Рішення № 140229111, 01.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1096/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І. розглянувши у спрощеному позовному провадженні (без виклику сторін) матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙЛ ТРАНС ЛОГІСТИК", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповіданістю «ПРЕСМАШ-ІФ 2021», с. Хриплин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості в сумі 801 673,94 грн.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл транс логістик" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пресмаш - ІФ 2021" про стягнення заборгованості в розмірі 801 673 грн 94 коп, з яких: 640 000 грн 00 коп. - основний борг по Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № ПФД 18/06 від 18.06.25 року; 46 813 грн 75 коп. - інфляційні втрати згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України; 18 936 грн 99 коп. - річні по ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 95 923 грн 20 коп. - пеня по пункту 4.2. Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №18/06 від 18.06.2025 та судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ "Пресмаш - ІФ 2021" умов укладеного між сторонами Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № ПФД 18/06 від 18.06.2025, а саме - неповернення відповідачем отриманої фінансової допомоги.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників.

Суд зазначає, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд». Ухвалу суду від 31.08.2026 доставлено в електронний кабінет відповідача 31.08.2026, що підтверджується наявною у справі довідкою. Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ч.5 ст. 176, 242 ГПК України.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, проти позову не заперечив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінювання доказів.

18.06.2025 між ТОВ «РЕЙЛ ТРАНС ЛОГІСТИК» Сторона 1 та ТОВ «ПРЕСМАШ-ІФ 2021» Сторона 2 було укладено Договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №ПФД 18/06. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

ТОВ «РЕЙЛ ТРАНС ЛОГІСТИК» зобов`язується надати ТОВ «ПРЕСМАШ-ІФ 2021» грошові кошти в якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а Сторона 2 зобов`язується повернути Стороні 1 таку ж суму грошей після закінчення строку встановленого в цьому Договорі (п.1.1.).

У Розділі 2 Договору сторони погодили: загальний розмір грошової Допомоги становить 1 000 000,00 (один мільйон гривен 00 копійок) грн., ПДВ не передбачено. Сторона 1 зобов`язується надати Стороні 2 грошову Допомогу, повністю або частинами, протягом 2-х банківських днів після надходження від Сторони 2 запиту в письмовій або усній формі, або надісланого електронною поштою. Грошова Допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Строни 2. Допомога, що надається Строною 1 є безвідсотковою, тобто за користування грошовими коштами відсотки не нараховуються. Грошова Допомога надається строком до « 30» серпня 2025 року включно (п.2.5 Договору). Грошова Допомога повертається, після закінчення строку визначеного у п.2.5 Договору, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця, якщо про інше сторонами не досягнуто домовленості.

Сторона 2 зобов`язана вчасно повернути на поточний рахунок Сторони 1, зазначений у Розділі «Реквізити сторін» цього Договору, суму грошової Допомоги у розмірі фактично наданої грошової Допомоги та у строк, зазначений у п. 2.5. цього Договору (п.3.2.1).

На виконання взятих на себе за Договором зобов`язань ТОВ «РЕЙЛ ТРАНС ЛОГІСТИК», було перераховано ТОВ «ПРЕСМАШ-ІФ 2021» поворотну фінансову допомогу частинами, а саме: 19.06.2025 в розмірі 150 000 грн 00 коп. відповідно до платіжної інструкції №1528; 01.07.2025 в розмірі 135 000 грн 00 коп. відповідно до платіжної інструкції №1570; 31.07.2025 в розмірі 175 000 грн 00 коп. відповідно до платіжної інструкції №1641; 18.08.2025 в розмірі 180 000 грн 00 коп. відповідно до платіжної інструкції №1685. Всього на загальну суму 640 000 грн 00 коп.

ТОВ «ПРЕСМАШ-ІФ 2021» взяті на себе згідно з Договором зобов`язання в частині повернення фінансової допомоги у встановлений угодою термін - до 30.08.2025 включно не виконало, що відображено в підписаному сторонами Акті звіряння взаємних розрахунків за період: червень 2025 року червень 2026 року між ТОВ «Рейл Транс Логістик» і ТОВ «Пресмаш-ІФ 2021» за договором № ПФД 18/06 від 18.06.2025.

Не повернення відповідачем отриманої поворотної фінансової допомоги, стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення 640 000 грн 00 коп. заборгованості та нарахованих на суму боргу 3% річних, інфляційного збільшення та пені.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога про стягнення за договором про надання поворотної фінансової допомоги заборгованості, 3% річних, інфляційного збільшення та пені.

Відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, предметом доказування, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи зміст позовних вимог, предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наданням поворотної фінансової допомоги та її поверненням у строк визначений договором.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами судом враховано таке.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договір.

Як передбачено частиною 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України ).

Згідно з частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладаючи договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №ПФД 18/06 від 18.06.2025 сторони погодили всі його істотні умови.

Окремих вимог до договору про надання поворотної фінансової допомоги на сьогодні немає, тому враховуючи його цивільно-правову природу, прийнято застосовувати норми цивільного законодавства. За своєю суттю поворотну фінансову допомогу вважають позикою, а правовою підставою для її надання є договір позики.

Договір позики передбачає, що одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

У ПК України конкретизовано, що поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п. 14.1.257 ПК України).

На це ж визначення посилається Верховний Суд у своїх позиціях, до прикладу, у постанові від 06.04.2021 у справі № 826/12608/15.

Положеннями частин 1-3 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом установлено, що за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 18.06.2025 позивачем на користь відповідача перераховано 640 000 грн 00 коп., які відповідач повинен був повернути у строк та на умовах, передбачених договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 598 та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 2.5 Договору сторони погодили, що грошова допомога надається строком до 30.08.2025 включно.

Доказів повернення відповідачем отриманих грошових коштів в сумі 640 000 грн 00 коп. за договором матеріали справи не містять.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов`язання щодо надання поворотної фінансової допомоги (позики) у розмірі 640 000 грн 00 коп. виконав у повному обсязі, у той же час відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення грошових коштів у строк визначений договором не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Будь-яких обгрунтованих заперечень щодо наявності заборгованості за договором, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Враховуючи, що розмір заявленої до стягнення суми основного боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 640 000 грн 00 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 46 813 грн 75 коп. - інфляційні втрати; 18 936 грн 99 коп. - річні; 95 923 грн 20 коп. - пеня.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При порушенні строків повернення грошової допомоги, Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі облікової ставки НБУ , яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення від несплаченої/не своєчасно сплаченої суми (п.4.2).

Водночас, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналіз положень п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та ст. 1046, 1049 ЦК України, свідчить про те, що на договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №ПФД 18/06 від 18.06.2025 розповсюджується дія п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Аналогічна позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №910/8349/22.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на час розгляду справи триває (продовжено до 31.10.2026).

Оскільки інфляційні збільшення, 3% річних та пеня нараховані позивачем за період з 31.08.2025 по 25.08.2026, тобто в період дії воєнного стану в Україні, то відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України позичальник (відповідач) звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу за таке прострочення та від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) пеню за таке прострочення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційного збільшення, 3 % річних та пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновки суду.

Суд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку щодо повернення грошових коштів в сумі 640 000 грн 00 коп. не виконав; обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від виконання зобов`язання не навів, відповідно є підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення 46 813 грн 75 коп. - інфляційних втрат, 18 936 грн 99 коп. - річних, 95 923 грн 20 коп. - пені, суд зазначає, що враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України такі не належать до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову суд покладає на відповідача судовий збір у розмірі 7 680 грн 00 коп., за позивачем залишає судовий збір у розмірі 1 940 грн 09 коп.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, розмір яких наведений в позовній заяві, становить 20 000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем подано до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги від 01.08.2024 №01/08/24; додаткова угода від 24.08.2026 до договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024 №01/08/24; акт виконаних робіт від 27.08.2026; рахунок на оплату № 52 від 26.08.2026; платіжна інструкція № 33 від 26.08.2026 про оплату послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024, додаткової угоди від 24.08.2026, у розмірі 20 000 грн.

Дослідивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, враховуючи ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений представником позивача є пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він має сплатити в зв`язку з розглядом даної справи.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечень стосовно розміру витрат на правничу допомогу до суду не подав.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено вище, рішенням суду по даній справі позов задоволено частково, а відтак, в силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладають на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, і підлягають стягненню з відповідача в сумі 15 966 грн 59 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРЕСМАШ-ІФ 2021», ЄДРПОУ 45110361 (76495, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, село Хриплин, вулиця Автоливмашівська, будинок 1) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕЙЛ ТРАНС ЛОГІСТИК», ЄДРПОУ 44827162 (03039, місто Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 123, офіс 21) заборгованість в розмірі 640 000 грн 00 коп. основний борг по Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № ПФД 18/06 від 18.06.25, судовий збір у розмірі 7 680 грн 00 коп. та 15 966 грн 59 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гула У.І.