№ 140229126, 01.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/794/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБ Інжиніринг Україна" (вх.№16689/26 від 09.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБ Інжиніринг Україна"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Беррі"

про стягнення заборгованості в сумі 2 960 717, 27 грн

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБ Інжиніринг України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Беррі" про стягнення заборгованості в сумі 2 960 717, 27грн.

Рішенням від 08.09.2026 Господарський суд Івано-Франківської області позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Беррі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБ Інжиніринг Україна" 2 817 999,46 грн - заборгованості по Договору безвідсоткової позики №05/12-2024 від 05.12.2024, з яких: 1 800 000,00 грн - основного боргу, 732082,19 грн - пені, 71901,37 грн - 3% річних, 214 015,90 грн - інфляційних втрат; 42 269,99 грн - судового збору. В решті позову відмовив.

09.09.2026 через систему Електронний суд позивач подав заяву (вх.№16689/26 від 09.09.2026) в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 131 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При поданні позову позивач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат по справі, зокрема витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40000,00грн та зазначив про подання доказів їх понесення в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України.

В судовому засіданні 08.09.2026 представник позивача підтримав заявлене у позовній заяві клопотання про подання до суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що представник позивача у встановлений строк подав до суду докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, які долучив до заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано суду наступні докази (їх копії):

- Договір про надання правничої допомоги №32/26 від 10.06.2026;

- акт приймання наданих послуг від 08.09.2026 за Договором про надання правничої допомоги №32/26 від 10.06.2026;

- детальний опис робіт (наданих послуг) від 08.09.2026;

- рахунок-фактура №32/26 від 08.09.2026;

- ордер на надання правничої допомоги серія АХ №1360028 від 22.06.2026;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002731 від 22.10.2025.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ПБ Інжиніринг Україна (по договору клієнт/по справі - позивач) та адвокатом Нуянзовою Анною Олександрівною (по договору - адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги №32/26 від 10.06.2026 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору адвокат зобов`язався надавати правову допомогу клієнту, зокрема у всіх судах України, в тому числі в місцевих загальних, господарських, адміністративних судах, апеляційних судах з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення, вищих спеціалізованих судах, Вищому суді з питань інтелектуальної власності, Вищому антикорупційному суді, касаційних судах, у Верховному Суді України.

Пунктом 1.3. Договору сторонами погоджено, що правнича допомога надається в таких обсягах:

- подання до господарського суду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором позики;

- представництво інтересів клієнта у суді по справі про стягнення заборгованості за договором позики.

Згідно п. 4.1. Договору клієнт зобов`язався сплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги у визначеному пунктом 1.3. Договору обсязі в сумі 40 000,00 грн.

Пунктом 4.2. Договору сторонами погоджено, що клієнт здійснює сплату гонорару адвокату, вказану в п.4.1. Договору, протягом 10-ти календарних днів з дати вступу в законну силу рішення суду.

Відповідно до п.4.4. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом переказу клієнтом грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката, що зазначений в цьому договорі.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 10.06. 2027 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар, який в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 в cправі № 921/628/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Розглядаючи заяву про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу суд досліджує та оцінює додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 905/716/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п.2 ч.5 ст.129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

При дослідженні доказів, суд прийшов до висновку про неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката заявлених позивачем, зокрема в наданні послуг правничої допомоги при поданні позову та супровід справи у суді.

Відповідно до акту приймання наданих послуг від 08.09.2026 судом встановлено, що надання послуг професійної правничої допомоги у даній справі представником позивача полягає у:

- правовому аналізі змісту договору безвідсоткової позики №05/12-2024 від 05.12.2024, його виконання сторонами та наслідків прострочення виконання зобов`язання. Визначення наявності підстав стягнення заборгованості в судовому порядку (3 000,00 грн);

- підготовці тексту позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 2 960 717,27 грн. Проведення розрахунку пені, 3% річних, інфляційних втрат. Оформлення додатків до позовної заяви та відправка позову до суду (20 000,00 грн);

- вивченні змісту відзиву на позовну заяву та підготовці тексту відповіді на відзив (3 000,00 грн);

- правовому аналізі змісту заперечень на відповідь на відзив (2 000,00 грн);

- забезпеченні участі у судових засіданнях 21.07.2026, 04.08.2026, 18.08.2026, 08.09.2026 (12 000,00 грн).

Оцінюючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, суд взяв до уваги те, що позов є спором незначної складності, не потребує значного часу для його вивчення та складання позовної заяви, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом та є однотипним спором відповідно до інших спорів. Разом з тим, судом встановлено про завищений розмір вартості участі представника в судових засіданнях. Зокрема, суд звертає увагу, що представник позивача брав участь у трьох судових засіданнях, які проводились в режимі ВКЗ та були недовготривалими, а саме: судове засідання 21.07.2026 тривало 21 хв; 04.08.2026 - 8 хв; 08.09.2026 судове засідання тривало 38 хв. В судовому засіданні 18.08.2026 представник позивача участі не приймав.

За наведеного, суд дійшов висновку, що критерію реальності (необхідності) відповідають витрати позивача на професійну правничу допомогу за підготовку позову і представництво адвоката (основний гонорар/основна сума гонорару) в розмірі 20 000,00 грн. Інша сума гонорару в розмірі 20 000,00 грн є неспівмірною.

Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частинах 4 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема з урахуванням результату вирішення спору.

За результатом вирішення спору позовні вимоги задоволені частково, що в пропорційному співвідношенні сума задоволеного позову складає 95% .

З аналізу наведеного, враховуючи також результат вирішення спору, суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн. У решті вимог щодо витрат слід відмовити.

Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБ Інжиніринг Україна" (вх.№16689/26 від 09.09.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Беррі" (вул.Пасічна,41/28, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код 45252288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБ Інжиніринг Україна" (пр. Берестейський,67, корп. Б, офіс 308, м. Київ, Київська область, код 44816103) 19 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткового рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку із перебуванням судді Шкіндера П.А у відпустці додаткове рішення складено та підписано 01.10.2026.

Суддя П.А. Шкіндер