у судових засіданнях у справі № 910/4282/26 (у якості представника позивача) під час розгляду Господарським судом міста Києва позовної заяви Клієнта № 219вих/26 від 14.04.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно даного акту, послуги з надання правової (правничої) допомоги, зазначені в пункті 1 даного Акта, надані якісно та передані Адвокатом, та прийняті Клієнтом у повному обсязі.

Пунктом 4 Додаткової угоди № б/н від 06.04.2026 визначено, що Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правничої (правової) допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 цієї Додаткової угоди, становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Оплата гонорару Адвоката за послуги, передбачені пунктами 1 та 2 цієї Додаткової угоди, здійснюється Клієнтом протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня наступного за днем ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у господарській справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі рахунку на оплату.

16.09.2026 Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛВІН» виставлено ОСОБА_1 рахунок на оплату №32 на суму в розмірі 50 000, 00 грн. з зазначення послуги «оплата гонорару, пов`язаного з представництвом інтересів ОСОБА_1 та наданням інших видів правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/4282/26».

Доказів сплати позивачем адвокату коштів за договором не подано.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України)

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Разом з тим, колегія суддів у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/23 звертає увагу на те, що слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до зазначеного вище, заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп., пов`язаних з розглядом даної справи.

Відповідач заперечень/заяв/клопотань щодо заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 21.09.2026 не надав.

Так, відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатом таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Верховний Суд у постанові від 01.12.2025 №911/918/25 оцінюючи надані позивачем на підтвердження понесених витрат документи, а також наведені позивачем заперечення, зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 №910/18717/23 також зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зазначено, що із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Так, Велика Палата Верховного суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21 зазначила, що стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, є виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні.

Отже, учасник справи самостійно приймає рішення про участь його представника (адвоката) безпосередньо у судовому засіданні у приміщенні Суду, чи в режимі відеоконференції, чи взагалі може відмовитися від участі у судовому засіданні у суді касаційної інстанції.

Суд наголошує, що із наданого заявником Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.09.2026 року неможливо визначити, скільки часу було витрачено адвокатом, яким саме чином здійснювався розрахунок розміру послуг адвокатів, та який був порядок визначення загального розміру витрат на правову допомогу саме в розмірі 50 000, 00 грн.

Крім того, зважаючи, що відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву, та у додаткових письмових поясненнях від 26.05.2026 зазначено, що «ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІДЖИТАЛ ФІНАНС» не заперечує наявність непогашеної заборгованості перед позивачем, однак станом на поточну дату відповідач не має можливості погасити заборгованість перед позивачем через скрутне фінансове становище». Так, додаткових процесуальних документів чи додаткового аналізу законодавства, надання відповіді/заперечень/пояснень відповідачу на подані клопотання/заяви ведення даної справи не потребувало.

Також, відповідно до зазначеного в Акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.09.2026 року, а саме: «Підготовка та подання від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду міста Києва заяви від 22.04.2026 про усунення недоліків у справі № 910/4282/26», представником позивача здійснювалась підготовка та подання заяви про усунення недоліків, виключно внаслідок недотримання представником позивача імперативних вимог статей 162, 164 ГПК України при складанні позовної заяви. Написання заяви про усунення недоліків не є додатковою або новою послугою надання додаткової правової допомоги Клієнту, у розумінні процесуального закону.

Суд зазначає, що в Акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.09.2026 року, визначена така послуга як: «Підготовка та подання від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду міста Києва клопотання № 596вих/26 від 28.07.2026 про вирішення питання про судові витрати після прийняття судом рішення у справі №910/4282/26», так, підготовка та подання такої заяви є діями спрямованими на реалізацію стороною свого права на подання доказів щодо витрат, які понесені такою стороною, і можуть бути проявом реалізації принципів диспозитивності та відшкодування судових витрат. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зазначила, що заява про ухвалення додаткового рішення фактично є поданням доказів щодо витрат на правничу допомогу, а тому витрати на її підготовку не підлягають відшкодуванню.

Суд враховує, що даний спір за своєю правовою природою не належить до категорії простих, оскільки потребує аналізу спеціального законодавства, а також відповідної судової практики. Водночас сама лише складність справи не свідчить про безумовну обґрунтованість заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу. При вирішенні питання про їх розподіл суд повинен виходити з критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності таких витрат із характером спору, обсягом виконаних адвокатом робіт, кількістю судових засідань та фактично наданих послуг. Такі правові висновки викладені, зокрема, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50 000, 00 грн не відповідає критерію розумності та є неспівмірним із фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає зменшенню до 5 000, 00 грн.

В іншій же частині заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4282/26 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджитал Фінанс» (02095, місто Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1; код ЄДРПОУ 44583263) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА