Рішення № 140228772, 01.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 Справа № 904/6344/20 (904/4623/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М., розглянувши справу судді

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 080510 від 01.01.2017 у загальному розмірі 461 606,98 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6344/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на стадії санації боржника, введеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2023.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 080510 від 01.01.2017 у загальному розмірі 461 606,98 грн., яка складається з наступних сум: 390 146,76 грн. - основний борг; 52 003,57 грн. - пеня; 14 263,43 грн. - інфляційні втрати; 5 193,22 грн. - 3% річних.

Крім того, позовна заява містить клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи клопотання позивача, здійснивши аналіз ціни позову, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що цей спір є малозначним і має розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2026 постановлено про наступне:

- прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 904/6344/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та відкрито провадження у справі;

- клопотання Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) - задоволено та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами;

- запропоновано відповідачу: подати протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву та документи в обґрунтування заперечень; надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів; надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу;

- запропоновано позивачу: протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яка має відповідати вимогам 166 ГПК України, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до неї документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив відповідачу.

- запропоновано відповідачу: протягом 10 днів з дня одержання відповіді на відзив надати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.

Суд відзначає, що позивач та відповідач повідомлені про розгляд справи судом належним чином, що вбачається з наступного.

Щодо позивача - ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2026 доставлена до електронного кабінету Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради - 03.08.2026 о 23:47 год., що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 55).

Щодо відповідача - ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2026 доставлена до електронного кабінету Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - 03.08.2026 о 23:43 год., що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 56).

При цьому суд відзначає, що згідно з ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа встановлено, що 03.08.2026 о 23:43 год. Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" отримало ухвалу суду від 03.08.2026, якою прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи про банкрутство, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, та запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Водночас, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказане, судом встановлено, що ухвала суду від 03.08.2026 вважається врученою відповідачеві 04.08.2026, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 56).

Однак, станом на 01.10.2026 відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судові рішення, внесені до Реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2026 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Отже, враховуючи приписи ч. 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 відкрито провадження у справі № 904/6344/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". На даний час провадження у справі перебуває на стадії процедури санації боржника, введеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2023.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

У відповідності до вказаних положень закону Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 080510 від 01.01.2017 у загальному розмірі 461 606,98 грн., яка складається з наступних сум: 390 146,76 грн. - основний борг; 52 003,57 грн. - пеня; 14 263,43 грн. - інфляційні втрати; 5 193,22 грн. - 3% річних.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2017 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальна організація, позивач) та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 080510 (далі - договір, а.с. 6-10), за умовами пункту 1.1. якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених договором.

Обидві сторони зобов`язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України (пункт 1.2 договору).

У пунктах 11.1. та 11.5. договору сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, оскільки жодних заяв про припинення договору не надходило, він продовжує свою дію та є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання, який підпадає під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та спеціального законодавчого акту - Закону України "Про теплопостачання".

За змістом статті 1 Закону України "Про теплопостачання" споживачем теплової енергії визнається особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Зазначене кореспондує з положеннями Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, за змістом яких споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єкт підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

У відповідності до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби);

- гаряче водопостачання - відповідно до виробничої програми теплопостачальної організації;

- технологічні потреби - відповідно до виробничої програми споживача;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1.

Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону, календарного року проводити звіряння розрахунків з теплопостачальною організацією (пункт 3.2.2 договору).

У свою чергу, обов`язки енергопостачальної організації: забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з умовами договору (пункт 4.2.1. договору).

Умовами пункту 2.2 договору передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов. Опалювальний період згідно Наказу № 620/378 від 10.12.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за номером 1310/16001 "Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду", починається при наявності стійкої середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8°С (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8°С (навесні).

Так, в матеріалах справи наявні:

- розпорядження Дніпровського міського голови від 30.10.2025 № 1-30/10-р "Про початок опалювального сезону 2025-2026 рр. у м. Дніпрі" (а.с. 33, на звороті);

- розпорядження Дніпровського міського голови від 20.03.2026 № 1-20/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2025-2026 рр. у м. Дніпрі" (а.с. 33);

- рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 30.09.2025 № 10-30/9 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго" (а.с. 32).

Відповідно до пункту 5.1 договору, згідно правил користування тепловою енергією, споживачі зобов`язуються встановити прилади обліку теплової енергії.

У пункті 5.2. договору сторони визначили, що облік споживання теплової енергії проводиться по приладам обліку, встановленим на вводах або розрахунковим способом за адресою: вул. Воскресенська, 24.

Відповідно до пункту 5.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в термін до 27-го числа поточного місяця.

Тарифи на теплову енергію, що споживається за договором встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (пункт 6.1 договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що тариф для розрахунків по договору складає: теплова енергія - 1 Гкал 1 717,51 грн. з ПДВ, 1 431,26 без ПДВ.

Згідно з пунктом 7.1 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Умовами пункту 7.2. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом десяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документів, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). При поверненні підприємством зв`язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що споживач повідомлений про направлені документи. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту прийому-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахкнків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у період з листопада 2025 року по березень 2026 року поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 390 146,76 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі теплової енергії (а.с. 20-22), а саме:

- Актом прийому-передачі послуги від 30.11.2025 за договором № 080510 від 30.11.2025 за листопад 2025 року на суму 38 223,20 грн. (а.с. 20);

- Актом прийому-передачі послуги від 31.12.2025 за договором № 080510 від 30.11.2025 за грудень 2025 року на суму 14 545,25 грн. (а.с. 20, на звороті);

- Актом прийому-передачі послуги від 31.01.2026 за договором № 080510 від 30.11.2025 за січень 2026 року на суму 107 857,34 грн. (а.с. 21);

- Актом прийому-передачі послуги від 28.02.2026 за договором № 080510 від 30.11.2025 за лютий 2026 року на суму 101 911,62 грн. (а.с. 21, на звороті);

- Актом прийому-передачі послуги від 31.03.2026 за договором № 080510 від 30.11.2025 за березень 2026 року на суму 54 883,08 грн. (а.с. 22).

В матеріалах справи також наявні докази направлення вказаних Актів разом з рахунками на юридичну адресу відповідача засобами поштового зв`язку (а.с. 17 на звороті - 19 на звороті).

Слід відзначити, що відповідно до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Як убачається з матеріалів справи, у спірному періоді відповідач не звертався до позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Доказів звернення споживача до суду для доведення факту ненадання йому житлово-комунальних послуг за умовами спірного договору відповідачем в матеріали справи також не надано.

Отже, доказів складання актів-претензій щодо ненадання у період з листопада 2025 року по березень 2026 року послуг, надання їх не в повному обсязі або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять. Жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надав.

Викладене підтверджує, що позивачем зобов`язання виконувались у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства та поставлена позивачем теплова енергія була прийнята відповідачем без зауважень.

При цьому, згідно з нормами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Також, законом визначений обов`язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Відповідно до пункту 7.4 договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Як зазначає позивач, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином, в свою чергу, відповідач поставлену позивачем у період з листопада 2025 року по березень 2026 року теплову енергію не оплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 390 146,76 грн.

До того ж, матеріали справи містять підписаний з боку позивача на відповідача Акт звіряння взаємних розрахунків від 07.07.2026, за яким сальдо станом на 30.06.2026 становить 390 146,76 грн. (а.с. 25, на звороті).

Таким чином позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором про постачання теплової енергії в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену позивачем у період з листопада 2025 року по березень 2026 року теплову енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 461 606,98 грн., яка складається з наступних сум: 390 146,76 грн. - основний борг; 52 003,57 грн. - пеня; 14 263,43 грн. - інфляційні втрати; 5 193,22 грн. - 3% річних, що і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Так, матеріалами справи підтверджується належне виконання своїх зобов`язань за спірним договором позивачем, в свою чергу відповідачем вони були порушені, спожита в період з листопада 2025 року по березень 2026 року теплова енергія не була у повному обсязі оплачена відповідачем.

У той же час, протягом розгляду справи судом, відповідачем не спростовано позовних вимог позивача та не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх договірних зобов`язань, визначених умовами договору про постачання теплової енергії.

Враховуючи визначені контрагентами порядок та строки оплати спожитої теплової енергії (пункт 7.4. договору), господарський суд встановив, що строк оплати спожитої в період з листопада 2025 року по березень 2026 року теплової енергії є таким, що настав, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 390 146,76 грн. обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 390 146,76 грн.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, у пункті 8.4.3. договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі підпункту 8.4.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 18.12.2025 по 30.07.2026 в сумі 52 003,57 грн. (а.с. 24).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, який визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи, тому вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 52 003,57 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з січня 2026 року по червень 2026 року у сумі 14 263,43 грн., а також 3% річних за загальний період прострочення з 18.12.2025 по 30.07.2026 в сумі 5 193,22 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунків інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 23-25), які визнаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи, тому вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зауважує, що статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. Відповідна правова позиція відображена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №908/1932/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 5 539,28 грн.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, ідентифікаційний код 31950828) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, ідентифікаційний код 32688148) основний борг у розмірі 390 146,76 грн., пеню у розмірі 52 003,57 грн., інфляційні втрати у розмірі 14 263,43 грн., 3% річних у розмірі 5 193,22 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 539,28 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено - 01.10.2026.

Суддя Н.М. Камша