Ухвала суду № 140228911, 29.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

29 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/952/26

За заявою: ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Гнисюк С.Д.

Представники:

- Василюк А.П. - представник заявника (в режимі відеоконференції).

31.07.2026 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд", від ОСОБА_1 надійшла заява від 30.07.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.08.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 30.07.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду заяву арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича №01-20/6542 від 13.08.2026 на участь у справі.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.09.2026 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 від 30.07.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича №01-20/6542 від 13.08.2026 про участь у справі; підготовче засідання суду призначено на 29.09.2026; зобов`язано ОСОБА_1 , до дати судового засідання, надати суду: письмове пояснення з документальним підтвердженням щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 2 ч. 2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства; інформацію щодо стану виконавчого провадження АСВП №69509498 та щодо джерел стягнення з боржника заборгованості по виконавчому листу №2-154/2011 виданого 15.07.2013 (заробітна плата, тощо).

28.09.2026 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява №906/952/26 від 28.09.2026.

У підготовчому засіданні 29.09.2026 розглядалась заява ОСОБА_1 від 30.07.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Представник заявника в засіданні суду 29.09.2026 заяву підтримав.

Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини 1 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.

Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до підставі пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 115 Кодексу про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Боржник зазначає, що не здійснює внесення періодичних платежів за кредитором вже більше ніж два місяці. Поряд з цим відносно боржника існує виконавче провадження № 69509498 про примусове стягнення з ОСОБА_2 (дружина Боржника) та ОСОБА_1 (Боржник) на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 32534,50 дол.США,103118,72 грн та 3339,00 грн судового збору. Стверджує, що по жодному із своїх кредиторів боржник не сплачував жодного чергового платежу протягом більш як два місяці.

Зазначене підтверджується рішенням суду про стягнення заборгованості, інформацією від державної виконавчої служби.

1. Кредиторські відносини та розрахунок заборгованості

24.09.2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» (далі - Кредитор), та дружиною боржника, ОСОБА_2 (далі - Позичальник), було укладено кредитний договір №16/18- ф /08, згідно якого банк надав ОСОБА_2 на споживчі потреби кредитні кошти в сумі 22277 доларів США з розрахунку 14,4% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 24 вересня 2008 року по 22 вересня 2028 року.

Відповідно до Договору ОСОБА_2 зобов`язана щомісяця до 10 числа частками в сумі 93 долари США повертати кредит.

Також, 24.09.2008 року між банком та ОСОБА_1 (далі - Боржник) укладено Договір поруки № 16/18-ф /08-Р , згідно з яким ОСОБА_1 прийняв на себе обов`язок відповідати перед банком за зобов`язання позичальника в повному обсязі цих зобов`язань.

Однак у зв`язку із кризовими явищами в економіці України ОСОБА_2 не змогла повернути кредит.

Відповідно АБ «Укргазбанк» звернувся до суду із позовом.

Відповідно до рішення від 26.03.2013, у справі №2-154/2011, провадження №2/279/13/13, Коростенським міськрайонним судом Житомирської області було вирішено:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 24.09.2008 №16/18-ф/08 в сумі 32534,50 доларів США та 103118,72 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 3339 гривень - судових витрат, що були сплачені позивачем при подачі заяви.

Отже, Боржник вступив у боргові правовідносини з АБ «УКРГАЗБАНК», згідно з кредитним договором від 24.09.2008 № 16/18-ф/08 та договором поруки № 16/18-ф/08-Р.

Наявність заборгованості підтверджується:

- рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2013, у справі № 2-154/2011, провадження № 2/279/13/13;

- відповіддю Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.05.2026 № 20.9-21/45026 на адвокатський запит.

Згідно із вказаною відповіддю:

У відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 39044229 з примусового виконання виконавчого листа № 2-154/2011 виданого 15.07.2013 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 32534,50дол. США, 103118,72грн. та3339,00грн судового збору.

30.07.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої були направлені до відома сторонам виконавчого провадження.

В ході примусового виконання вищевказаного виконавчого документу стягнуто 7181,81 гривень заборгованості по виконавчому документу та 728,19 гривень виконавчого збору.

17.11.2021 року державним виконавцем на підставі п.2 ч .1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також, повідомляє, що при повторному пред`явленні у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП №769509498 з примусового виконання виконавчого листа №2-154/2011 виданого 15.07.2013 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 32534,50 дол. США, 103118,72 грн. та 3339,00 грн судового збору.

28.07.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої були направлені до відома сторонам виконавчого провадження.

По вищевказаному виконавчому провадженню стягнуто (станом на день надання відповіді): 88652,27 гривень заборгованості по виконавчому документу, 7697,26 гривень виконавчого збору; 189 гривень витрат виконавчого провадження.»

Відповідно до виконавчого листа сума до стягнення становить: 32534,50 дол. США, 103118,72 грн та 3339,00 грн судового збору.

Із врахуванням стягнутої суми та курсом валют станом на день звернення із цією заявою заборгованість Боржника становить: 1460112,57грн.

Отже загальна сума заборгованості Боржника (яку вимагає кредитор) перед його кредитором складає 1470736,21 грн.

На підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство (боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців), боржником пояснено наступне.

Кредитний договір від 24.09.2008 № 16/18-ф/08 укладено з ОСОБА_2 . Пункт 3.3.3 передбачав щомісячне повернення тіла кредиту по 93 долари США, а пункт 3.3.4 - окрему сплату процентів. Пункти 1.6 та 3.2.5 передбачали дострокове виконання. Таким чином, 93 долари США не становили повного місячного платежу навіть за первісним графіком позичальниці.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2013 у справі № 2-154/2011 встановлено солідарну відповідальність заявника як поручителя за договором поруки від 24.09.2008 № 16/18-ф/08-Р та присуджено 32 534,50 долара США, 103118,72 грн і 3 339 грн судових витрат. У мотивувальній частині прямо зазначено лист-вимогу від 03.04.2012 про дострокове повне виконання зобов`язань за договором поруки та застосовано частину другу статті 1050 ЦК України. Стягнення охоплює не лише прострочене (4091,90 доларів США), а й поточне тіло кредиту - 17 999 доларів США. Отже, добровільне виконання договору не відбулося, що зумовило судовий розгляд і подальше примусове виконання.

Вважає, що сам факт ухвалення рішення не є фактичним виконанням і не припиняє кредитного зобов`язання. За статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється належним виконанням, а не його судовим підтвердженням. Висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та його застосування Касаційним цивільним судом у постанові від 17.06.2026 у справі № 404/193/22 підтверджують, що дострокове стягнення змінює строк виконання вимоги, але не ліквідує непогашений борг.

Таким наступним актом є ухвала Коростенського міськрайонного суду від 14.10.2013 у справі № 279/5589/13-ц (провадження № 6/279/155/13), якою виконання рішення розстрочено на 120 місяців. Для ОСОБА_1 як поручителя встановлено 136 доларів США щомісяця протягом 119 місяців і 83,25 долара США у 120-му місяці; після перших 60 місяців - по 859,32 грн санкцій протягом наступних 59 місяців і 859,48 грн у 120-му; окремо визначено платежі судових та інших зазначених в ухвалі витрат. Це індивідуально визначений судом порядок виконання саме заявником, а не графік позичальниці. Отже, існування планового платежу заявника після рішення підтверджене окремою ухвалою.

Календарне завершення 120-місячної розстрочки не припинило основного зобов`язання у 2023 році. Надалі, ухвалою від 22.05.2024 у справі № 906/1480/23, затверджено новий план реструктуризації того самого кредитного боргу на 180 місяців. План почав діяти з моменту його затвердження, тому 2023 рік не може вважатися датою закінчення боргу. Станом на 28.09.2026 діяв чинний плановий режим, а заборгованість за судовим рішенням залишалася невиконаною. При цьому варто зазначити, що вказаний план реструктуризації поширювався лише на ОСОБА_2 .

За первісним кредитним договором строк кредитування визначено до 22.09.2028; мінімальний щомісячний платіж тіла кредиту становив 93 долари США, а проценти сплачувалися окремо за пунктом 3.3.4 договору. За період від жовтня 2008 року до вересня 2026 року включно це становить 216 платежів тіла кредиту, або 20 088 доларів США, без урахування процентів. Цей розрахунок показує тривалість і обсяг договірного зобов`язання; після дострокової вимоги 2012 року виконанню підлягав також присуджений судом достроковий залишок.

За ухвалою про розстрочення від 14.10.2013 індивідуальний графік заявника становив 16 267,25 долара США, 51 559,36 грн санкцій та 2 519,50 грн витрат. Станом на 28.09.2026 усі 120 періодів цього графіка календарно настали (24.10.2023), а підтверджені суми стягнення не покривають і половини присудженого обсягу. Відтак, твердження заявника (боржника) ОСОБА_1 про те, що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Відсутність платежів зумовила примусове виконання: утримання із заробітної плати та списання з рахунків є способами виконання, а кошти, фактично перераховані кредитору, зараховуються в погашення. Матеріали ДВС містять постанову про звернення стягнення на заробітну плату, платіжні інструкції щодо рахунків та розпорядження про розподіл коштів; відповідь від 23.09.2026 підтверджує тривале здійснення таких відрахувань. З урахуванням визначеного судом графіка та підтвердженого залишку заявник не виконав більше половини належних платежів упродовж тривалого періоду.

Примусові утримання мають враховуватися як погашення лише у частині коштів, фактично перерахованих кредитору. Такий висновок випливає із статті 599 ЦК України та відмежування платежу кредитору від виконавчого збору і витрат провадження; у цій справі він підтверджується розпорядженнями ДВС про розподіл коштів.

Боржник вважає, що наведені документи підтверджують підставу за пунктом 2: існування конкретного індивідуального платежу поручителя, тривале примусове стягнення та істотний непогашений залишок. У сукупності це доводить припинення погашення у належному обсязі протягом тривалого періоду, який охоплює щонайменше два послідовні місяці. Виконавчі утримання враховуються лише у сумі, що реально надійшла кредитору; виконавчий збір і витрати до платежів за кредитом не належать.

Отже, боржником в якості доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців - надано рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2013 у справі № 2-154/2011.

Правова природа рішення суду про стягнення полягає в тому, що воно є актом правосуддя, який примусово підтверджує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача та виступає підставою для примусового виконання зобов`язання.

Таке рішення остаточно вирішує спір про право, припиняє стан невизначеності у відносинах сторін і захищає порушені права кредитора.

З наданих суду доказів вбачається лише неналежне виконання платежів заявником за рішенням суду.

Боржник сам зазначає про те, що примусові утримання зараховуються у погашення лише в частині коштів, фактично перерахованих кредитору.

Невиконаний залишок зберігається.

Суд зазначає, що заборгованість по рішенню суду не є іншим зобов`язанням, згідно якого боржником може бути припинено погашення у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, у розумінні саме п.2 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

З огляду на зазначене, п. 2 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство у даному випадку застосуванню не підлягає.

2) У відповідності до п. 3 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство, боржник зобов`язаний надати докази повернення виконавчого документа стягувачу.

Боржником пояснено наступне.

Згідно з відповіддю Коростенського відділу ДВС від 23.09.2026:

на виконанні перебуває виконавче провадження № 69509498, відкрите 28.07.2022, за виконавчим листом № 2-154/2011, виданим 15.07.2013;

у виконавчому документі зазначено 32 534,50 долара США заборгованості, 103 118,72 грн та 3 339,00 грн судових витрат;

30.06.2023 направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату до КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради; під час виконання стягнення здійснювалися, зокрема, шляхом відрахувань із заробітної плати;

29.09.2025 направлено платіжні інструкції на списання коштів із рахунків у межах виконання виконавчого документа.

Отже, як зазначає боржник, лист підтверджує заробітну плату як фактичне джерело стягнення, звернення стягнення на кошти рахунків та продовження ВП № 69509498. Зупинення виконавчих дій не є закінченням виконавчого провадження і не припиняє заборгованості.

Заявник вважає, що цей захід є першим кроком у примусовому стягненні, спрямованим на блокування коштів боржника.

Судом встановлено, що наразі виконавче провадження не закінчене та триває.

Наявність відкритого виконавчого провадження не є підставою вважати, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а спроби його виявити та стягнути кошти вже були здійснені в рамках виконавчого провадження та виявилися недостатніми або безрезультатними.

Таким чином, наявність відкритого виконавчого провадження свідчить про те, що державним виконавцем здійснюються заходи щодо стягнення заборгованості за виконавчим документом (у тому числі із заробітної плати).

З огляду на зазначене, суд встановив відсутність підстав для застосування п. 3 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо наявності підстави для відкриття провадження у справі у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

Для встановлення підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов`язань у відповідний строк.

Відомості про доходи Боржника.

Боржник, ОСОБА_1 , працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради на посаді фельдшера.

За 2023 рік доходи склали: 256786,33 грн. - заробітна плата.

За 2024 рік доходи склали: 250500,34 грн. - заробітна плата.

За 2025 рік доходи склали: 258783,15 грн - заробітна плата.

За 2026 рік (січень-червень) доходи склали: 158614,61 грн - заробітна плата.

Додатково Боржник зазначає, що не має заборгованості зі сплати обов`язкових платежів до бюджету, заборгованості зі сплати аліментів або заборгованості з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи.

З відомостей, якими володіє Боржник, на момент подання цієї заяви він не має даних щодо наявності та/або відсутності заборгованості зі сплати неустойки (штрафу або пені) або інших фінансових санкцій.

Зазначає, що загальна сума заборгованості складає 1 470 736,21 грн., який постійно може зростати в зв`язку девальвацією гривні та з можливістю кредитора застосувати до суми несплаченого боргу статті 625 ЦК України.

Щомісячного доходу боржника недостатньо для обслуговування існуючої заборгованості в розмірі 1 470 736,21грн.

Вказує, що навіть якщо вся сума доходу спрямовуватиметься виключно на погашення боргу - що є практично неможливим, оскільки боржнику необхідно сплачувати податки та збори, та потрібні кошти на забезпечення базових життєвих потреб (харчування, оплата комунальних послуг, придбання ліків, транспортні витрати тощо), розмір яких в умовах поточної економічної ситуації та зростання цін є значним, а також сплачувати аліменти в розмірі 25% від доходу, - для погашення лише основної суми боргу знадобилося б понад 72 місяців. Це значно перевищує 12-місячний період, зазначений у визначенні «загрози неплатоспроможності».

Зазначає, що критичним фактором є також те, що в рамках виконавчого провадження ВП 69509498 із боржника здійснюється солідарне стягнення, а саме: з ОСОБА_2 (дружина боржника) та ОСОБА_1 (боржник) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 24.09.2008 №16/18-ф/08 в сумі 32534,50 доларів США та 103118,72 гривень.

При цьому, відповідно до пункту 4 ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.05.2024 у справі № 906/1480/23 щодо ОСОБА_2 (дружина Боржника, Позичальник за кредитним договором) суд ухвалив затвердити план реструктуризації боргів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). Відповідно до пункту 2 вказаного плану сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника, становить 603 785,25 грн (шістсот три тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень,двадцять п`ять копійок), а не 1470736,21 грн, як це вказано відповідно до виконавчого провадження.

Таким чином, склалася ситуація, коли за одним і тим же зобов`язанням де факто відбувається подвійне стягнення. Адже з боржника ОСОБА_1 здійснюється примусове стягнення в порядку виконавчого провадження ВП 69509498 (розмір заборгованості становить 1470736,21 грн), а дружина боржника здійснює регулярні виплати відповідно до затвердженого ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.05.2024 у справі № 906/1480/23 плану реструктуризації (загальна сума до виплати становить 603785,25 грн). Де факто, вказані платежі здійснюються подружжям ( ОСОБА_2 (дружина боржника) та ОСОБА_1 (боржник) солідарно із сімейного бюджету. При цьому загальна сума заборгованості необґрунтовано (оскільки де факто відбувається подвійне стягнення заборгованості за одним і тим же кредитним договором) збільшується і становить 2074521,46 грн.

Таким чином вважає, що зазначене є також підтвердженням наявності ознак загрози неплатоспроможності.

Боржник зазначає, що на даний час існують також інші обставини, які свідчать, що принаймні у 2026 році він не зможе відновити погашення своїх кредитів через:

- нестабільна економічна ситуація в країні;

- недостатній на даний час рівень доходу боржника;

- необхідність утримувати неповнолітню доньку.

Через наявність даних обставин боржник більше не може належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання, адже загальний рівень доходів боржника впав настільки, що вже їх не вистачає на задоволення власних потреб.

У зв`язку із цим боржник, на даний час, не тільки не може планувати відновлення платежів по кредитам, але й вважає, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості Боржника та призводить лише до накопичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур банкрутства у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Звертає увагу, що в заяві зазначається розмір наявних та прострочених зобов`язань, виходячи із наявних у боржника відомостей, якими він володіє на сьогоднішній день виходячи із наявних у нього даних.

Боржник немає у власності будь-якого нерухомого майна.

Боржник немає у власності нерухомого майна, що перебуває в заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб.

У боржника відсутнє особливо цінне рухоме майно, яке належить йому на праві власності.

На даний момент у Боржника немає у власності рухомого майна.

У Боржника відсутнє будь-яке рухоме майно, яке перебуває у заставі або обтяжене в інший спосіб.

Боржник не має часток в статутному капіталі юридичної особи.

На ім`я боржника відкритий рахунок в АТ «Райффайзен Банк».

Інших рахунків, в тому числі депозитних або поточних у боржника немає.

Відносно боржника відкрито виконавчі провадження: №АСВП: 41418721, дата відкриття: 09.01.2014, стан ВП: примусове виконання; № АСВП: 69509498, дата відкриття: 28.07.2022, стан ВП: відкрито.

Боржник не вчиняв протягом року, до дня подання цієї заяви, правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Дослідивши матеріали справи у сукупності, судом встановлено, що боржником не надано суду належних доказів на підтвердження нездатності боржника (фізичної, об`єктивної) виконувати грошові зобов`язання, враховуючи що він працевлаштований.

Суду не надано належних та допустимих доказів щодо проведення заявником дій щодо пошуку шляхів для погашення заборгованості (пошук більш оплачуваної роботи, тощо).

Суд зазначає про те, що посилання боржника на обставини, зазначені у заяві (недостатній розмір заробітної плати), не є тими обставинами, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати заявником свої грошові зобов`язання, враховуючи те, що виконавчі провадження тривають та відповідні стягнення здійснюються.

Передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов`язань та на шкоду іншим особам.

Належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями - суду не надано.

Посилання на несприятливу економічну ситуацію в країні, девальвація гривні, суд не приймає так як ці обставини є загальними та не є ознаками загрози неплатоспроможності, в розумінні норм Кодексу про банкрутство, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Також, суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно п.1 ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича №01-20/6542 від 13.08.2026 про участь у справі.

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Заяву арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича №01-20/6542 від 13.08.2026 про участь у справі залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 01.10.2026.

Суддя Гнисюк С.Д.