Рішення № 140228591, 21.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2026 р. Cправа № 902/727/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників:

позивача - Кравець Олександра Іванівна (поза межами суду )

відповідача - Андріюк Ольга Олексіївна, виписка з ЄДРЮОФОП та ГФ (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (пл. Спортивна, БЦ "ГУЛІВЕР", буд. 1-А, поверх 15, м. Київ, 01001)

до: Фермерського господарства "УКРАЇНА ВР" (вул. Лабатюка Петра, 34, с. Конищів, Вінницька область, 23410)

про стягнення 366 186,82 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" до Фермерського господарства "УКРАЇНА ВР" про стягнення 366 186,82 грн штрафних санкцій з яких, 276 315,79 грн збитків, 71 607,26 грн інфляційних втрат, 18 263,77 грн 3 % річних.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження у справі №902/727/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.06.2026.

04.06.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (б/н від 05.06.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 08.06.2026 забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" - Кравець Олександри Іванівни поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі "ЄСІТС".

В судовому засіданні 16.06.2026 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 01.07.2026.

Ухвалою суду від 16.06.2026 повідомлено відповідача про відкладення підготовчого судового засідання на 01.07.2026.

В судовому засіданні 01.07.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2026.

12.08.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 12.08.2026) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №120/12021/26.

12.08.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та долучення відзиву до матеріалів справи (б/н від 12.08.2026).

В судовому засіданні 12.08.2026 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 20.08.2026.

17.08.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) про зупинення провадження у справі (б/н від 17.08.2026).

19.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 19.08.2026).

20.08.2026 в судовому засіданні в зв`язку з оголошення сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області оголошено перерву до 02.09.2026.

В судовому засіданні 02.09.2026 за клопотанням представника відповідача перед судовими дебатами оголошено перерву до 09.09.2026.

08.09.2026 до суду представником відповідача подано виступ у дебатах (б/н від 08.09.2026).

В судовому засіданні 09.09.2026 прийняли участь представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та просила їх задовольнити. Представник відповідача заперечила проти позову.

Після переходу суду до стадії ухвалення та проголошення судового рішення, відповідно до ст. 219 ГПК України та з урахуванням складності справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів до 21.09.2026 о 14:30 год., про що повідомлено присутніх учасників справи у судовому засіданні під звукозапис.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 07.03.2023 між Фермерським господарством "УКРАЇНА ВР" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (Покупець) укладено договір поставки №К2303-0099.

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити й передати, а Покупець зобов`язується, оплатити й прийняти від Постачальника сільськогосподарську продукцію пшеницю м`яку 1-го та/або пшеницю м`яку 2-го класу, та/або пшеницю м`яку 3-го класу, та/або пшеницю м`яку 4-го класу, та/або ячмінь фуражний, та/або кукурудза 3-го класу, урожаю 2023 року (Товар), насипом відповідно до умов дійсного Договору.

Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар в кількості, як визначено в п. 3.1 Договору, який буде оплачений початково шляхом попередньої оплати, як визначено в розділі 6 цього Договору.

Постачальник гарантує, що він є сільгоспвиробником Товару, що постачається згідно з умовами цього Договору, а також те, що інформація про сільгоспвиробника, вказана в цьому Договорі та документах, наданих на виконання цього Договору, є правдивою (п. 1.3 Договору).

Сторони домовились, що однією з істотних умов Договору є укладення Сторонами товарної аграрної розписки (аграрна розписка) відповідно до вимог Закону України "Про аграрні розписки" (із змінами та доповненнями) (Закон). Витрати, що пов`язані з укладенням та нотаріальним посвідченням аграрної розписки несе Постачальник, якщо Сторони не домовились про інше, шляхом укладення додаткової угоди до Договору. У разі виконання Постачальником зобов`язань за аграрною розпискою, відповідно до такої аграрної розписки та вимог Закону, зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару (частини Товару, яка покрита аграрною розпискою), згідно цього Договору вважатимуться виконаними. Положення, що стосуються передачі Товару, відповідно до аграрної розписки вважаються такими, що превалюють над положеннями цього Договору (п. 1.4 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору кількість Товару - 375,000 метричних тонн +/-5% у заліковій вазі.

Попередня оплата Товару здійснюється, за умови укладення товарної аграрної розписки із розрахунку за попередньою ціною.

Попередня ціна Товару за дійсним Договором за 1 метричну тонну становить 5263,16 грн плюс ПДВ 736,84 грн, разом 6000,00 грн.

Сторони домовилися, що всі розрахунки за Товар здійснюються в національній валюті України - гривні, за розрахунковими рахунками, вказаними в реквізитах цього Договору (п. 4.4 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору Постачальник зобов`язується передати весь об`єм Товару за Договором як одну партію на умовах EXW (франко-склад/елеватор) ТОВ "Українська Елеваторна Компанія" ТОВ "УКРЕЛКО" (с. Рахни Лісові) зерносклад, " 23536, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Рахни Лісові, вул. Миру, буд. 40, код - 39184446 . Умови поставки визначаються й розуміються у відповідності з "Інкотермс" 2010 р. за винятком положень, зазначених в цьому Договорі. Постачальник зобов`язаний, не пізніше ніж за 1 календарний день, повідомити Покупця про заплановану дату поставки Товару за цим Договором шляхом направлення електронного повідомлення за електронними адресами, вказаними в цьому Договорі.

Товар, зазначений у п. 1.1. цього Договору, повинен бути поставлений у якості й кількості, зазначеній у розділах 2 / та 3 цього Договору, на Зерновий склад, вказаний в п. 5.1., у термін до 31.08.2023. На вказаний термін Товар/ повинен бути транспортований на склад/елеватор, розвантажений, проаналізований на якість та переоформлений з облікової картки Постачальника на ім`я Покупця з видачею відповідного складського документу. Товар вважається поставленим відповідно до умов Договору в момент оформлення Постачальником на ім`я Покупця складського документа на Товар (п. 5.2 Договору).

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент оформлення та послідуючої видачі Зерновим складом складського документу (п. 5.3 Договору).

З моменту поставки Товару протягом 1 (одного) робочого дня Постачальник зобов`язується надати Покупцю наступні документи: від зернового складу (п.5.1.) - оригінал складського документа із зазначенням власника - ТОВ "ЛИ ДРЕЙФУЄ КОМПАНІ УКРАЇНА" та (за вимогою Покупця) підтвердження реєстрації такого складського документа в системі ДП "Держреєстри України" (завірена контрагентом скан-копія витягу з держреєстру, де відображена вся інформація із вкладення "Документ" в системі ДП "Держреєстри України"). Усі графи складського документа повинні бути заповнені без виправлень та доповнень. При цьому переоформлення Товару повинно бути здійснено тільки з особового рахунка Постачальника на особовий рахунок Покупця (оминаючи третіх осіб); видаткова накладна на відповідну кількість Товару; підписаний оригінал додаткової угоди, згідно п. 4.3. цього Договору; податкову накладну (коригуючу або додаткову в залежності від точної кількості поставленого Товару) належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового Кодексу України, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу.

За змістом п. 6.1 Договору Покупець здійснює попередню оплату за Товар в розмірі 250 000,00 грн шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання Постачальником всіх наступних документів та виконання наступних дій: оригінал підписаного Договору, з печаткою (за наявності); підписання товарної агарної розписки, згідно п. 1.4. цього Договору; надання документів згідно п. 10.6 цього Договору; та надання рахунку на оплату.

Оплата Товару відповідно до умов п. 6.1. цього Договору здійснюється Покупцем у встановлені терміни виключно за умови надання повного пакету коректних та перевірених Постачальником документів, передбачених п. 6.1. У випадку отримання неповного пакету документів, наявності помилок та невідповідностей у наданих документах, останні повертаються Постачальнику на доопрацювання та оплата здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідних коректних документів (п. 6.3 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання, і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Покупець має право в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку невиконання Постачальником зобов`язань, передбачених Договором, в тому числі зазначених в п. 1.4. Договору, письмово попередивши про таке розірвання Постачальника за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати розірвання.

У разі розірвання та/або визнання недійсним Договору, в тому числі в судовому порядку, Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю всі кошти перераховані на його користь згідно умов цього Договору (включно з відсотками за користування такими коштами) (п. 10.1 Договору).

27.09.2023 між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 за змістом якої, відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. Розділу 4 "Ціна Товару" Договору, сторони домовились зафіксувати наступну Ціну погашення ПО для оплати кількості Товару - КТ%, згідно Договору, а саме:

"1.1 Ціна погашення ПО (або ПОгрн) 3464,86 грн плюс ПДВ 485,08 грн, разом 3949,94 грн з ПДВ за 1 (одну) метричну тону для 569,629 метричних тон Пшениця м`яка 4-го класу урожаю 2023 р, урожаю 2023 року.

1.2 КТ% становить 569,629 метричних тонн Товару, згідно Договору.

Ціна Договору розуміється як ціна на умовах EXW - склад/елеватор, зазначений в п. 5.1. цього Договору".

На виконання умов договору відповідачем поставив позивачу товар пшеницю м`яку 4 класу урожаю 2023 в кількості 569,62900 т, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000017 від 27.09.2023.

Відповідно до зазначеної видаткової накладної вартість поставленого Товару становить 2 250 000,00 гри, у тому числі ПДВ - 276 315,79 грн.

Позивачем належним чином виконано взяті зобов`язання та здійснено повну оплату товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 31841793 від 10.03.2023.

За результатами проведеної поставки відповідачем сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 4 від 09.03.2023.

Як зазначає позивач, реєстрацію податкової накладеної зупинено. Підставою для зупинення, як зазначено у квитанції (код форми J1490902 від 31.06.2023), стало те, що операція відповідає п. 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій", а саме: обсяг постачання товару/послуги (код 1001 - пшениця) дорівнює або перевищує величину залишку.

При цьому відповідачем не вчинено жодних дій поновлення реєстрації податкової накладеної у встановленому законом порядку.

Внаслідок такої бездіяльності відповідача, у позивача відсутні права на податковий кредит. Зазначені дії зі сторони відповідача спричинили збитки у розмірі суми втраченого ПДВ сумі 276 315,79 грн.

27.12.2024 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №20285 від 23.12.2024 про відшкодування збитків, яка залишена відповідачем без реагування.

За твердженнями позивача, відповідач отримавши кошти у повному обсязі, не зареєстрував у порядку, передбаченому умовами договору та ст. 201 Податкового кодексу України податкову накладну, що спричинило виникнення збитків для позивача в розмірі 276 315,79 грн.

Крім збитків в сумі 276 315,79 грн позивачем нараховано до стягнення 71 607,26 грн інфляційних втрат, 18 263,77 грн 3 % річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову зазначаючи про відсутність вини та протиправної поведінки.

Відповідач стверджує, що вжив усіх залежних від нього заходів, зокрема склав податкову накладну у визначеній формі, у визначений строк та надіслав її на реєстрацію.

Реєстрацію податкової накладної №4 від 09.03.2023 зупинено в автоматичному режимі відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у зв`язку з відповідністю операції формальному критерію ризиковості (п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій), із зазначенням показника "D" = 32,6112 %, "Р" = 0.

З урахуванням чого, зупинення реєстрації сталося внаслідок спрацювання автоматизованої системи моніторингу контролюючого органу, а не внаслідок дій або бездіяльності відповідача. Відповідач не міг передбачити та відвернути таке спрацювання.

При цьому, відповідачем вжито заходи, спрямовані на розблокування реєстрації податкової накладної, зокрема 16.07.2026 подано до Головного управління ДПС у Вінницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (форма J13126), № 2 від 16.07.2026 (реєстраційний номер документа 9215344327), разом із письмовими поясненнями та копіями первинних документів.

У зв`язку з неприйняттям контролюючим органом жодного рішення за результатами розгляду поданих документів відповідач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії; ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №120/12021/26.

Також відповідач зазначає, що позивачем не доведено понесення збитків, та умовами укладеного договору за не реєстрацію податкової накладної передбачається стягнення штрафу, а не збитків.

Окрім того відповідач заперечує проти нарахованих до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, та просить, у разі часткового задоволення позову зменшити розмір заявлених до стягнення сум.

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлений позов в повному обсязі зазначаючи про те, що податкова накладна була складена 09.03.2023, а її реєстрацію було зупинено 31.03.2023. Тому, з метою виконання передбаченого у п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України обов`язку ФГ "УКРАЇНА ВР" відповідно до п. п. 6 Порядку № 520 мало подати пояснення і документи для розблокування податкової накладної протягом 365 днів з дати виникнення відображеного у ній податкового зобов`язання, тобто до 08.03.2024.

Проте, відповідачем подано пояснення та копії документів щодо розблокування ПН лише 16.07.2026, тобто з очевидним пропуском строку, встановленого у п. 6 Порядку № 520, про що прямо зазначено контролюючим органом у квитанції № 2 від 16.07.2026.

Така поведінка Постачальника (відповідача) повністю унеможливлює реєстрацію податкової накладеної та відповідно, включення Покупцем (позивачем) суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Позивач заперечує проти зменшення нарахованих штрафних санкцій. Вважає, що доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, щодо тверджень, про протиправність поведінки, відсутність вини та підстав для нарахування збитків є необґрунтованими.

У поданому до суду "виступі в дебатах" доводи відповідача зводяться до необґрунтованості, безпідставності заявлених позовних вимог та неправомірності нарахування штрафних санкцій. З урахуванням чого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з п.89 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Виходячи з наведеного, нормами Податкового кодексу України на продавця (постачальника) покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту. Натомість відсутність факту реєстрації платником податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та завдає йому збитки.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем сплачено вартість поставленого товару в загальній сумі 2 250 000,00 грн з урахуванням суми ПДВ, яка складає 276 315,79 грн та підтверджується платіжною інструкцією №31841793 від 10.03.2023, проте реєстрацію податкової накладної № 4 від 09.03.2023 відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено 31.03.2023.

Зупинення зумовлено тим, що обсяг постачання товару/послуги 1001, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання обробки такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляється: показник "D"=32.6112%, "Р"=0.

Пропонується надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Кабінетом Міністрів України постановою від 11.12.2019 р. за № 1165. (далі - Порядок № 1165).

Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації та містить, в тому числі, пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункти 10-11 Порядку № 1165).

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН може подати такі документи зазначені в цьому пункті.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з п. 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з викладеного, зупинення органами ДПС реєстрації податкових накладних та наступне подання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (відповідно до помилок виявлених та зазначених в квитанції про реєстрацію податкової накладної), є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.

З моменту зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 09.03.2024, відповідачем не вжито достатніх заходів, визначених чинним законодавством, спрямованих на забезпечення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Суд відхиляє доводи відповідача про вжиття належних заходів для реєстрації податкової накладної з огляду на триваючий процес оскарження рішення про зупинення реєстрації податкової накладної в адміністративному чи судовому порядку. Положення цивільного законодавства не пов`язують виникнення права Покупця на відшкодування збитків, завданих порушенням господарського зобов`язання, із фактом завершення податкових процедур чи судових спорів між Постачальником та контролюючим органом.

Водночас Постачальник, як учасник цивільних відносин зобов`язаний діяти добросовісно, розумно та задля забезпечення інтересів свого контрагента. Утім відповідач належним чином не виконав свій обов`язок щодо усунення виявлених недоліків, не надав податковому органу необхідних документів та пояснень для розблокування податкової накладної в межах стандартної процедури у визначений законодавством строк..

Сам по собі факт ініціювання оскарження рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не спростовує пасивної поведінки відповідача та не усуває наслідків уже вчиненого ним правопорушення - ненадання вичерпних документів та пояснень на вимогу податкового органу, що й призвело до неможливості реалізації позивачем права на податковий кредит.

Натомість прагнення відповідача перекласти тягар тривалих процедур оскарження на позивача, позбавляючи останнього оборотних коштів, лише свідчить про намагання уникнути цивільно-правової відповідальності за власну бездіяльність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Суд враховує, що оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльності контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (Постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної внаслідок оплаченого позивачем товару за договором, обов`язок такої реєстрації покладений законом саме на відповідача, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача факту протиправної поведінки, вини, внаслідок яких позивач зазнав збитків у розмірі суми податкового зобов`язання, на яку позивач втратив право зменшення своїх податкових зобов`язань із ПДВ внаслідок факту не реєстрації відповідачем податкової накладної.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 276 315,79 грн є ціликом обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми збитків, позивачем заявлено до стягнення 71 607,26 грн інфляційних втрат, 18 263,77 грн 3 % річних.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" у зазначених позивачем періодах, судом помилок не виявлено.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З вище викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 5 492,80 грн.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем в позовній заяві (б/н від 28.05.2026) заявлено до стягнення з відповідача 92 587,74 грн витрат на правничу допомогу.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

В підтвердження понесених витрат позивачем до матеріалів справи додано Договір про надання правової допомоги №19/05-03 від 28.05.2019, Додаткову угоду №24/12/19-1 від 06.01.2025, Додаткову угоду №26/04/28-1 від 28.04.2026, рахунок на оплату №66 від 28.04.2026 на суму 92 587,74 грн, платіжну інструкцію №33306082 від 29.04.2026 на суму 92 587,74 грн, ордер серії АІ №2210719 від 25.05.2026 на ім`я адвоката Тетері Світлани Ігорівни, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000458 від 21.09.2018.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Постанови КГС ВС від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Судом вирішуючи питання про відшкодування позивачеві понесених ним витрат на правничу допомогу за рахунок іншої сторони, суд, дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 92 587,74 грн є завищеним, неспівмірним із складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Суд вважає, що належить застосувати принцип реальності адвокатських витрат, тобто їхньої дійсної необхідності та неминучості, а також слід виходити з критерію розумності розміру цих витрат.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", керуючись зокрема такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача в розмірі 46 293,87 грн.

Тому, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 46 293,87 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "УКРАЇНА ВР" (вул. Лабатюка Петра, 34, с. Конищів, Вінницька область, 23410, код ЄДРПОУ - 40841157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (пл. Спортивна, БЦ "ГУЛІВЕР", буд. 1-А, поверх 15, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 30307207) 276 315,79 грн збитків, 71 607,26 грн інфляційних втрат, 18 263,77 грн 3 % річних, 5 492,80 грн витрат на сплату судового збору та 46 293,87 грн витрат на надання правової допомоги.

Частину понесених судових витрат на надання правової допомоги, у розмірі 46 293,87 грн, залишити за позивачем.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Примірник судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 01 жовтня 2026 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи